Євангельське оповідання дає нам знати, що Іоанн Хреститель учив своїх учнів як слід молитися. Очевидно, що учні його, відчуваючи брак у молитовному житті, шукали настанови і керівництва у свого учителя, як треба молитися.
І Іоанн їх наставляв. Учні Христові відчули ту саму нужду і тому прийшли до Ісуса і сказали: «Господи! Навчи нас молитися, як і Іоан навчив учнів своїх».
Поза всяким сумнівом, що прийти до Христа з цим проханням їх спонукали невдачі в молитовному житті, а також приклад молитовного життя самого Спасителя. У 11-му розділі Євангелія від Луки ми читаємо: «І сталося, коли в одному місці Він молився і перестав, один з учеників Його сказав Йому: Господи! Навчи нас молитися, як і Іоан навчив учнів своїх» (Лк. 11:1). Зверніть увагу, що прохання це двояке. По-перше, вони просять Господа, щоб Він взагалі навчив їх молитися, а по-друге, пояснив як молитися.
Так, вони часто бачили, що задовго до світанку Ісус віддалявся в пустинні місця і проводив там у молитві цілі ночі. Можливо, вони думали: «Про що ж Він так довго і багато молиться, що Він там робить, про що говорить?» Ми бачимо, як самі вони часто не здатні були перебувати в молитві навіть нетривалий час і як молитва хилила їх до сну. «Чому Він може так довго молитися, а в нас молитва замовкає вже через декілька хвилин?» І от вони приходять до Ісуса і кажуть: «Навчи нас молитися». Цим вони хотіли сказати: «Навчи нас молитися так, як Ти молишся. Ми хочемо знати Бога так, як Ти Його знаєш. Навчи нас бути в спілкуванні з Ним у молитві».
Мій друже, якщо ти – чадо Боже, то я упевнений, що і в тебе були подібні почуття: розчарування у твоєму молитовному житті і бажання пізнати все більше і більше, що означає молитися. Якщо в тебе є такі почуття, то підбадьорся – це добра ознака, для тебе є надія! Дух Святий навчить тебе, як і про що молитися. Це і є зміст «Молитви Господньої».
Я упевнений, що це наша насущна потреба – знати, як молитися. Скільки невдач ми зазнаємо в нашому духовному житті з тієї простої причини, що не знаємо, як молитися і про що молитися. І якраз на ці питання Господь дав нам відповідь у Своїй молитві «Отче наш». Якраз у ній Він дає настанову про те, як молитися і про що молитися.
З Божою допомогою я хотів би поговорити на цю найважливішу з тем – тему молитви, а основою нашої бесіди нехай стане перлина усіх молитов – «Отче наш».
Не раз мені доводилося чути заперечення проти застосування цієї молитви. Наприклад, чи дав Господь цю молитву особисто нам або вона була призначена лише для Його послідовників того часу? Є вірні, які з тієї чи іншої причини відмовляються її застосовувати. Наприклад, деякі не моляться цією молитвою, оскільки, на їх думку, частина її, в якій говориться про прощення гріхів, не узгоджується з християнською доктриною: «…прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим». Вони стверджують, що таке становище, згідно з яким прощення нас Богом залежить від нашого прощення тих, хто завинив перед нами, схоже на поведінку згідно із законом, а не по благодаті. Проте ті, хто дотримується такої думки, цим тільки підтверджують, що ця молитва абсолютно неправильно ними зрозуміла. Пізніше ми детальніше розглянемо це питання.
Інші кажуть, що молитва ця не належить нам, бо в ній не вказано, що слід молитися за допомогою формули «в ім’я Ісуса Христа». Іншими словами, ми не можемо використовувати цю молитву, бо ми завжди повинні молитися «в ім’я Ісуса». Але і це заперечення не виправдане з тієї простої причини, що в цій молитві не говориться про деталі: Христос у ній вказує на головні принципи молитви. Саме собою зрозуміло, що ніхто не може сказати: «Отче наш», одночасно з цим не знаючи Його Сина – Ісуса Христа. Але пізніше Христос вкаже Своїм учням на необхідність молитви, що звернена до Бога «в ім’я Його».
Є і інші заперечення, наводити які нам зараз немає особливої потреби, оскільки предмет нашого інтересу – сама молитва. Сам же Господь сказав наступне: «Моліться ж так: Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє; нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; І не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є Царство, і сила, і слава навіки. Амінь» (Мф. 6:9-13).
Перед тим, як вникнути в значення самої молитви, виникає ще одне питання: як слід вживати цю молитву? Чи повинні ми її повторювати дослівно або Господь хотів сказати нам нею щось більше? Поза всяким сумнівом, ця молитва дана нам Господом не для машинального повторення, але як зразок, приклад або модель. Христос сказав: «Моліться ж так…» Інакше кажучи: от правильний зразок молитви, моліться за цим планом, будуйте вашу молитву подібним же чином – і ви набудете відповіді на ваше прохання: «Навчи нас молитися». У цій молитві вказано, як слід молитися і про що.
З одного боку, ця молитва така проста, що її може зрозуміти дитина, і в той же час вона настільки глибока, що сенс її невичерпний. До цієї молитви нам нічого додати. У ній немає нічого упущеного. Це, звичайно, не означає, як ми вже згадали, що нам варто її лише машинально повторювати. Зовсім ні. Але коли ми кажемо, що вона містить у собі усе, це означає, що в ній містяться усі основні елементи молитви. «Молитву Господню», як дехто її називає, можна порівняти з конспектом. Наприклад, конспект проповіді містить тільки основні пункти того, що проповідник хоче сказати. Точніший же зміст цих пунктів він розкриває під час проповіді. Цей же принцип нам слід використовувати для розуміння і «Молитви Господньої». У ній містяться усі головні пункти, про що слід молитися. У цьому сенсі немає жодної потреби до неї щось додавати. З цим конспектом ми приходимо до Господа в молитві, і при використанні його наша молитва буде правильною.
Цю молитву можна уподібнити ще мапі, якою користується мандрівник. Вона точно вказує йому дорогу, але людину, яка її тільки розглядає і вивчає, ніяк не можна назвати мандрівником. Вона принесе їй користь тільки в тому випадку, якщо вона стане нею керуватися, вирушивши в дорогу. Так і «Молитва Господня» принесе мені мало користі, якщо я буду лише механічно її повторювати. Коли я вирушаю в країну молитви, маючи при собі цю мапу і керуючись нею, тільки тоді вона зможе принести мені користь.
«Молитва Господня» містить у собі вичерпні вказівки відносно того, як і про що молитися, і тільки керуючись нею, будемо молитися згідно волі Божої. Використовуючи цю молитву таким чином, ми виявимо, що більш дивного керівництва з питання молитви ми не знайдемо ніде, як тільки в цій молитві «Отче наш». Зауваживши це, я хотів би додати наступне: хоча ця молитва не призначена для того, щоб її тільки повторювати, проте не завадило б робити і це, щоб постійно нагадувати собі основні принципи, що містяться в ній. Ніхто з нас не може занадто часто нагадувати собі ці істини, але і тоді, коли ми її повторюємо, давайте вимовлятимемо її не механічно, а обдумано, проникливо і від щирого серця. Тоді навіть просте повторення цієї чудової молитви зможе принести велику користь молитовнику. Не забуватимемо про те, що немає молитви, подібної до цієї, яка була б настільки глибокою, і в той же самий час такою простою, такою проникливою і одночасно такою доступною усім. Немає більш дивної молитви ніж та, яка вийшла зі святих вуст нашого Спасителя і Господа Ісуса Христа.
