Хто ти, що ставиш під сумнів Мою мудрість?
Тепер вам легше собі уявити, як безглуздо почував себе Іов, після того як поставив безглузді питання і зробив безглузді заяви перед вухами Божими. Бог прийшов до нього в урагані і сказав: «Хто цей, що затьмарює Провидіння словами без сенсу? Опережи нині стегна твої, як муж: Я буду запитувати тебе, і ти пояснюй Мені: де був ти, коли Я заклав основи землі? Скажи, якщо знаєш» Іов 38:2-4.
Коли Бог закінчив говорити, здивований Іов вигукнув: «Я чув про Тебе слухом вуха; тепер же мої очі бачать Тебе; тому я відрікаюся і розкаююся в поросі і попелі» Іов 42:5-6.
Бог сказав Іову, що немає подібного до Нього на Землі. Господь проголосив, що той був непорочною і праведною людиною, що учив сім’ю і друзів. Але коли він побачив Бога, звернувся про милість, бо поряд зі Святим Богом у кращому випадку він здавався недосконалою людиною.
Ісая був вірною і благочестивою людиною, але коли він побачив у видінні Господа, він вигукнув: «Горе мені! загинув я! бо я людина з нечистими вустами, і живу серед народу також з нечистими вустами, – і очі мої бачили Царя, Господа Саваофа» (Іс. 6:5).
Божа слава відкриває, як відчайдушно ми маємо потребу в Його благодаті. Бо без неї ми засуджені навіки. Він набагато величніший, ніж ми можемо собі уявити. Він такий великий, що ангели, які знаходяться біля Його трону віками, все ще вигукують у святому трепеті: «Святий, святий, святий!» Ось Хто зійшов на гору в славі перед синами Ізраїлевими!
Неприступне світло
Тепер давайте дізнаємося, що таке слава Божа. Деякі люди в церкві описують славу Божу як хмару або щось подібне. Вірні кажуть: «О, слава Божа зійшла на збори». Але така заява обмежує і затьмарює Його пораду словами незнання: «Хто цей, що затьмарює Провидіння словами без сенсу?» (Іов 38:2).
Передусім, слава Божа – це не хмара. Ви можете запитати: «Тоді чому хмара згадується в Писанні майже кожного разу, коли Божа слава проявляється?» Бог ховає Себе в хмарі, бо Він занадто великий, щоб дивитися на Нього. Якби хмара не приховувала Його обличчя, то уся плоть навколо Нього вмить була б поглинена і померла б. Коли Мойсей просив побачити славу Божу, Господь відповів йому: «Лиця Мого не можна тобі побачити, тому що людина не може побачити Мене і залишитися в живих» (Вих. 33:20).
Смертна плоть не може витримати присутність Святого Бога в славі. Він – вогонь, який поглинає, і в якому немає пітьми (Євр. 12:29, 1Ін. 1:5).
Павло пише про Ісуса: «Єдиний, Який має безсмертя і живе у неприступному світлі, Якого ніхто з людей не бачив і бачити не може. Йому честь і держава вічна! Амінь» (1Тим. 6:15-16).
Це світло не схоже на щось земне. У мене є друг. Він служить пастором у штаті Алабама. Кілька років тому він був у будівлі церкви, яка ще будувалася. Стався нещасний випадок, і на нього впала дуже важка частина будови. У нього був перелом щелепи, шиї і хребта. Лікарі швидкої допомоги сказали, що він мертвий і накрили покривалом.
Пару років тому я грав з ним у гольф і попросив розповісти про його зустріч з Ісусом. Я зіпсував його гру, бо він проплакав увесь час від 14 лунки до 18, поки розповідав мені цю історію.
Він сказав: «Джоне, вдалині я побачив сильне світло і попрямував до нього. Чим ближче я був до світла, тим сильніше воно ставало. Воно було яскравіше і найбіліше мною баченого, мені немає з чим порівняти його. Воно так сяяло, що я ледве міг подивитися на Нього. Через яскравість я не зміг розгледіти риси обличчя Ісуса, але знав, що це Він.
