Товариство грішників спокушатиме християнина. У Притчі 1:10 сказане: «Сину мій! якщо будуть схиляти тебе грішники, не погоджуйся». Друзі християнина іноді можуть бути використані дияволом, направляючи його хибним шляхом. Найкращим другом Ісуса Христа був Симон Петро, який любив Його більше за всіх. Найулюбленішим учнем Ісуса був Іоанн, але саме Симон Петро палко любив Ісуса. Проте, одного разу Господь Ісус Христос мав обернутися до Симона Петра і сказати: «Відійди від Мене, сатано! Ти спокуса Мені» (Мф. 16:23). Диявол використовував Симона Петра. Перш ніж один місіонер поїхав за океан рятувати душі людські, багато хто з його кращих друзів намагався відрадити його від цього. Коли інший місіонер поїхав у Південну частину Тихого океану виконувати свою велику справу серед канібалів, його спасенні друзі християни і родичі робили усе можливе, щоб утримати його. Один з них сказав: «Ти розумієш, що тебе можуть з’їсти канібали?» На що місіонер відповів: «Яка різниця, бути з’їденому канібалами або черв’яками? Я маю на увазі те, що, коли ви помрете, черв’яки все одно дістануться до вас. У чому ж різниця?»
Причини спокуси можуть бути різними: по-перше, це перевірка вашої віри, по-друге, це перевірка вашого послуху. У посланні Якова 1:2-3 сказано: «З великою радістю приймайте, браття мої, коли підпадаєте різним спокусам, знаючи, що випробування вашої віри дає терпіння». Один знаменитий проповідник розповів історію про залізничну компанію, яка перевіряла новий міст, збудований на горі. Два локомотиви в’їхали на міст на повній швидкості, потім загальмували і залишили двигуни працювати на повних обертах на півдня, щоб дати можливість вібраціям трясти міст до самої його основи. Міст стояв непорушно. Після цього ніхто не сумнівався в здатності моста витримати важкий вантаж. Міст був випробуваний. Машини також піддаватимуться випробуванням. Новобранець у таборі теж піддається випробуванням.
Любов і терпіння нареченої пари випробовується впродовж перших чотирьох-п’яти місяців. Коли діти йдуть у школу їх коефіцієнт інтелектуальності і здатність читати і писати також перевіряється. Звичайно, жорстоко, але це одна з причин, чому так звані «блакитні»[1] даремні як християни, спасенні вони чи ні. Причина, за якою вони є даремними, полягає в тому, що вони не можуть винести жодного випробування відносно їх особистого життя. Вони не винесуть жодного зауваження на адресу їх гріха, вони не винесуть проповіді проти їх гріха, вони просто не можуть винести випробування. Простіше кажучи, вони провалюють іспит. Ісус Христос був схильний до суворих випробувань на землі, і якщо з Його допомогою ви не можете здолати випробування, то це означає, що Він не є вашим Спасителем.
Ви випробовуєтеся на послух. У Бутті 22:1 Авраам був випробуваний, коли хотів принести в жертву Ісаака. Бог випробовує людей, щоб знати глибину їх любові, щирості і послуху. Ми кажемо, що ми любимо Бога і готові бути Йому слухняні при усіх обставинах. Але як це може бути доведено, як не якимсь випробуванням? Мученики були випробовувані до меж їх терпіння, щоб побачити відречуться вони від Христа чи ні. Ідея, яку ви почерпнули з цього, зніжені люди, полягає в тому, що ви страждаєте, бо люди говорять про ваші брудні, жалюгідні, мерзенні звички. Ви повинні соромитися самих себе.
Ваші предки-християни перенесли набагато більше, ніж ви: деякі з них бачили, як обезголовлюють їх дружин, дітей живцем кидають на поживу свиням, друзів зашивають у мішок з гримучими зміями і залишають помирати від зміїних укусів. А деяким з них клали в руки меч і примушували вбивати власних дітей. Одних, що чинили опір гріху, підвішували над багаттям і підсмажували до смерті, а інших кидали до левів. А хто ви, що говорите про «ситуаційну етику» і спосіб життя? Ви повинні соромитися себе. На вашому місці я б навіть не згадував імені Христового там, де хтось може вас почути.
