Бог дав нам три основи нашої упевненості у вічному житті і вічній безпеці.
1) Свідоцтво Святого Духа. «Цей самий Дух свідчить духові нашому, що ми – діти Божі» (Рим. 8:16). Перед наверненням Дух викриватиме в гріху, праведності і майбутньому суді, але потім Його діяння змінюються. Народженому згори віруючому Святий Дух дарував мир у душі і внутрішній спокій, що підтверджує людині дійсну приналежність Ісусу Христу. Павло каже: «А оскільки ви – сини, то послав Бог Духа Сина Свого в серця ваші, Який викликує: “Авва, Отче!”» (Гал. 4:6). Святий Дух свідчить вірному, що він є частиною Бога, а Бог – частиною вірного.
2) Ми засновуємо нашу упевненість на тому, що сказав Бог, на слові Божому. Це найбільш непохитна і непогрішна основа. Ось чому люди, які сумніваються у своєму спасінні, мають декілька різних перекладів Біблії. Ось чому усі люди, які хочуть засновувати своє спасіння на досвіді, замість слова Божого, ніколи не мають одного варіанту слова Божого: у них є їх близько дюжини і усі вони суперечать один одному. Ось чому в останні дні тіло Христове не буде сповідувати здорове вчення, але перекинеться до учителів, які лестять слуху, відвернеться від істини і звернеться до байок. Біблія каже: «Бог не людина, щоб Йому говорити неправду, і не син людський, щоб Йому змінюватися. Чи Він скаже і не зробить? буде говорити і не виконає?» (Числ. 23:19). Так, Він виконає.
Люди дивні. Якби я сказав вам, що в п’ятницю збираюся прийти у вашу церкву, і ваш пастор сказав би вам те ж саме, ви б повірили нам на підставі наших слів. Проте, до настання п’ятниці я можу загинути в результаті нещасного випадку, Господь може прийти або пастор може піти зі своєї посади. Дюжина подій може перешкодити комусь з нас виконати слово, і, проте, ви цьому слову віритимете. І в той же час, деякі з тих, хто повірив би цим словам, не вірять, коли Бог каже: «Це написав я вам, що віруєте в ім’я Сина Божого, щоб ви знали, що ви, віруючи в Сина Божого, маєте життя вічне». Біблія каже: «Хто вірує в Сина Божого, має свідчення в собі самому» (1Ін. 5:10). Якщо диявол приходить і спокушає вас сумнівом у вашому спасінні, вкажіть собі пальцем на слова Божі. Скажіть дияволові: «Слово Боже каже, якщо я вірую в Ісуса Христа, то я маю життя вічне».
14 березня 1949 року о 10.30 ранку я повірив в Ісуса Христа, прийняв Його і збираюся володіти їм благодаттю Божою. Це вчення Нового Завіту. Ви скажете: «А як щодо того, що в Писанні сказане…» Що, диявол вам це процитував? Ви скажете: «А як щодо того, що в Писанні сказане?» Усі не спасенні проповідники спробують відвернути вас від цього, розумієте? Невже ви не розумієте, що диявол цитував Писання Ісусу Христу в Луки 4? Невже ви не розумієте, що немає жодного не спасенного старійшини, єпископа, священика або проповідника в цій країні, який навчаючи брехні, не цитував би Писання? Невже ви цього не розумієте? На це можна заперечити: «Звідки мені знати, що ви теж не цитуєте Писання, щоб навчати брехні?» Ви не зрозумієте, поки не перевірите те, що я говорю.
У цій лекції я навожу цитати з Біблійних книг, що мають відношення до цього домобудівництва, до віку, в якому ви живете. Я цитую ті слова, які написані апостолом для язичників і мають відношення до народжених згори членів Тіла Христового. Я не цитую уривки, написані для дванадцяти племен Ізраїлевих (послання Якова 1:1). Я не цитую вам уривки про релігійних діячів, які очистили свої життя і не прийняли Христа (2Петра 2). Я не цитую вам уривки, написані для євреїв під час Великої Скорботи (Євр. 6, 10). Наступні вірші мають відношення до народженого згори віруючого, який прийняв Христа в цьому віці: «Істинно, істинно кажу вам: хто слово Моє слухає і вірить у Того, Хто послав Мене, той має вічне життя і на суд не приходить, а перейшов від смерти до життя» (Ін. 5:24). Павло сказав: «…виправдовується Ним всякий віруючий» (Діяння 13:39). Це вам ясно? Ви скажете: «Ну, я просто не бачу як…» Ви просто не бачили в цьому сенсу. Ви завжди вважали себе розумнішими за Бога. Багато християн такі.
