21 листопада – Приземлений погляд

Я написав про законництво частково через власні болючі зіткнення з ним, частково з упевненості, що воно являє сильну спокусу для церкви. Законництво, подібно до стриптизерки, стоїть на узбіччі віри, спокушаючи нас відхилитися на легший шлях. Воно вабить нас, обіцяючи деякі вигоди віри, хоча нездатне дати найголовніше. Як написав законникам свого часу Павло: «Бо Царство Боже не пожива й питво, але праведність, і мир, і радість у Дусі Святім».

На перший погляд, законництво здається важким, проте насправді свобода в Христі – куди непростіший шлях. Не вбивати відносно легко – набагато складніше простягати руку допомоги в любові. Обходити сусідське ліжко просто – складніше підтримувати життя у власному шлюбі. Платити податки неважко – складніше служити бідним. Живучи у свободі, я повинен залишатися відкритим для водійства Духа. Я більше усвідомлюю те, чим нехтую, ніж те, чого досяг. Я не можу, подібно до лицемірів, ховатися за маскою пристойної поведінки, не можу і ховатися за поверхневим порівнянням з іншими християнами.

Богослов-реформатор Грешем Махен написав: «Приземлений погляд на закон веде до релігійного законництва, а піднесений – спонукає до пошуку благодаті». Кінцевий результат законництва – занижене уявлення людини про Бога. Ми схильні ставитися до строгіших деномінацій і християнських інститутів, як до більш «духовних». По правді ж кажучи, відмінності між університетом Боба Джонса і Вітонським коледжем або між менонітами і південними баптистами просто мізерні в порівнянні зі святим Богом.

Одного разу я прочитав, що з урахуванням пропорцій поверхня Землі гладша, ніж більярдна куля. Нас, хто живе на цій планеті, дуже вражає висота Евересту і глибина тихоокеанських западин, але для погляду з туманності Андромеди або навіть з Марса вони взагалі нічого не означають. Саме так я тепер розглядаю поведінкові відмінності між християнськими групами. У порівнянні зі святим і досконалим Богом найвеличніший Еверест статутів – не більше, ніж піщинка. Ви не зможете заслужити Боже прийняття, деручись у гору – ви повинні прийняти його, як дар.

З книги «Що дивного в благодаті?»

Попередній запис

20 листопада – Забарвлені

Фарисеї випробовують Ісуса, Джеймс Тіссо Досліджуючи життя Ісуса, я незмінно дивуюся з одного факту: люди, які ... Читати далі

Наступний запис

22 листопада – Веселі жебраки

Будучи дитиною, я вранці в неділю одягався в найкращу поведінку, причепурюючись для Бога і християн, що оточують мене. Мені ніколи ... Читати далі