У 1 посланні до Коринф’ян 10:13 сказано, що Господь не дозволив би вам бути спокушеними понад ваші сили. Бог знає межу наших навантажень і стресів, те, що називають «терпимістю». Він знає, скільки ми можемо узяти на себе, який тягар можемо винести. Іноді ми можемо побачити напис: «межа навантаження – 10 тонн». Це означає, що важкі машини зі своїм вантажем повинні їхати міцнішим мостом. Господь знає, яку ношу ви в змозі нести. Господь обмежує наші спокуси, встановлюючи для них часову межу. Він знає, чи піддамося ми, якщо терпітимемо ще одну годину. Так Господь встановлює межу випробуванню. Передусім, Він дозволяє спокусі осягнути нас, коли ми вже досить зрілі, щоб винести цей певний тип випробування. Далі, у момент спокуси Господь регулює міру нашого занепокоєння і силу тягаря, який переносимо. Це означає, що очі Божі завжди, у будь-який момент, стежать за Його чадом. І коли ми думаємо, що слабшаємо перед гріхом, Господь може дати нам полегшення і надати вихід.
Ми можемо бути випробовувані бідністю. Письменник Притч у 30-му розділі, 9-му вірші, сказав, що якби він був бідний, він міг би красти і вживати ім’я Бога марно. І навпаки, надто багато грошей і процвітання можуть змусити людину згрішити. Письменник Притч у 30-му розділі, 9-му вірші, каже, що якби він був пересичений і мав усе, що він хоче, він міг би відректися від Бога і сказати як фараон: «Хто Господь?»
Ми можемо бути спокушені світською славою. Валаам був спокушений обіцянкою великих почестей (Числ. 22:17), якби він зробив один неправедний вчинок.
Ми можемо бути спокушені нашим пригніченим станом. Ілля хотів покінчити життя самогубством під ялівцем, Іона попросив Бога узяти його життя, Мойсей так втомився одного разу і відчув себе таким обтяженим дітьми Ізраїлевими, що попросив Бога узяти його життя, оскільки він не міг сам винести ношу. Виснаження, почуття розбитості, втома можуть стати спокусою до того, щоб усе кинути.
Існують різні типи спокус. Ми усі схильні до спокуси невіри. Наприклад, дружина Іова сказала йому проклясти Бога і померти. Ми відчуваємо спокусу зловживати милосердям Божим, ставити себе під удар і сподіватися на Бога більше, ніж Він може зробити для нас. Бог не робитиме для людини нічого такого, що людина здатна зробити і сама. Ці сучасні зцілення вірою, молитви вірою, віра, бізнес у сфері віри іноді стають не просто безглуздими і абсурдними, але і блюзнірськими. Нічим іншим як нахабством і спокусою Бога не можна назвати ідею довіри Богу зробити щось, що ви можете зробити самі.
Відповідно до Євангелія від Матфея 4:9 ми спокушені поклонінням дияволу. Багато людей вже піддалися цій спокусі. У сучасній Америці сатанізм і астрологія є великим бізнесом.
Ми можемо піддаватися випробуванню гордістю, як Навуходоносор у Даниїла 4:30, коли він погладжував себе по спині, поки не зламав руку. У нас є сильна спокуса до плотських гріхів. У 2 посланні до Тимофія 4:10 ми читаємо, що Димас залишив Павла, «полюбивши нинішній вік». Ми можемо бути спокушені життям у суспільстві, стаючи плотськими і світськими, як Лотова дружина в Бутті 19. Ми можемо бути спокушені жадністю і бажати того, що нам на шкоду і в чому в нас немає нужди. Ахан зажадав золота, срібла і одіяння і це коштувало йому життя. Ми можемо бути спокушені розпустою і перелюбом, як Соломон, Давид і інші в Старому Завіті. Ми можемо жадати грошей, як Іуда Іскаріот, який продав душу свою за тридцять срібняків. Ми можемо бути спокушені хибним смиренням. Диявол може нам сказати: «Ти нехороший, ти ні на що не здатний: ти не можеш проповідувати, ти не можеш співати», вселяючи вам таким чином комплекс неповноцінності і кидаючи вас у пригнічений стан, щоб ви не хотіли нічого робити для Бога, тоді як ви повинні Йому служити.