Для мене неважливо, наскільки чітко ви покажете не спасенним людям на підставі віршів, які були призначені апостолом для язичників, для Тіла Христового, для народжених згори вірних-язичників, що вони швидше підуть в пекло відповідно до Діянь 2:38, ніж на небеса відповідно до Діянь 13:39. Існують християни, які вважатимуть за краще піти в пекло, сумніваючись у власному спасінні на підставі Нагірної проповіді і 1 послання до Коринф’ян 13, ніж на небеса відповідно до Євангелія від Іоанна 5:24 і посланням до Ефесян 2. Я говорю так, як є насправді. У наші дні майже кожен сповідує себе християнином, але при цьому не має жодної поваги до слів Божих. Ви можете включити радіо і почути, як хлопець тридцять разів на день повторюватиме: «Біблія каже…» і цитувати щось, що не більшою мірою є Біблією, ніж міський поштовий індекс. У Євангелії від Луки 7:48 Ісус сказав: «Прощаються тобі гріхи». Нам сказано: «У Якому ми маємо відкуплення Кров’ю Його і прощення гріхів» (Кол. 1:14). Павло сказав: «Бо всякий, хто покличе ім’я Господнє, спасеться» (Рим. 10:13).
3) Біблія каже, що однією з підстав спасіння є 1 послання Іоанна 3:14, «Ми знаємо, що ми перейшли зі смерти в життя, бо любимо братів». Ми любимо кожного народженого згори, спасенного, обмитого кров’ю чадо Боже. Це не означає, що ми любимо кожного і пов’язані з кожною людиною, яка оголошує себе народженим згори. Річ у тім, що з одного боку існують брати, які не проголошують себе християнами. А з іншого боку кожен знає, що подібне проголошення часто буває підробним. Христос сказав про деяких людей, які говорять про справи в ім’я Ісуса: «Багато хто скаже Мені того дня: Господи! Господи! Чи не Твоїм ім’ям ми пророкували, і чи не Твоїм ім’ям бісів виганяли, і чи не Твоїм ім’ям багато чудес творили? І тоді скажу їм: Я ніколи не знав вас, відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня» (Мф. 7:22-23).
Народжений згори, віруючий у Біблію християнин є новим створінням у Христі, і це проявляється в нових прихильностях, нових симпатіях, нових антипатіях, новій любові і новій ненависті. Це не лише нова любов, сюди також входить і нова ненависть. Якщо у вас зараз відсутня ненависть до деяких речей, які ви любили перед спасінням, то у вас є основа сумніватися у своєму спасінні.
Якщо слово Боже і Святий Дух настільки зрозумілі, що дають вам можливість мати упевненість у спасінні, то чому 80% людей, які проголошують себе християнами, не знають, куди вони потраплять після смерті? Причина полягає в тому, що багато хто з них слухає звинувачення диявола, багато хто сумнівається в слові Божому, багато хто не сумнівається в слові Божому, але перекручують його. У місті, в якому ви живете, є люди, які наполягають на необхідності добрих справ, як однієї з умов спасіння, і роблять це на підставі послання Якова 2. Вони вірять, що ви ніколи не перевірите, кому Яків адресував своє послання, а тому ви ніколи не дізнаєтеся про чортівню, яка стоїть за цим хибним вченням.
Якщо у вас є переклад Біблії, який має назву «Живе слово Біблії», то ви виявите, як Писання були перекручені для того, щоб мати можливість стверджувати, що послання Якова було написане для спасенних євреїв або євреїв-християн. Звичайно, нічого подібного не було. Немає жодного грецького манускрипту, який стверджував би, що послання Якова було написане для спасенних людей. У посланні Якова 1:1 сказано, що воно адресоване дванадцятьом колінам Ізраїлю. А дванадцять колін Ізраїлю не усі спасенні. Розумієте, що я маю на увазі? І коли ви чуєте, як не спасенний проповідник, старійшина, єпископ, апостол або євангеліст встає і каже: «Віра без справ мертва. Людина виправдовується добрими справами, а не тільки вірою», то ви маєте справу з людиною, яка намагається вирвати вірш з контексту, гадаючи, що ви не зможете її перевірити. І ви будете праві, якщо на підставі цих слів сумніватиметеся у своєму спасінні.
Дозвольте запитати вас: «Чи прийняли ви Христа своїм особистим Спасителем?» Ось найвірніша постановка питання. Інші питання лише здаватимуться схожими на це. Наприклад, якщо я скажу: «Чи повірили ви в Христа?», – то хтось може відкрити Діяння 8 і показати, що Симон волхв повірив і не був спасенний. Ви розумієте? Якщо я скажу: «віра і хрещення», то хтось може вказати на той факт, що Іуда Іскаріот повірив, був хрещений, мав апостольські знамення і пішов у пекло. Є різні підходи до цього питання. Іуда повірив, покаявся, сповідувався, був хрещений і пішов у пекло. Підтвердження його покаяння ви знайдете в Євангелії від Матфея 27:1-4. У Євангелії від Матфея 10:1-4 ви виявите, що він повірив, як і слід апостолові. Ви також виявите, що він сповідувався в пролитті безневинної крові, стверджуючи, що кров Христова була чиста і праведна (Мф. 27). Крім того, Христос не визнав би апостола, який не прийняв би хрещення Іоанна Хрестителя. Тому, коли ви говорите про віру, сповідання, покаяння, і т. ін. як план спасіння, то ви говорите про систему, наслідуючи яку ви можете бути обведені навколо пальця дияволом; і часто він так і чинить. Але коли ви говорите про прийняття Христа як свого особистого Спасителя, це вже щось інше.
