«Помисли плотські є смерть, а помисли духовні – життя і мир» (Рим. 8:6).
Плотські помисли – необов’язково «гріховні». Всякий гріх плотський, але не усе плотське – гріх. «Плотський» у буквальному розумінні означає: «що сприймається п’ятьма почуттями» або «матеріальний». Плотські помисли – це коли ви дозволяєте у вашому розумі панувати тому, що ви бачите, чуєте, нюхаєте, відчуваєте і розрізняєте на смак. Ваш розум налаштований на плотське, коли ваші думки обертаються навколо фізичної реальності в першу чергу.
Навіть і в матеріальному світі ви звикли вірити в невидимі речі. Радіо- і телесигнали оточують вас постійно. Мікрохвилі розігрівають їжу. Ви миєте руки – виглядають вони при цьому брудними чи ні, – щоб позбутися мікробів. І незважаючи на те, чи видимі ці фізичні явища чи ні, ви упевнені в їх присутності у вашому житті.
Проте є цілий світ – духовний світ, – що включає реальність усередині вас, і він існує за межами ваших матеріальних почуттів. Ваш мозок і п’ять почуттів не можуть сприймати його, але душа може – через Слово Боже. Вірою ви можете сприймати явища, невидимі фізично!
Нехай мир тече річкою!
Помисли духовні вивільняють потік Божого життя у вас, але помисли плотські перекривають його. Просто кажучи, «помисли плотські = смерть», «помисли духовні = мир і життя» (Рим. 8:6).
«Смерть» означає «всякий результат гріха». Це не зводиться до однієї лише остаточної смерті вашого тіла, але охоплює і поступову дію смерті (тобто: смуток, самотність, горе, хвороба, гнів, бідність і т. ін.). У цьому пропащому світі панування природних почуттів у розумі спричиняє смерть.
Але помисли духовні роблять мир і життя! Ісус проголосив: «Слова, які кажу Я вам, суть дух і життя» (Ін. 6:63, розширений переклад). Коли у ваших думках панує те, що сказано в Слові Божому, ваш розум налаштований на духовне.
Не має значення, в яких фізичних обставинах ви перебуваєте, – Бог може зберігати вас у досконалому світі! «Твердого духом Ти зберігаєш у довершеному мирі, бо на Тебе уповає він» (Іс. 26:3). Коли ваш розум звернений до Бога, душа приходить у згоду з духом, і мир Божий наповнює душу і тіло. Ваш народжений згори розум завжди в досконалому світі – потрібно тільки витягнути його звідти!
З іншого боку, ви не відчуваєте миру усередині себе, якщо розум постійно звернений на проблеми. Світ, який є емоцією, прив’язаний до образу думок! Відсутність миру буває не через щось або через когось. Вся річ у тім, що ви допустили у свій розум панування видимого, чутного, відчутного, що розрізняється на запах чи смак. Тепер ви підраховуєте можливий збиток, зайняті думками про те, як від такої ж проблеми постраждали інші, і безглуздо повторюєте їх думку із цього приводу. Весь цей час мир Божий є присутнім у вашому дусі, але ви не витягнули його назовні! Відкрийте ж кран, і нехай мир тече річкою!
Відчужені унаслідок неуцтва
Вірні не повинні жити подібно до неврятованих, ув’язнених у плотському, фізичному світі. «Тому я кажу і заклинаю Господом, щоб ви більше не робили так, як роблять інші народи через суєтність розуму свого» (Еф. 4:17). Під «іншими народами» тут маються на увазі «не юдеї», тобто люди, що не перебувають у стосунках заповіту з Богом. Іншими словами, невіруючі не вживають свій розум на те, щоб сприймати духовні істини.
Еф. 4:18 каже, що вони «потьмарені в розумі». Якщо не оновлювати розум, не вживати його на вивчення Слова, на роздум над Словом, то це призведе до автоматичного сповзання до панування видимого, чутного, відчутного, що розрізняється на запах чи смак. Це і потьмарює розум.
Розуміння є застосування знання. «Знання» вкладає їжу вам у рот і пережовує її. «Розуміння» проковтує її і перетравлює, щоб корисне харчування потрапило у ваше тіло.