Скрізь я бачив сяюче, практично неприступне світло. Над усе була Його святість. Здавалося, вогонь відкриває її. Я усвідомлював, що кожна клітинка моєї істоти відкрита Йому. Мені здалося, що світло Його єства очищає мене. Коли світло очистило мене, я зміг побачити риси Його обличчя, передусім Його очі. Ці очі пронизували, але були повні любові».
Потім Ісус показав йому, що справа на землі ще не закінчена і йому доведеться повернутися. Лікарі швидкої допомоги встановили його смерть і накрили покривалом. Коли він повернувся в тіло і почав ворушитися під покривалом, то злякав усіх присутніх. Сьогодні він – людина сильної і глибокої молитви і провадить дуже благочестиве життя.
Павло заявляє, що Ісус живе в неприступному світлі, яке ніхто з людей не бачив і бачити не може. Автор Псалмів (Пс. 103(104):2) пише, що Господь одягнувся світлом, як у ризу (пастор, мій друг, бачив Господа, бо не був у земному тілі). Павло зустрівся з цим неприступним світлом по дорозі в Дамаск. Він так про це розповів царю Агриппі: «Серед дня на дорозі я, царю, побачив з неба світло, ясніше від сонячного сяйва, що осяяло мене та тих, котрі йшли зі мною» (Діяння 26:13).
Павло не бачив обличчя Ісуса. Він бачив тільки світло, що виходило від Нього. Світло, що затьмарило яскраве південне полуденне сонце. Я прожив у Флориді 12 років. Флориду називають сонячним штатом. Але там я ніколи не носив сонячні окуляри. Проте коли я подорожував Близьким Сходом, мені довелося їх одягнути. Там сонце набагато яскравіше через сухий клімат пустелі. Сяйво було терпимим о 8 або 9 ранку, а з 11-ої ставало дуже яскравим. Але Павло сказав, що світло Ісуса було яскравішим! Ми учимо дітей не дивитися на сонце, адже воно занадто яскраве для наших очей. Спробуйте подивитися на полуденне сонце у вашому регіоні. На нього важко дивитися, якщо, звичайно, його не закривають хмари. Слава Божа в багато разів перевершує сяйво сонця.
Також Іоїль, і Ісая вказували, що в останні дні Божа слава буде явлена, і сонце перетвориться в пітьму: «Ось, приходить день Господа лютий, з гнівом і палаючою люттю, щоб зробити землю пустелею і знищити з неї грішників її. Зірки небесні і світила не дають від себе світла; сонце меркне при сході своєму, і місяць не сяє світлом своїм» Ісаї 13:9-10.
Що ми бачимо, дивлячись на небо безхмарною ніччю? Зірки. Але що відбувається уранці, коли встає сонце? Зірок вже не видно! Що, хіба зірки втікають з неба уранці і повертаються увечері, коли сонце сідає? Ні. Слава зірок одна, а слава сонця інша, набагато славніша. Коли встає сонце, через те, що воно настільки яскравіше за зірки, воно затьмарює їх. Коли повернеться Ісус, Його слава, що набагато більше перевершує славу сонця, затьмарить його. Хоча воно не згасне, і далі славитиме Господа, але ми не зможемо побачити його!
Слава Божа затьмарить увесь інший світ. Він – досконале і всепоглинаюче світло. Ось чому в Його друге пришестя «ввійдуть люди в ущелини скель і у прірви землі від страху Господа і від слави величі Його, коли Він повстане скрушити землю» Ісаї 2:19.
Усе, що робить Бога Богом
Що таке слава Божа? Щоб відповісти на це питання давайте звернемося до прохання Мойсея побачити Божу славу: «Мойсей сказав: покажи мені славу Твою» (Вих. 33:18).
Єврейське слово, що означає слава, звучить «кавод». Біблійний словник Стронга дає таке визначення: «тяжкість чогось, але образно, з позитивним значенням». Це визначення включає пишність, велику кількість і честь. Мойсей просив: «Покажи мені Себе в усій пишності». Уважно прочитайте Божу відповідь: «І сказав Господь Мойсею: Я проведу перед тобою всю славу Мою і проголошу ім’я Ієгови перед тобою, і кого помилувати – помилую, кого пожаліти – пожалію» (Вих. 33:19).
