Передусім, Бог святий. Неможливо уявити собі зворотне, тобто Бога, Який не є святим і довершеним. Оскільки, якщо Він не святий, то Він не є Бог. Бути святим означає бути непорочним, не спаплюженим нічим, бути чистим. Бог абсолютно чистий. В 1Ін. 1:5 ми читаємо: «Бог є світло, і немає в Ньому ніякої темряви». У книзі пророка Авакума говориться: «Чистим очам Твоїм невластиво дивитися на злодіяння, і дивитися на утиск Ти не можеш». У Виході 15:11 сказане: «Хто, як Ти, Господи, між богами? Хто, як Ти, величний святістю…». У 1Царств ми читаємо: «Немає настільки святого, як Господь» (1Цар. 2:2). В Іс. 6:3 серафими кричать: «Святий, Святий, Святий Господь Саваоф! уся земля повна слави Його!». Апостол Петро в 1Петра говорить: «Бо написано: “Будьте святі – Я бо святий”» (1Пет. 1:16). Святість Божа відділяє Його від людини.
Освічені грішники, завжди упевнені у своїй правоті, відкидають перші три розділи Буття. У наукових колах прийнято уявляти Буття, що воно складається з двох частин, де перша частина (з 1-го розділу по 10-й) є міфологією, а друга частина (з 10-го розділу і далі) – історією. Дивно, чи не так? Звичайно, вони вимушені визнати, що з 10-го розділу і далі ми маємо історію, оскільки тут представлені реальні історичні факти, мертві люди розповідають казки, а каміння і скелі голосять. Читайте Луки 19:40. В історії знайдені докази потопу, підтвердження існування вавилонських міст Ура, Лаші, Акад; доказу того, що Авраам жив в Урі Халдейському; вавилонські пірамідальні будови. Подібний спосіб уявлення книги Буття є дуже загальноприйнятим серед не навернених, пропащих, розбещених грішників, що заперечують Христа.
Чому? Бо перші три розділи Біблії стверджують, що людина не розвивається вперед, а що вона, навпаки, деградує. Бо перші три розділи стверджують, що Дарвін був більшою мірою мавпою, ніж він про себе гадав. Бо перші три розділи учать тому, що ви були створені за образом Божим, а зараз опускаєтеся до рівня тварини. Подібне принизливе уявлення про людину називають «негативізмом». Але я вірю, що крапля «негативізму», що знаходиться ближче до істини, набагато цінніша за велику кількість «позитивізму», що не має з нею нічого спільного. А ці позитивні мислителі, врешті-решт, стають найбільш негативними мислителями у світі, коли справа доходить до цього питання. (Зусилля багатьох «мислителів», що намагаються уявити людину тільки з позитивного боку, стають марними, коли ми починаємо вірити в істинність написаного в перших трьох розділах Буття.)
Учені, які вважають себе глибокодумними, насправді є найбільш нетерпимою, фанатичною, догматичною, вузьколобою компанією, яка колись існувала в цьому світі. Вони приходять у невимовну лють, коли ви починаєте кидати їм прямо в обличчя Біблію. Вони просто рвуть і метають, доходячи до істеричних припадків. У цьому світі не існує нікого більш нетерпимого і вузьколобого, ніж релігійні ліберали, які намагаються будь-якими правдами і неправдою, наприклад, прибрати біблійні програми з радіо. При цьому вони намагаються закрити радіостанції, вдаючись до шантажу, погрожуючи Федеральною службою, відповідальною за радіомовлення. Ці люди терпіти не можуть жодну біблійну істину, яка суперечить їх власному ліберальному вихованню. Так, відповідно до Писання, людина – це пропаща істота, і саме це відділяє її від святого Бога.
У Еф. 2:13 сказане: «А тепер у Христі ви, що колись були далекими, стали близькими Кров’ю Христовою». Єдиний шлях наближення людини до Бога лежить через пролиття крові, бо «душа тіла в крові». Бог – це життя, і Він дав життя людині. Немає жодного язичника в найвіддаленіших куточках Азії і Африки, який би не знав, що «без пролиття крові не буває спасіння». Ви повинні закінчити коледж, щоб розучитися розуміти цю основну універсальну істину. Біблійний Бог святий. Біблійний Бог ненавидить гріх. Він обов’язково обрушить Свій святий гнів на будь-яке беззаконня і зло. Це твердження допомагає зрозуміти 10-й вірш 53-го розділу Ісаї: «Але Господу вгодно було уразити Його, і Він віддав Його на муки…». (тут йдеться про Ісуса). Чи в цьому ж розділі 5-й вірш: «Але Він укритий виразками був за гріхи наші і мучимий за беззаконня наші; покарання світу нашого було на Ньому, і ранами Його ми зцілилися». Бог святий. Біблійний Бог – це не бог індуїзму або буддизму. Біблійний Бог святий і не терпить гріха. Біблійний Бог не називає зло добром, а добро злом. Біблійний Бог ніколи не говорить про «значущість очищення» або про «відносну ситуаційну моральність». Залишимо ці заняття пропащій Адамовій натурі, грішникам, які відкидають Христа і призначеним для пекла; вони намагаються знайти свої власні стандарти, бо Божі занадто для них недосяжні. Бог святий. Ви можете запитати: «Ну, а як же я можу стати таким же святим, як Бог?» Це неможливо без безгрішного Спасителя, померлого за наші гріхи. Чи як мовиться в цьому світі: «Абсолютно неможливо, людино, абсолютно неможливо».
