У цій лекції ми розглядатимемо надзвичайно практичне питання, яке ми називаємо «відступництво». Це питання відноситься до практичної теології, яка означає застосування наших знань істини вчення, заснованого на слові Божому.
Спершу слід сказати, що «відступництво» – це термін не Новозавітний, а Старозавітний, який зустрічається в Притчах 14 і Єремії 2. Слід бути уважним у цьому питанні, оскільки, хоча ми і використовуємо цей термін на практиці і в служінні стосовно християн, які відступають від спілкування з Господом, з погляду віровчення такого явища, як християнин-відступник, не існує.
У Притчах 14:14 ми читаємо: «Людина з розбещеним серцем насититься від шляхів своїх». [прим.: в англійському перекладі Біблії, слова «людина з розбещеним серцем» перекладені як «відступник»] Ці слова дають нам достатнє право узяти питання відступництва і в деяких випадках застосувати його до окремого індивідуума, оскільки в Притчах вони ясно націлені на індивідуума. Коли в Притчі сказано: «людина з розбещеним серцем», то ці слова, очевидно, мають на увазі індивідуума. Якщо наприкінці Притч 14 ви знаходите одну згадку про індивідуума-відступника, то той же термін ви виявите вже п’ять разів застосовуваним до Ізраїлю як народу. Тому ми маємо справу з непарними числами, один і п’ять. У Притчах 14:14 ви єдиний раз знаходите цей термін, що використовується відносно індивідуума, і це Старий Завіт, період дії закону. Це ж слово в більшості випадків використовується відносно Ізраїльського народу, який відвернувся від Бога. Зверніть увагу, в Єремії 2:19: «Відступництво твоє викриє тебе». Саме так цей термін головним чином використаний стосовно Ізраїлю як народу. Це слово вказує на народ, який відійшов від Бога і зісковзує назад зі шляху, як корова на льоду. Зверніть увагу, «відступниця, дочка Ізраїля» (Єр. 3:11); «відступниця, дочка Ізраїля» (Єр. 3:6); «відступнице, дочко Ізраїлева» (Єр. 3:12); «діти-відступники» (Єр. 3:14). Тобто термін «відступник» – це термін не Новозавітний.
Точним визначенням для християнина, який перебуває в стані відступника, є слова: «поза спілкуванням з Господом». Тому становище християнина, чиє серце пішло назад відносно Бога, є таким, що він залишається спасенним і ніколи не може стати не спасенним. (Хто колись чув про таке явище як повернення народженого згори в стан ненародженого?). Лише люди, які не мають вічної безпеки, можуть про неї сперечатися. Цей факт був дуже добре обґрунтований упродовж багатьох років. Люди, які найбільше говорять про втрату спасіння, як правило, нічого про це не знають. Що може бути смішніше за це? Якщо ви нічого не знаєте про якесь питання, як ви можете його обговорювати? Але християнин, що перебуває поза спілкуванням з Богом, у своєму серці затаїв складну проблему. Декілька віршів у Біблії адресовано християнам, щоб попередити їх про цей стан. Наприклад, у 1Коринф’ян 10:12 сказано: «тому, хто думає, що він стоїть, нехай бережеться, щоб не впасти». А в Притчах 16:18 сказано: «Погибелі передує гордість, і падінню – пихатість».
Господь здатен утримати нас від падіння, і це визначено так. Звичайно, коли ви говорите про це, не спасенні старійшини гадають, що ви говорите від відпаданні від благодаті. Ця нісенітниця, яку проповідують не спасенні проповідники, виходить з послання до Галатів 5:4, де сказано, що людина, яка розраховує на закон у справі виправдання, відпадає від благодаті. Коли не спасенний старійшина намагається врятуватися водним хрещенням, він наполягатиме, що християнин може відпасти від благодаті, ґрунтуючись на 5 розділі послання до Галатів. Але якщо ви подивитеся на уривок у Галатів 5, то ви знайдете, що там немає жодного посилання на християн зовсім. Цей вірш відноситься до не спасенної людини, яка, дотримуючи закон, покладається на свої добрі справи в справі спасіння. Тому коли ми говоримо про відпадання, не спасенний старійшина завжди думає про християнина, який втрачає спасіння. Це цілком природно для людини, яка ніколи не була спасенна.
Але коли Біблія говорить про падіння в 1Коринф’ян 10:12 і в 2Тимофія 1:12, то там сказано про той факт, що попри те, що християнин спасенний, народжений згори, ведений додому на небеса, є частиною Христа, він може впасти в гріх, у нього можуть бути біди. Але це ще не усе, у Притчах 24:16 сказано: «Бо сім разів упаде праведник, і встане». Є велика різниця між падінням у проході усередині літака, що летить на висоті 10 кілометрів, і випаданням з дверей того ж літака, якщо ви розумієте про що я кажу. Коли не спасенний старійшина намагається проклясти вашу душу, проповідуючи вам водне хрещення, він гадає, що коли ви в Христі, хтось відкриває двері, викидає вас і ви падаєте з висоти 10 кілометрів. Це нісенітниця. Коли християнин, будучи в Христі, падає, він під час падіння залишається в Христі, коли він відступає від Господа. Ніщо не може відокремити вас від Христа і ніщо не може відняти вас у Нього.