Коли Мойсей попросив усю Божу славу, Бог назвав її «Своєю благодаттю». Єврейське слово, що означає добрість – «тов». Воно означає «благий, торкаючись усіх сфер». Іншими словами, Він нічого не утримує.
Бог додав: «…і проголошу ім’я Ієгови перед тобою». Перед входом царя в тронний зал герольд сповіщає його ім’я. Лунають сурми, і він входить у тронний зал в усій своїй пишності. З’являється велич царя, і людині важко помилитися і не відрізнити царя від його свити. Проте, якби цей правитель пройшовся вулицями свого міста в звичайному одязі і без ескорту, люди пройшли б повз і не упізнали б його. В якомусь сенсі так Бог і вчинив з Мойсеєм. Він сказав: «Я проголошу Своє ім’я і пройду повз тебе в славі».
Слава Божа відкривається в Ісусі Христі (2Кор. 4:6). Багато хто заявляв, що бачили Ісуса у видінні і дивилися Йому в обличчя. Це можливо, але не тоді, коли Він втілений повнотою слави. Павло пише: «Тепер ми бачимо ніби у тьмяному дзеркалі, тоді ж віч-на-віч; тепер я знаю частинно, а тоді пізнаю, подібно як і я пізнаний» (1Кор. 13:12). Його слава видима як крізь тьмяне скло, бо ніхто, побачивши повноту слави, не може залишитися в живих.
Учні дивилися на обличчя Ісуса після Його воскресіння з мертвих, але Він не відкрив усю Свою славу. Деякі люди, навіть у Старому Завіті, бачили Господа, але Він не з’являвся в повноті слави (Бут. 18:1,2). Яків боровся з Богом, але Він не був у славі (Бут. 32:24-30).
Ісус Навин поглядав на обличчя Боже перед узяттям Єрихону (І.Н. 5:13-15). Господь явився йому як воїн. Ісус Навин не упізнав Його, бо запитав: «Чи наш ти, чи з ворогів наших?» Господь відповів, що Він – вождь воїнства Господнього. Ісус мав роззутися, бо земля, на якій він стоїть, свята. Згадайте приклад царя, що ходить вулицями поза славою, одягнений у звичайний одяг. Люди могли пройти повз і не впізнати його. Це пояснює випадок з Ісусом Навином.
Те ж істинне в ситуації, що склалася після воскресіння. Марія Магдалина була першою людиною, з якою заговорив Ісус, а вона подумала, що Він – садівник (Ін. 20:15-16). Учні снідали рибою з Ісусом на березі моря (Ін. 21:9-13). Два учні йшли з Ісусом дорогою в Еммаус, але «очі їхні були стримані» (Лк. 24:16). Усі вони бачили обличчя Ісуса, бо Він не виявляв Свою славу.
Навпаки, апостол Іоанн бачив Господа в дусі, і ця зустріч докорінно відрізнялася від зустрічі на березі моря. Іоанн побачив Його в славі. Він так описує Ісуса: «І, посеред семи світильників, подібного до Сина Людського, одягненого в довгі ризи і підперезаного попід груди золотим поясом: голова Його і волосся білі, як біла вовна, як сніг; і очі Його, як полум’я вогняне; і ноги Його подібні до бронзи, ніби в печі розжарені, і голос Його, як шум вод великих. Він тримав у правиці Своїй сім зірок, і з уст Його виходив гострий з обох боків меч; і лице Його, як сонце, що сяє в силі своїй. І коли я побачив Його, то впав до ніг Його, як мертвий. І Він поклав на мене правицю Свою і сказав мені: не бійся; Я є Перший і Останній» Одкр. 1:13-17.
Його обличчя подібно до сонця, сяючого в силі своїй. Як міг Іоанн дивитися на Нього? Він був у дусі. Слава Божа робить Бога Богом. Усі Його риси, влада, сила і мудрість – усе це вага і велич Божа. Ніщо не приховане і не утримане! Ось Хто зійшов на гору на третій день.
Чи був Ізраїль готовий? Як відреагували люди на Його славу? Чи будемо ми готові до кінця другого тисячоліття? Як відреагуємо ми на Його пришестя в славі?