Біблія каже: «А тим, які прийняли Його, що вірують в ім’я Його, дав силу дітьми Божими бути» (Ін. 1:12). Неможливо під Божими небесами, щоб ви прийняли Ісуса Христа вашим особистим Спасителем і не набули спасіння. Ви зробили це? Я не сказав: «Чи прийняли ви таїнства?» Я сказав: «Чи прийняли ви Ісуса Христа як свого особистого Спасителя?» Вашого особистого Спасителя. Я не сказав: «як Спасителя». Я сказав: «як вашого особистого Спасителя». Того, Який спасе вас через вашу нужду в спасінні Спасителем. Знаєте, чому деякі люди сумніваються у своєму спасінні? Бо вони ніколи не були спасенні. Ви підійшли до вівтаря, щось узяли і щось відчули, а потім провели решту свого життя, кажучи: «Святий Дух, Святий Дух, Святий Дух». Дозвольте вас запитати: «Чи прийняли ви Ісуса Христа як свого особистого Спасителя?». Чи істинно ви вірите в Господа Ісуса Христа як свого особистого Спасителя? Якщо ви можете відповісти визначене «так» на обидва питання, то тоді на підставі слова Божого ви спасенні, знаєте ви про це чи ні, цінуєте чи ні, відчуваєте чи ні, насолоджуєтеся чи ні.
Віра в слово Боже не є самовпевненістю. Самовпевненістю можна швидше назвати невіру. І коли Бог каже, що ви спасенні, то з вашого боку буде грішним беззаконням називати Бога брехуном. У 1 посланні Іоанна 5:10-13 сказано: «…хто не вірує Богові, той робить Його не правдомовцем … Свідчення це полягає в тому, що Бог дарував нам життя вічне, і це життя в Сині Його…» Чи можете ви уявити більш блюзнірський, нечестивий гріх, ніж уявлення Бога брехуном? У цій країні є жінки, які носять рукави на три-чверті довжини, не користуються косметикою, мають волосся, нижче за плечі і навіть не подумують про брюки, але негайно роблять Бога брехуном.
Причина, за якою люди сумніваються у своєму спасінні полягає в тому, що вони не вірять слову Божому. Якщо ви дійсно спасенний, то ви повинні молитися, щоб Бог зміцнив вашу віру і допоміг вам вірити в те, про що каже Біблія… Ліберальна освіта часто підриває віру в Біблію. Ніщо так швидко не підриває вашу віру в Божий авторитет, ніж освіта, завдяки якій ви набуваєте сумнівів у слові Божому.
Крім того, причиною недостатньої упевненості в спасінні можуть бути світські захоплення. Бо коли ви стаєте світськими, то це пригнічує ваше бажання спілкування з Богом і Його словом, бажання молитися і ви починаєте сумніватися в Божих обіцяннях. Це так зване духовне забуття служить причиною сумніву. Таким чином, деякі християни засинають духовно, втрачаючи радість і упевненість у спасінні. Ви не можете втратити спасіння, але ясно можете втратити радість вашого спасіння і упевненість у ньому.
Упевненість у спасінні зробить вас сильнішим християнином. Упевненість у спасінні це не самовпевненість або гординя, хоча не спасенні проповідники скажуть вам, що це так. Упевненість у спасінні – це просто віра в те, що сказав Бог, у точності, як Він сказав і де. Якщо ви кажете: «Я знаю, що спасенний», – то ці слова вимагають упокорювання, бо подібна упевненість може бути досягнута тільки Божою благодаттю і милосердям. Коли ви так кажете, то ви визнаєте, що ви недостатньо хороші, щоб потрапити на небеса завдяки вашим власним добрим справам, і коли б не благодать Божа, то ви опинилися б у пеклі.
Горда людина – це той, хто каже: «Я сподіваюся, що я спасенний»; бо він покладається на свої справи в питанні спасіння. І коли він каже: «Я сподіваюся, що спасенний», – то тим самим має на увазі, що його власні справи є частиною його спасіння. Але це не так. Мене спас Бог, Який зберігає мене, доставить додому на небеса і зробить мене подібним до образу Свого Сина. Це справа Божа: «Бо благодаттю ви спасені через віру, і це не від вас, це – Божий дар: не через діла, щоб ніхто не хвалився» (Еф. 2:8-9). Бог заборонив нам хвалитися, хіба тільки хрестом Ісуса Христа Господа нашого, яким для нас світ розп’ятий, і ми для світу. Амінь.
