Добрі діла як обов’язок

Отже, християнин потрапляє на Суд Христовий. Цей суд відбудеться в тому, що діла християнина випробовуються вогнем. В Одкровенні 1:14 сказано, що очі Ісуса Христа «як полум’я вогняне», а це означає, що одного разу наші справи з’являться перед всевидющим поглядом Господа Ісуса Христа. Ці святі очі бачитимуть наскрізь вашу душу і випробовуватимуть вогнем все те, що ми зробили на землі. І все те, що було зроблено не з любові, не витримає цієї перевірки. Це і є те, що «вогонь випробовує діло кожного‚ яке воно є». Це мотив. Павло сказав, що якщо людина віддасть своє тіло на спалювання, а любові мати не буде, то в цьому не буде жодної користі (1Кор. 13:3). Коли люди читають цей вірш, вони завжди гадають, що йдеться про любов людини до свого ближнього. Я, на вашому місці, не був би такий упевнений. Перша заповідь свідчить: «Полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю» (Мф. 22:37).

Одного разу я розмовляв в одному місті з одним чоловіком, і я привів його до Христа. Йому було близько 90 років, він був найстаршим з тих, кого я привів до Христа. Я говорив з ним приблизно 20 хвилин, але було усе безрезультатно. Жодної реакції. Тоді я почав молитися про те, що мені говорити. Нарешті я запитав його: «Скільки вам років?» Він відповів мені. Тоді я сказав: «Що у вашому житті ви зробили просто тому, що ви любите Ісуса?» Він сказав: «Ну, я добре виховав своїх дітей, і вони виросли гідними людьми». Тоді я сказав: «Ви мені сказали, що вважаєте, що людина зобов’язана добре виховати своїх дітей. Ви зробили це керуючись почуттям обов’язку. Ви це зробили не з любові до Ісуса Христа». Він сказав: «Я казав вам, що намагаюся жити чесним і порядним життям». Я сказав: «Так, це вірно, але ви сказали, що жили порядним життям, бо вважаєте, що кожна людина саме так і зобов’язана жити на цій землі». Після цього він замовк. Після чверті години, він заплакав і сказав: «Знаєте, я гадаю, що я нічого не зробив для Ісуса Христа». Через п’ять хвилин він вже був на колінах. Того вечора ж він набув спасіння, ставши народженим згори християнином.

Якби вам запропонували сісти і написати на аркуші паперу те, що ви зробили виключно для Ісуса Христа, то, скажіть мені, чи багато справ ви зможете перерахувати в цьому списку? Ви запитаєте: «А ви б внесли в цей ваш список той факт, що ви проповідуєте?» Я отримую гроші за те, що проповідую, і мені подобається проповідувати. Я не вірю в те, що за це я отримаю особливу нагороду на небесах. Але дозвольте мені запитати вас: «Чи є у вас те, що було б для вас вигідно, і від чого б ви відмовилися не для того, щоб вас помітили, не для того, щоб вас похвалили, а для того, щоб догодити Йому?» Дозвольте запитати вас от ще про що: «Що ви зробили такого, чого не мали б робити, чого могли б не робити зовсім, але що ви зробили тільки тому, що це б сподобалося Йому?» Ось у чому справа. Це те, про що ніколи не говорять у християнських школах. Вони просто перераховують для вас масу правил і кажуть: «Ось так має жити християнин». Ви дурень! Ось, що я вам скажу: «Життя лише одне, і коли воно закінчиться, то усе зникне і залишиться тільки те, що було зроблене для Христа».

Так от, якби мені довелося б узяти аркуш паперу і скласти цей список, то, Бог свідок, я не зміг би написати і десяти рядків, які я зробив виключно для Христа більше, ніж за тридцять років свого служіння. Ну, чи не сумно це? Дійсно, дуже шкода, чи не так? Треба, щоб було по десять рядків на місяць, але, на жаль, за усі тридцять років я налічив тільки десять – я зробив їх тому, що Він хотів цього від мене. Я мав це зробити. Це те, за що я не отримав ні грошей, ні слави, ні похвали. Я не отримав від цього абсолютно жодної вигоди. Але Він хотів, щоб я зробив це. Десять – це дуже мало.

Тепер поговоримо ще ось про що, відносно Суду Христового. Люди не думають, коли кажуть: «Я буду радий потрапити на небеса, і, щойно я потраплю туди, я буду щасливий». Ні, ви не будете щасливі. Якби ви сьогодні увечері повернулися додому і виявили, що ваш будинок згорів дотла, увесь ваш одяг згорів, усі ваші меблі згоріли, згорів навіть ваш улюблений телевізор, а найголовніше, що у вас немає страховки – ви б не були щасливими. Мільйони християн, з’явившись перед Судом Христовим, побачать, як усе їх життя згорить в язиках полум’я – нічого не залишиться. Я гадаю, що більшість християн побачать саме це. Вони побачать, як їх життя перетворилося на дим.

Отже, підведемо певні висновки. Немає таких справ, які можуть спасти вас. «Він спас нас не за діла праведности, які б ми вчинили, а з Своєї милости» (Тит. 3:5). Але після того, як ви набули спасіння, передбачається, що ви «створені у Христі Ісусі на добрі діла, які Бог наперед приготував‚ щоб ми виконували» (Еф. 2:10). Отже, коли ви стаєте спасенними, то ви отримуєте не лише права, але і обов’язки; обов’язки, виконання яких і будуть вашою заслугою.

Попередній запис

Чого не може втратити християнин

«Усі ми станемо перед судом Христовим» (Рим. 14:10). «Бо всім нам належить стати перед судом Христовим, щоб кожному одержати згідно ... Читати далі

Наступний запис

Про небесні нагороди

Тепер про позитивне. Павло каже: «Чи будує хто на цій основі із золота, срібла, дорогоцінних каменів, дерева, сіна, соломи, – ... Читати далі