Зараз я покажу вам, як люди можуть ускладнювати прості речі. Ось хороший приклад. «Він не має фолікулярних придатків на шкірній поверхні його краніальної коробки між стріловидним і лабіальним швами, де фолікулярні придатки зазвичай розвинені». Ви йдете до лікаря і платите йому хороші гроші, щоб почути від нього це. Ви знаєте, що він сказав? Він сказав: «У нього на верхівці немає жодного волоска». Але, бачте, ви віддали цьому лікареві доларів п’ятдесят, не менше, щоб він це сказав!
Ось ще один приклад: «Незалежно від їх пігментації при нормальному освітленні тварини усіх видів виглядають акроматично, коли атмосфера занурена в темряву, що викликано природним обертанням планети Землі навколо Сонця». Це означає, що сказали: «Вночі усі кішки сірі».
Не так давно на одних зборах усіх видатних інтелектуалів, хтось жартома найняв кіноактора прочитати підготовлену промову, напхану термінологією подібного типу. Промова була прочитана, а слухачів запитали їх думку з приводу почутого. Усі ці доктори, професори і магістри в один голос заявили про те, наскільки тямущою була ця промова. Адже усе, що зробив цей актор – це прочитав двадцять п’ять хвилин нісенітниці. Він сказав щось на кшталт: «Ми повинні утилізувати критерій відносно класифікації сексуальності в тих випадках, коли спостерігаються сімплістичні прояви сучасного менталітету. Вищезгадана проблема не може бути ідентифікована в усіх її формах і проявах, але тільки глибоке, персоналізоване, усеосяжне вивчення усіх значень виражає значущі зв’язки, які фокусуються на встановлених альтернативних перспективах у сфері трансформованого діалогу і надає певному змісту проілюстрованій структурі етичних і релігійних переконань у контексті динамічної еволюції і розвитку живопису».
Ах, як зворушливо, присягаюся вусами вашого дідуся! Ви знаєте, що це таке? Це спроба запудрити вам мізки. Я ж скажу вам прямо: «Слухай, ти грішнику! Зрозумів? Ти помреш! Ти це знаєш? Ти з’явишся перед судом! Чуєш? Ти не готовий бути виправданим на цьому суді! Зрозумів? Але Господь каже, що Він приготував для тебе місце і ти можеш уникнути суд! Віриш??»
Я згадую одного проповідника з штату Флорида, який читав проповідь про Даниїла. Він сказав: «Доречним буде ретельно досліджувати вікову історію і провести дослідження відносно магнетичної привабливості потрійного аспекту». (Коли вам доводиться чути подібні розмови, ви можете сказати: «Ну, хлопче, ти влипнув…») «…потрійного аспекту сфери пророцтв з метою інтегрувати апокаліптичні книги в досконалій гармонії. Підступний підхід, що виявляє вірність Даниїла». Прослухавши це ви запитаєте: «Що він сказав?». Нічого! Він сказав ще одну велику дурість у цьому світі.
Люди дуже полюбляють ускладнювати деякі речі. Чому? По-перше, люди ускладнюють спасіння, бо вони хочуть відчувати щось. Серед південних баптистів є хлопці, які ніколи не стануть спасенними, якщо не побачать кульову блискавку в себе в кімнаті. Вони в дитинстві чули розповідь своєї бабусі, яка казала, що: «У ту ніч, коли я спаслася, я побачила Господа, Який стоїть біля мого ліжка, і світло наповнювало усю кімнату. Повз мене пролетіла вогняна куля і вилетіла у вікно». Ось цей хлопець і чекає п’ятдесят років, щоб побачити вогняну кулю, що пролітає через його спальню. А чому б не чайку з електричним ліхтариком у дзьобі?
Я чув, як одного разу одна людина сказала: «Дозволь мені тобі сказати, що коли Святий Дух сходить на тебе, то твоє волосся піднімається дибки!..» І я подумав тоді: а що коли хлопець був лисим? Тоді, напевно, йому довелося б чекати усе своє життя, щоб волосся на його парику піднялося дибки. Як вам це подобається? Люди чекають знамень і чудес. Вони хочуть більше почуттів, ось тому вони дуже ускладнюють спасіння. Вони гадають, що безпосередньо перед тим, як вони стануть спасенними, вони несподівано впадуть в якийсь солодкувато-нудотний стан і ходитимуть як ангели. Ви не почуватимете себе святим, ви почуватимете себе грішником, перш ніж спасетеся. Коли Святий Дух сходить на людину і приводить її до усвідомлення гріха, то Він примушує людину почувати себе грішником, а не святим.
