Наскільки простим Бог робить спасіння? Я покажу вам шість прикладів, щоб показати, що спастися, дійсно, дуже просто.
Приклад перший
Спастися так само просто, як і випити ковток води. Ви хочете пити? Налийте води, наберіть її в рот і проковтніть. Ви знаєте, що каже Біблія? «Хто спраглий, нехай приходить, і хто бажає, нехай бере воду життя задарма» (Одкр. 22:17). Що тут написане? ЗАДАРМА! Тоді чому ж хтось намагається переконати вас, що ви повинні щось робити? Тут сказано задарма. Це вам не автомат із солодкою водою, на якому красується напис «Киньте 35 центів у щілину». Та вода, яку пропонує Господь, абсолютно безкоштовна.
Одного разу в місті Бай-Мінет, штат Алабама, я розмовляв з одним не спасенним хлопцем. Нарешті я його запитав: «Чому ти не спасенний?». Він відповів: «Я думаю, що я просто не розумію цього». Я сказав: «Я дуже хочу пити. Чи не даси ти мені склянку води?». «Звичайно», – сказав він. Коли він повернувся з кухні з водою, я подякував йому, випив воду і поставив склянку на стіл. Потім я запитав: «Ти дав мені склянку води?». «Так». «Я маю щось заплатити тобі за це?». «Ні». «Як я отримав цю воду?». «Ви попросили води і отримали її». Ось так і отримати спасіння. Ви просто повинні попросити його і отримаєте.
Приклад другий
Отримати спасіння так само просто, як і отримати подарунок. Коли настає Різдво, ви просто входите і знаходите під ялинкою купу пакетів і згортків. З усієї цієї гори подарунків ви берете листівку і читаєте: «Щасливого Різдва, такий і такий, від такого і такого». Ви берете подарунок і відкриваєте його, бо він ваш. Бачите? Ви не посилаєте за цей подарунок гроші, які можуть тільки образити почуття того, хто подарував. Ви не міняєте подарунок. Ви колись зустрічали когось, кому Господь дав спасіння, а потім узяв би щось замість цього спасіння? Я ніколи ще про це не чув.
Одного разу на Різдво один старий фермер подарував мені годинник. Це був великий годинник. Свій подарунок він супроводжував словами: «Я гадаю, що кожен проповідник має знати, коли йому закрити рота». Йому було дуже смішно від цього жарту, бо він гадав, що вдало пожартував. Він був не спасенним алкоголіком. Я узяв у нього годинник і сказав: «Дякую. Я ціную цей подарунок, але що було б, якби я попросив тебе узяти його назад?». Він пробурмотів: «Ну, ммм-мм., ну». Я продовжував: «Я збираюся прийняти твій подарунок. Я знаю, що це різдвяний подарунок. Але я упевнений, що якби я його не прийняв, ти був би в сказі». Він сказав: «Ні, я б не розсердився». Після чого він опустив очі і трохи почервонів. Тоді я сказав: «Ось я приймаю твій подарунок, але чи можеш ти уявити собі, що відчуватиме Господь, коли ти відкинеш Його подарунок, Його дар – вічне життя в Ісусі Христі, Господі нашому?». Він розвернувся і вийшов. Я чув, що згодом він став спасенним. Я сподіваюся і вірю, що це дійсно так. Як він спасся? Це так само просто, як прийняти подарунок.
Приклад третій
Спастися так само просто, як зняти з рахунку в банку гроші, які хтось поклав на ваше ім’я. Якщо у вас проблеми з грошима, і ваш друг приходить у банк і кладе гроші на ваше ім’я із словами: «Я хочу покласти ці гроші на рахунок такого і такого і хочу, щоб усе, що йому залишалося б зробити, це підійти і узяти гроші». Єдине, що вам залишається після цього, так це просто прийти і узяти гроші. Якщо я був би винен п’ятнадцять тисяч доларів, і мій друг поклав би цю суму на мій банківський рахунок і сказав: «Я даю ці гроші, бо люблю тебе, і ти нічим мені не зобов’язаний», то невже ви гадаєте, що я б заявив, що платитиму свої борги сам і що мені не потрібне його милосердя? Якщо хтось так гадає, то він справжнісінький бовдур. Якщо хтось любить вас настільки, що готовий безкорисливо і безоплатно зробити сам добро, то з вашого боку ви виглядатимете гордовитим ідіотом, якщо відкинете його доброту і допомогу. Ось у чому справжня проблема в людей.
Уявіть собі, що я винен гроші, і що ці борги заплатити мені нічим, і я приходжу в банк і кажу: «Я прийшов до вас сюди, щоб сказати, що я дуже жалкую за тим, що позичив у вас гроші». Вони скажуть: «Нам теж шкода. Коли ви збираєтеся повернути гроші?». «Я прийшов для того, щоб сказати, що надалі не позичатиму у вас жодного цента», – так скажу я їм. На це вони дадуть відповідь: «О, це найкраща новина, яку ми колись чули, але що буде з тими п’ятьма тисячами доларів, які ви нам вже винні?». «Ну, я ніколи надалі у вас більше не позичатиму взагалі жодних грошей». «Гаразд! Але ви нам винні п’ять тисяч». «Ну, Богом присягаюся, не позичу більше ні цента. Вам більше ніколи не доведеться турбуватися про мене». «Гаразд. Але як же бути з п’ятьма тисячами?».
Хочете знати, як поводяться люди? Вони стають на коліна і моляться: «О, Господи, я більше ніколи так не робитиму. Я виправлюся. Я житиму праведно. Мені так шкода». А що ж щодо минулого, хлопче? Що робити з минулим, коли ти вже позичав п’ятдесят разів по сотні доларів щоразу, так і не заплативши борг? У тебе дуже довгий список гріхів, який бере свій початок від дня твого народження. Хто заплатить за них? Чи ти, чи хтось інший. Уявіть собі таку картину: Я приходжу в банк, і менеджер мені каже: «Поглянь, у тебе великий борг. Ти винен скрізь. Ти винен тут, ти винен там. Ти винен на Філіппінах, ти винен на Гаваях, в Алабамі, у Флориді. Як ти збираєшся їх повертати?». Я кажу: «Я банкрот. Я не можу сплатити усі свої борги». Менеджер дивиться на мене і каже: «Ти справжній щасливчик, бо в тебе є хороший друг, який зміг зробити усе це за тебе». Я запитав би тоді: «Хто ж цей загадковий друг?». Він відповів би мені: «Якийсь Ісус Христос приходив трохи раніше, сплатив увесь твій борг і сказав, що усе, що тобі залишилося б зробити – прийняти це». І я сказав би: «Я приймаю!..»
Ось відмінність у тому, як ми розуміємо цю річ, і як розумієте її ви. Приміром, ви почули про це і кажете: «Ну, я знаю одну людину, яка по вуха в боргах, і вона досі коптить небо». Послухай, якщо ти не безнадійний ідіот, чому б тобі просто не узяти розписку в тому, що твої борги сплачені? Це так просто. Павло сказав, що боїться, щоб читачі його послання не відступили від простоти в Христі. Що може бути простіше, ніж узяти те, що хтось залишив для тебе?