Пізнання Бога дуже важливе, але має бути розуміння, щоб була користь. Без розуміння неможливо вивільнити життя, що міститься усередині знання.
Коли вірний живе життям невіруючого, він отримує той же результат – смерть. Вірні, що не розуміють і не застосовують Божі знання, сповзають у помисли плотські. Без духовного знання і розуміння неможливо відновити розум і випустити назовні життя Боже з вашого духу. Саме тому розуміння цього одкровення про дух, душу і тіло є першим кроком до того, щоб ходити в житті і світі!
Коли розум вірних потьмарений, вони виявляються «відчужені від життя Божого, через їхнє неуцтво та жорстокість серця їхнього» (Еф. 4:18). Іншими словами, життя Боже все ще поруч, але вони відчужені від нього через неуцтва, яке є станом їх розуму. От таким життям і живуть більшість християн: будучи у відчуженні від життя Божого через неуцтво в духовних істинах.
У Своєму Слові Бог проголошує, що ви зцілені Його ранами (1Пет. 2:24). І от людина дивиться на себе і ставить питання: «Ну що, пропала ця ракова пухлина?» Але біль, емоційне спустошення і страх все ще тут. І тоді вона продовжує: «Бог сказав, що я зцілена, а я не зцілена». Прийнявши такий образ мислення, людина допустила, щоб її п’ять почуттів домінували над нею більше, ніж Слово Боже. Та ж сила, що воскресила Христа з мертвих, міститься в цій людині, але вона не повірила в це (Еф. 1:18-20). Вона дозволила тому, що видиме у фізичній реальності, контролювати себе більше, ніж духовній реальності. Отже, навіть якщо ви у своєму дусі і маєте життя Боже, що може воскрешати, воно не проявиться у фізичній реальності, бо ви маєте помисли плотські, які дорівнюють смерті.
Локомотив або причіп?
Хтивість = контроль почуттів. «Вони, дійшовши до бездушности, віддалися розпусті так, що чинять усяку нечистоту з ненаситністю» (Еф. 4:19). Є благочестиві почуття. Не можна відкидати усі почуття. Проте більшість людей далека від того, щоб просто приймати сигнали від почуттів, вони дозволяють почуттям панувати над ними. Їх почуття не виконують того, для чого Бог їх призначив; вони впали в хтивість – це коли життя людини управляється почуттями.
Почуття мають бути причепом, а не локомотивом. Вони були призначені для того, щоб йти за думками, а не вказувати дорогу. Якщо ви дозволяєте у своєму житті причепу бути локомотивом, ви виявите, що ви або нікуди не їдете, або ваш шлях веде до краху! Такого не має статися з вірним!
Духовний підхід
«Але ви не так пізнали Христа; тому що ви чули про Нього і в Ньому навчились, – бо істина в Ісусі, – відкинути колишній спосіб життя старої людини, яка зотліває в спокусливих похотях, а обновитися духом розуму вашого і одягнутися в нову людину, створену за Богом, в праведності і святості істини» (Еф. 4:20-24).
Відновіть свій розум за Словом Божим і вдягайтеся в нову людину! Послання Еф. 4:24 ясно каже, що ваш народжений згори дух – нова людина – був створений згідно Богові в праведності та істинній святості. Ви повинні дізнатися і визнати своє істинне «я» в дзеркалі Божому. У цей самий момент ви праведні і святі у своєму дусі!
Часом вам може спасти така думка: «Здається, я став святим». Насправді це відноситься просто до ваших дій у фізичному світі. Міра святості, яку ви проявляєте зовні, може варіюватися, але природа вашого народженого згори духу праведна та істинно свята.
Саме тому поклонятися Йому слідує духом та істиною! «Бог є Дух, і тим, що поклоняються Йому, належить поклонятися духом та істиною» (Ін. 4:24). Ваш дух – це та ваша частина, яка вже повністю змінена. «Давнє усе минуло». Усе стало новим. Ви не зможете наблизитися до Бога, якщо не підійдете до Нього на підставі праведності та істинної святості того, ким ви є в дусі.
