«Пропагандист – це людина, яка спрямовує в певне русло потік, що вже існує. У краю, де немає води, він буде рити марно», – це визначення дане свого часу англійським письменником Олдосом Гакслі якнайкраще ілюструє сутність пропаганди. Пропаганда нічого не створює, пропаганда – лише спотворює і на чомусь паразитує. Але найголовніше, пропаганда діє там, де люди готові радо слухати і сприймати її, в іншому випадку – її потуги виявляться марними.
Одним з найкращих історичних прикладів дієвості пропаганди є нацистська Німеччина. Але пропаганда нацистів не мала б успіху, якщо серед німецького населення не були б популярні реваншистські погляди з бажанням повернути «славетні минулі часи», до того ж розбавлені антисемітизмом. Це потім, вже після нищівної поразки, якої завдали країни антигітлерівської коаліції, пересічні німці заявлятимуть, що вони начебто не знали куди саме зникали їх колишні сусіди-євреї, і всі як один ненавиділи нацистський режим. «Не знали», «ненавиділи», бо так склались обставини, а якби доля розпорядилася б інакше… але сталося те, що сталося, і світ засудив нацизм.
А тепер самий час поглянути на ідейних послідовників нацистів – так званих «рашистів». Втім, відразу зауважимо, що зазвичай підробка поступається оригіналу, і рашисти не є виключенням з цього правила. Хоча, слід зазначити, масштаби і так би мовити витонченість рашистської пропаганди досягли значних розмірів, що можна пояснити і сучасними досягненнями в поширенні інформації і звичною практикою рашистів постійно брехати, що вже стало їх візиткою. І на цей момент теж треба звернути увагу, бо в багатьох українців залишилась звичка цікавитися російськими новинами з першоджерела, тобто з російських ЗМІ. Але де впевненість у тому, що ця інформація буде правдивою хоча б в якійсь мірі? – Певно, ніхто не зможе дати на це питання чіткої відповіді. Тоді, питається, який сенс цікавитися російськими ЗМІ, тим самим збільшуючи кількість їх аудиторії та вплив? Сенсу насправді немає ніякого.
Пригадавши брехливість роспропаганди не можна оминути її впливу на розуми багатьох росіян, до того ж до такої міри, що вони ладні вирушати на край світу, а для Зауралля, Сибіру чи Далекого Сходу війна, що нині точиться на теренах України, і є краєм світу. А дієвість пропаганди полягає в тому, що люди там настільки зубожіли і матеріально, і розумово, і духовно, що готові лише за обіцянку грошової нагороди, астрономічної для них, вирушити на війну, щоб там безславно загинути. Саме обіцянку, адже більшість з них тієї винагороди все одно не побачить.
Спостерігаючи це, можна стверджувати, що ми стали свідками акту колективного суїциду. І цих самогубців зовсім не варто вважати жертвами пропаганди, як згодом будуть намагатися їх називати, вони є лише самогубцями, які просто не хотіли зробити своє життя кращим, і через те вирішили покінчити з ним, а пропаганда лише вказала на один з можливих способів. Але навіщо це нам, українцям, які нині потерпають від цього акту колективного самогубства? – Ця інформація знадобиться нам для післявоєнних часів (а вони неодмінно настануть), щоб заткнути рота всім, хто намагатиметься прирівняти російських самогубців до жертв російсько-української війни. Ніякі вони не жертви, вони – військові злочинці.
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Не жертви, а злочинці