Я скажу вам і другу причину, через яку люди ускладнюють спасіння. Вони судять згідно зі своїми власними стандартами, гадаючи, що і Бог їх наслідує. У них усе розраховано наперед. Вони кажуть: «Ну ось, якщо я маю спастися, то це має статися в церкві, яку заснував Христос». Потім вони довго шукають церкву, яку заснував Христос. «Якщо я маю спастися, то це має статися в товаристві людей мого кола». Тут, судячи з усього, має бути трохи елітності і культури. Ось воно як!
Я чув, як один хлопець сказав: «Я краще піду в пекло, ніж буду спасенний за допомогою місіонерського служіння». Ймовірно, він таки і потрапив у пекло, бо Господь почув, як він це говорив! Ви не обов’язково маєте бути спасенні через місіонерське служіння; але кажу вам, якщо ви чекаєте того, щоб спастися там, де є орган височиною в п’ятдесят футів, де в хорі співають найняті оперні співаки і де красиві вітражі на вікнах, то все одно Господа не буде з вами. Я гарантую вам, що це дуже легко, стати спасенним, але якщо ви не усвідомлюєте, що ви грішник, – це лише обряд. Марно кидати рятівне коло тонучій людині, якщо вона не розуміє, що тоне!
Є ще одна причина, чому люди уявляють спасіння занадто складним. Вони дискутують про Писання, і завжди по дурницях. Я говорив з не спасенними людьми, які цитували Діяння 2:38, Матфея 16:18, Євреїв 6 і Євреїв 10. Я говорив з не спасенними людьми, які сперечалися про вічну безпеку. Що не спасенна людина може взагалі знати про вічну безпеку? У неї немає навіть тимчасової безпеки! Що може виглядати безглуздіше, ніж група не спасенних людей, які міркують про те, чи може християнин втратити спасіння або ні, якщо він народжений згори? Адже в них навіть немає цього спасіння! Коли йдеться про спасіння, тут немає про що сперечатися.
У Писанні можуть бути деякі речі, про які можна дискутувати, але відносно спасіння розбіжностей бути не повинно. Існує тільки один шлях для того, щоб стати спасенним.
Якщо ви не спасенні, то знайте, що єдиний шлях на небеса – це спокутна жертва Ісуса Христа. Якщо ви цього не знаєте, то ви загиблі. А тепер йдіть і сперечайтеся! Йдіть і доводьте! Кажете: «Хрещення, жертви, церква». Йдіть і дискутуйте про це скільки завгодно! Якщо ви спасенні, то знайте, Ісус Христос спокутував ваші гріхи згідно з волею Божою, і в цьому немає вашої заслуги. Ці хлопці хочуть сперечатися про Писання, треба ж такому статися!
Один чолов’яга якось приїхав в одне місто і побачив дві церкви одну навпроти другої, одна по один бік вулиці, друга – по другій. Він звернувся до перехожого і сказав: «Ці дві церкви такі схожі, неначе їх будувала одна і та ж людина». Перехожий відповів: «Так, приблизно так і було. Спочатку була одна церква, а потім розділилися на дві». Тоді подорожній спитався: «А чому? У чому ж різниця?». На що йому цей перехожий відповів: «У цій церкві, по цей бік дороги, кажуть, що фараонова дочка знайшла Мойсея в очереті, а в тій церкві, по той бік дороги, кажуть, що вона просто сказала, що знайшла його без усіляких уточнень місця».
Ви скажете, що не може бути розколу церкви з такого приводу, але, подивіться, у вашому місті такі речі трапляються і з ще більш незначного приводу, ніж цей! Де була заснована церква? Яке це має значення? А ви належите церкві? Чи питання, на кшталт: «Де та церква, яку заснував Христос?». У мене є краще питання: Ви знаєте Засновника? Біблія каже: «Чим більшу честь має в порівнянні з домом той, хто збудував його» (Євр. 3:3).
