По-перше, рай це не стан свідомості. У світі є багато людей, які вселили собі такі філософські принципи: «уява вище дійсності» або «усе існує тільки в моїй уяві». Лікарі збожеволіли на цьому. Коли у вас болить коліно, вони кажуть: «Це тільки уявний біль». Ви кажете: «Та ні ж, воно дійсне дуже болить». А лікар відповідає: «Це вам тільки здається. Випийте ось цю пігулку. Це усе через нервове перенапруження». Біблія каже, що в останні дні люди будуть «зухвалі, пихаті, більше розкошолюбні, ніж боголюбні» (2Тим. 3:1-5). Нинішнє покоління вважає, що усе це тільки гра уяви, що це лише стан свідомості.
Я хочу знову розповісти одну історію. Одна жінка, практикантка Християнської Науки[1], підійшла до якогось будинку і постукала у двері. До дверей підійшов хлопчик, і вона запитала його: «Твій тато вдома?» Хлопчик відповів: «Так, удома, тільки він не може встати, бо він дуже хворий». Жінка сказала: «Хвороби не існує і твій тато зовсім не хворий. Він просто думає, що захворів, розумієш? Повторюй за мною: він просто думає, що захворів!» Хлопчик повторив це раз п’ять. Через тиждень вона знову прийшла і сказала: «Чи можу я тепер поговорити з твоїм татом? Пам’ятаєш, що я тобі казала!?» Він відповів: «Так, мадам. Тільки зараз він думає, що він помер». Бачите, це не просто стан свідомості або уява.
У кожній гумористичній замітці в газетах можна знайти глибокий сенс. (Я читаю гумористичні замітки, і мені здається, що вони набагато ближче до Біблії, ніж усе інше). Нещодавно я наткнувся на комікси, які малює один хлопець, як мені здалося із Середнього Заходу, бо усі його ідеї обмежені провінційним містечком на Середньому Заході з двома поліцейськими і шерифом. Йому доводиться шукати нові ідеї. Я дивуюся, як він взагалі щось знаходить. У нього є малюнок під назвою «Сем і Сило». Це імена двох поліцейських з провінційного містечка. На малюнку один з них сидить у патрульній машині (поруч напис, що на дворі квітень місяць) і каже: «Мені тепло. Мені тепло». Великі хмари на небі, а він каже: «Для квітня це навіть жаркий». На машині вже почали утворюватися бурульки, а він каже: «Мені тепло, мені тепло. Це усе тільки в моїй уяві. Мені не холодно, у принципі навіть жарко. Вже тепліше». Починає падати сніг. І коли падає сніг, він каже: «Це лише в моїй уяві. Уява вище дійсності, уява вище дійсності». Незабаром сніг покрив усю машину разом з його головою. І, нарешті, він каже: «Можливо, насправді щось не гаразд з моєю уявою?» Ось у чому проблема тих, хто ставить уяву вище дійсності.
По-друге, рай це не світ прославлений. У людей багато смішних уявлень про рай. Вони гадають, що Новий Єрусалим має бути таким же, як цей світ, тільки краще. Я скажу вам, що усі створені людьми «небеса» мають в’язниці для інакодумців. Усе ці раєвласники говорять про «пришестя царства», «рік ювілейний» і про «хід Його істини». Я спостерігав за ними, і дещо помітив. У них є каторжні в’язниці, моральні карцери і навіть могили для інакодумців. Рай – це не створений людьми світ. Рай – це не те, чого можна досягти в цьому житті. Ви часто чуєте проповідників, які підкидають вам багато маячних ідей щодо раю. Коли вони говорять про рай, у вас може скластися уявлення, що – це місце, де ви сидітимете біля каміна з бабусею і дідусем «цілу вічність». Ваш старий пес сидітиме поруч, чекаючи, коли ви підете полювати на кролика або сумчастого щура. У людей дуже смішні уявлення про рай. Деякі мешканці півдня вірять, що рай – це місцевість з відмінними місцями для риболовлі.
Рай – це щось таке, чого ви ніколи не бачили. Це не світ прославлений. Рай створив Бог. «Мої думки – не ваші думки, ні ваші путі – путі Мої, говорить Господь. Але, як небо вище за землю, так путі Мої вищі за путі ваші, і думки Мої вищі за думки ваші» (Іс. 55:8-9). Що вам подобається в цьому світі, не подобатиметься там, і навпаки, що вам не подобається тут, сподобається там. Якщо служіння в церкві триватиме більше години, то ви вже починаєте нервувати. А як вам сподобається служіння, яке триватиме 24 години на добу, 7 днів на тиждень, 365 днів на рік? Чи не здасться воно вам виснажливим? Я скажу вам: коли ви потрапите туди, ви оціните його по-справжньому!