Хто такий відступник у практичному сенсі? Відступництво – це ухилення серця від Бога. У 3Царств 11:9 ми читаємо: «І розгнівався Господь на Соломона за те, що він відхилив серце своє від Господа Бога Ізраїлевого». Коли християнин відходить від спілкування з Богом, він стає холодним і залишає своє перше кохання. У Одкровенні 2:4 сказане: «Та маю проти тебе те, що ти залишив першу любов твою». Ухилення від спілкування з Богом спасенної людини – це поворот від простоти Євангелія до спасіння іншим шляхом. Це проповідування брехні. Деякі люди визначають відступництво як гріх, який відділяє вірного від Господа. І, звичайно, ці люди не спасенні, які ніколи не були з Господом із самого початку, або єретики, які тимчасово відмовляються від свого здорового глузду, для того, щоб заробляти на життя.
У духовному сенсі термін «відступництво» означає: ставати холодним і втрачати інтерес до Господа, до Біблії, до молитви, до церкви, це також означає припинення свідчення і звернення за допомогою до світу. Тому ми можемо сказати, що 95% усіх християн в Америці сьогодні знаходяться в стані відступництва. Причина, за якою ви не можете спілкуватися із середнім християнином полягає в тому, що ви теж повинні стати відступником, щоб спілкуватися з ним. Середній християнин не розповідає невіруючим про Христа, а коли він це робить, то говорить про дари, замість пекла. У нього відсутня мужність говорити не спасенним людям те, що вони йдуть у пекло. Для того, щоб заробляти на життя, середній християнин вступає в спілкування зі світом. Він боїться проклясти світ, бо світ прокляне його.
Відступництво не відбувається несподівано, це процес поступовий. Пізніше ви можете бути шоковані жахливим, раптовим проявом гріха, але як вдало виразився Боб Джонс, відомий американський проповідник: «В основі будь-якої трагедії людського характеру лежить довгий ланцюг злих думок». Багато дрібних подій входять у життя і підривають його задовго до неочікуваної трагедії. Історія відступництва Лота може служити ілюстрацією цієї думки.
Зверніть увагу на перераховані нижче сім кроків Лота, які сприяли його падінню.
1) Жадність. «Лот звів очі свої і побачив усю околицю Йорданську…» (Бут. 13:10). Очі перші залишають Спасителя. Саме тому і Єва потрапила в біду, і Давид згрішив з цієї ж причини. Коли Ахан потрапив у біду він сказав: «побачив… це мені сподобалося і я взяв це». (І.Нав. 7:21). Речі привертають погляд. Багато людей припустилися помилки, зупинивши погляд на невірному об’єкті. Тому Іов сказав: «Завіт уклав я з очима моїми, щоб не помишляти мені про дівчину» (Іов 31:1). Таким чином, жадність – перша причина відступництва, сюди можна віднести: бажання зробити щось велике для Бога, бажання зробити велику справу, бажання мати великий будинок і багато землі, бажання мати величезне оточення, величезний дохід. Жадність. Біблія застерігає нас від надмірного збагачення, яке є ідолопоклонство: «Маючи їжу й одяг, будьмо задоволені тим» (1Тим. 6:8).
2) Вибір. Лот вибрав місце ближче до землі: рівнину замість гір. Сенс цього очевидний. Коли Халев і Ісус Навин увійшли до землі, вони потім повернулися і сказали: «Підемо і заволодіємо нею, тому що ми можемо подолати її» (Числ. 13:31). Вибравши важке для життя місце, Халев сказав: «Отже, дай мені цю гору» (І.Нав. 14:12). Халев цілився високо і його погляди були спрямовані вгору. Лот же дивився вниз, на землю.
3) Компроміс. Лот розкинув свої намети біля Содому. У Бутті 13:13 ми читаємо: «Жителі ж содомські були злі і грішні перед Господом». Будучи з Богом, Авраам процвітав у горах. Він жив відсторонено, був реакціонером і ізоляціоністом. Коли Лот був залучений у «загальну комуну, етнічну установу», тоді він перестав бути самим собою. Тому одним з найкращих способів, якими володіє світ для виведення християнина з ладу, є «залучення» його до чогось. Залучення в якусь справу в Біблії означає зв’язок зі світською системою. Павло сказав: «Ніякий воїн не зв’язує себе з ділами житейськими, щоб догодити воєводі» (2Тим. 2:4). Причина, за якою 80% церков Америки є неефективними, полягає в їх залученні у світські справи.
Коли покликані Богом, народжені згори люди, чиї думки мають бути спрямовані на небеса, люди, яким були адресовані слова: «Не любіть світу, ні того, що в світі» (1Ін. 2:15); «що високе в людей, те мерзенне перед Богом» (Лк. 16:15); «Я за них благаю, – не за весь світ благаю» (Ін. 17:9), стають повністю залученими в соціальні програми, рухи лібералізації гомосексуалістів, акції протесту проти забруднення міста і води, проти порушення громадянських і людських прав, то вони втрачають усе, окрім спасіння (якщо воно в них колись було) і стають безсилими, дрібними сошками організації, що тримаються світу, який розп’яв Спасителя. Зв’язок з суспільством – це найостанніша справа, в яку може бути залучений християнин. Це те, у що був залучений Лот. Фактично, він сидів біля воріт, як один з членів міської ради або заступник мера.
4) Захоплення. Лот був захоплений ворогом у Бутті 14:11-12. Якщо хтось живе занадто близько до гріха, то він може бути захоплений у полон. Нехай навернений п’яниця не заходить у магазин спиртних напоїв. Я не маю на увазі звичайний магазин, я маю на увазі винно-горілчаний магазин або магазин живого пива. Не називайте це іншим словом, адже ми цивілізовані люди. Нехай злодій забереться чимдалі від місця спокуси. Якщо ви фліртуєте зі світом, то ви згорите. Якщо ви дасте гріху палець, то він забере усю руку, потім тіло, а потім душу.