Якщо спокусі поступаються, то вона стає гріхом. Якщо їй чинять опір, то Господь прославляється, святий стає сильніше, росте у вірі і стає зрілішим, підтверджуючи тим самим свій послух. Зараз ми підійшли до найбільш важливої частини сьогоднішньої лекції, присвяченої спокусі. Як чадо Боже здобуває перемогу над спокусою? Передусім, виключно завдяки вірності Божій. Якби Бог не допоміг вам, ви б потонули. Насправді, якби Бог не допомагав нікому з нас, ми б усі потонули. Біблія каже, що Він утвердить нас і збереже нас непорочними до кінця (1Кор. 1:8) В основному це Божа справа.
Ви скажете: «Я не спокушений цим або тим». Так, але ви спокушені чимось іншим. У Америці є група чистеньких фарисеїв, яким подобається хвалитися своїм фундаменталізмом, бо вони не п’ють, не палять і не підтримують модернізм. Деякі з цих чистеньких фарисеїв повні такої ж гордості, як і сам сатана. Я поясню вам, що я маю на увазі. Чи знаєте ви, як горді деякі з цих людей? Вони настільки горді, що думають про виправлення Біблії короля Якова в тридцять одній тисячі місць. Ви знаєте, що це? Це стара, плотська природа вірного стає гордою і заздрісною. Гордість і заздрість – це два корені гріха (Ін. 14). Паління і вживання алкоголю нічого не означають поряд з гордістю і заздрістю. Подумайте трохи про це.
Ісуса Христа привели до Понтія Пилата із заздрості. Каїн убив Авеля із заздрості. Люди ображалися на обраного Богом Мойсея із заздрості. Саул намагався убити Давида із заздрості. Натовпи народу, що відкинули Євангеліє в книзі Діянь заздрили людям, які це Євангеліє написали. Якщо гордість і заздрість перебувають у вас, то не кажіть про відділення від світу, оскільки ви перебуваєте на боці сатани.
Ви можете здолати спокусу, передусім, вірністю Богу, а потім, використовуючи слово Боже. Коли сатана нападав три рази на Ісуса Христа, то Ісус цитував Писання, не змінюючи жодного вірша. Спаситель жодного разу не сказав: «Кращим перекладом буде». Він також жодного разу не сказав: «Кращим тлумаченням буде». Жодного разу Він не посилався на жоден справжній підпис або справжнє писання. Христос казав: «написано» і цитував.
Ми долаємо спокусу клопотанням Христовим. Господь Ісус Христос молиться за нас, відповідно до Євангелія від Іоанна 17. Нам треба до Його клопотання додати нашу особисту молитву. У Євангелії від Матфея 26:41 сказано: «Пильнуйте й моліться, щоб не зазнати спокуси».
Іншим шляхом подолання спокуси є готовність кинути і тікати. «Юнацьких похотей уникай» (2Тим. 2:22). Бачачи, що ви спокушені, намагайтеся уникати спокуси. «Залиш його, не ходи ним, ухилися від нього і пройди мимо» (Пр. 4:15). У посланні Якова 4:7 сказано: «Отже, покоріться Богові; противтеся дияволові, і він утече від вас».
І, нарешті, прийміть шлях відходу від спокуси, даний у 1Коринф. 10:13. Спокуса – звичайна річ для усіх людей. Кожен християнин має чекати спокуси, яку він здолає Словом Божим, молитвою, використанням ніг для втечі, протистоянням дияволові, пошуком шляху втечі і готовністю слідувати цим шляхом, якщо Бог його відкриває.
Ми віримо, що цей урок був благословенням і наукою для вас, і що ви можете застосувати його у вашому особистому житті, щоб здобути перемогу над світом, плоттю, дияволом – трьома супротивниками, які намагаються перешкодити вашому росту в благодаті і вашому служінню Господу Ісусу Христу.
«Вас спіткала спокуса ніяка інша, тільки людська; і вірний Бог, Який не попустить вам, щоб ви були спокушені більше, ніж можете, але разом із спокусою дасть і полегшення, щоб ви могли перенести» (1Кор. 10:13).
[1] Гомосексуалісти