Є одна притча про лелеку і лебедя. Здається, уперше її розповів Д.Л. Муді. Лелека ходила берегом у пошуках равликів. Як завжди, вона порпалася в піску, звідки їх і діставала. Поки лелека рилася в піску і ловила равликів, з неба прилетів прекрасний лебідь. Пролітаючи повз лелеку, він сказав: «Чи не хочеш ти злітати зі мною на небо?» Лелека, продовжуючи ритися в піску, запитала: «А що таке небо?» Лебідь відповів: «О, це прекрасне місце». І із захватом став пояснювати, як прекрасне небо. Лелека ніколи не дивилася вгору. Вона весь час бродила уздовж берега і дзьобала равликів. Нарешті, лелека запитала: «А в небі є равлики?» Лебідь відповів: «Ні, равликів у небі немає». Тоді лелека, упіймавши чергового равлика, сказала: «Значить, мені там нічого робити». Ось, що турбує людей! Вони хочуть того, що є на Землі, а якщо цього не буде в раю, тоді рай їм не потрібен.
Можливо, цю книгу зараз читає не спасенна людина і дізнається себе в цій притчі. Ваша біда в тому, що найдорожче для вас знаходиться ТУТ. Ви не можете собі уявити, як ви будете без цього в раю. Тому, ви думаєте, що краще просто залишитися тут, чи не так? Так, але ви вічно не житимете на Землі. Сантьяна, філософ-атеїст, казав, що молиться щодня так: «Господи! Я не настільки хороший, щоб потрапити в рай і не настільки поганий, щоб потрапити в пекло. Тому дозволь мені, будь ласка, залишитися тут». Але він все-таки помер. І кудись потрапив. Ви теж помрете і кудись потрапите. Рай – це не світ прославлений.
По-третє, рай – це не те місце, де кожен, включаючи загиблих, виправиться і врятується. У деяких людей дуже смішні уявлення про рай. Деякі гадають, що усі потраплять у рай. Візьмемо, приміром, ці «Хіп-хоп» танцювальні програми. Є люди, які гадають, що усі співаки кантрі і вестерн врятовані. Вони співають про повернення додому – у райський куточок. Вони думають, що Ред Фолей, Текс Рітер, Еді Арнольді уся ця розпусна зграя буде там, бо кожен час від часу співає християнські гімни. «А зараз Джимі Дікенс заспіває наш улюблений гімн «Біле Різдво»… Ура! «А зараз Біллі Кавкуд і Содбастер заспівають наш старий гімн: «Господи, допоможи трьом шмаркачам купити цю касету». Текс Рітер виходить на сцену і співає «Мир у долині», а люди думають, що він врятований.
Ви чули його репертуар: «Пшенична горілка» або «Сигарети, віскі і дика жінка». Ви чули, як він співає: «Дими, дими, дими моя сигара». Є ще багато чого, окрім того, що ми чуємо. А народ гадає, що усі будуть у раю. Усі їх кумири в раю. У них там і Хенк Вільямс. Це старий, нещасний, тупоголовий, накачаний наркотиками хронічний алкоголік! Він жив без Христа і помер без Христа, без надії і без Бога! Можливо, деякі з кантрі і вестерн співаків врятовані, але тільки, зрозуміло, не за свої заслуги. Вони врятовані, тому що якась стара мама в селі або тато наставили їх колись на шлях істинний. От і все.
І, нарешті, рай – це не місце, куди потрапляють тільки релігійні люди. Біблія каже: «Якщо хто не народиться звище, не може бачити Царства Божого» (Ін. 3:3). Людина потрапить у рай не тому, що вона просто робила те, що вважала за правильне і жила так, як вважала за потрібне.
[1] Християнська наука – назва культу, який був заснований жінкою на ім’я Мері Бекер Патерсон (Еді). Цей культ відкидає багато християнських доктрин і попри це продовжує називати себе християнством. Місіс Патерсон заявляє, що «причину усіх так званих хвороб, треба шукати в психіці», і також «хвороба і смерть –лише ілюзія». – Прим. ред.