Не святість ваших вчинків і думок робить вас гідними входити в Його присутність. Старайтеся щосили – і все одно не зможете виконати усього, що слід. Навіть якщо ви шукаєте Господа від щирого серця, у вас у свідомості завжди будуть негативні або нечисті думки. І як би ви не намагалися докладати зусиль у фізичній, емоційній і розумовій сферах, вам ніколи не досягти Божої досконалості.
Тоді як же Бог, будучи святим і праведним, спілкується з вами, якщо ви навіть у найкращому своєму стані не відповідаєте Його стандартам? Він спілкується з вами від Духа до духу! Ви стали абсолютно новим творінням, яке праведне і святе. У своєму народженому згори дусі ви святі як Христос, бо вам дана Його праведність. «Від Нього і ви в Христі Ісусі, Який став для нас премудрістю від Бога, праведністю» (1Кор. 1:30). Ісус Сам буквально став вашою праведністю!
Від забрудненого одягу – до праведності!
Для віруючого Нового Завіту було б невірно сповідувати: «вся праведність наша – як забруднений одяг» (Іс. 64:6). Тоді вже потрібно або говорити про власну праведність, якою ніяк неможливо наблизитися до Нього. Або для того, щоб сказати таке, потрібно бути в повному невіданні про той факт, що ви стали праведними у своєму дусі праведністю Христовою. Назвати Ісусову праведність, отриману при народженні згори, «забрудненим одягом» було б образою Бога і Його Слова!
«Забруднений одяг» (Іс. 64:6) – так було при Старому Завіті, оскільки ніхто не був народжений згори, ніхто не мав нового духу. І не важливо, наскільки благочестиво жила тоді людина тілом і душею, вона все одно грішила і втрачала славу Божу. Так було з усіма нами (Рим. 3:23). Але тепер, коли ви народилися згори, одна третя частина вашої істоти праведна абсолютно.
На відміну від вашого духу, ваші тіло і душа перебувають у дорозі до перетворення. До тих пір, поки ви не з’єднаєтеся з Ісусом у славі, вони «ще не приїхали», вони тільки «вирушили і їдуть у правильному напрямі». Ваші фізична, емоційна і інтелектуальна суті завжди потребуватимуть покращення, але дух ваш – досконалий.
Оскільки Бог є Дух, то і бачить Він вас як Дух – духа (Ін. 4:24). Тому і слід поклонятися Йому в дусі та істині. Приходити до Нього ви повинні своїм духом, оскільки це ваша єдина суть, яка була створена в праведності та істинній святості. Бог може прийняти вас тільки на підставі того, ким ви є в народженому згори дусі. Ось чому народження згори так важливе!
Всякий, хто не прийняв Господа і намагається наблизитися до Нього на підставі власних справ і думок, буде завжди позбавлений Його слави (Рим. 3:23). Навіть якщо людина досягне у своїй особі значних змін на краще, Бог не стане сходити до її рівня. Ця людина через свою гріховну природу ніколи не зможе наблизитися до Бога, спілкуватися з Ним, мати стосунки з Ним. Людські справи просто не в змозі виконати того, що може тільки народження згори, – змінити духовну природу людини!
Спрямуй свій погляд
Коли ви народилися згори, ваш колишній дух помер, був видалений і замінений (Рим. 6). Ви стали абсолютно новим творінням з відродженим, досконалим духом. Бог буквально направив у ваше серце Дух Свого Сина, волаючого «Авва, Отче!» (Гал. 4:6; Рим. 8:9). Ваш дух і Його Дух вступили в завіт, злилися і стали єдиними, створивши нову особу. Саме тому Боже дзеркало відбиває вас праведним, святим і чистим. Суть вашого народженого згори духу ідентична Самому Ісусові!
Спрямуй свій погляд на Боже дзеркало! Нехай відбитий образ твого духу панує у твоїх думках! І в міру того, як ростиме і зміцнюватиметься те ваше «я», яке в Христі, плотська «реальність» має поступатися місцем духовній реальності. І ось тоді ви відчуєте, що таке життя і мир!
