30 вересня – Зробити Бога видимим

Під час своєї поїздки в ПАР у 2004 році я зустрів одну незвичайну жінку на ім’я Джоана. Відносячись до змішаної раси (будучи мулаткою), вона підпадала під категорію тих, кого в ПАР називають «кольоровими». Будучи студенткою в період апартеїду, вона займалася агітацією за політичні зміни і стала свідком дива, якого ніхто не передбачав: мирного скидання системи зла. Пізніше вона разом з чоловіком провела багато годин біля телевізора, стежачи за прямими трансляціями із засідань «Комісії істини і примирення».

Замість того, щоб просто тріумфувати про свої нові свободи, Джоана вирішила взятися за найжорстокішу в’язницю в ПАР – ту саму, в якій провів декілька років Нельсон Мандела. В’язницю контролювали вкриті від ніг до голови татуюваннями члени банд, жорстоко насаджуючи свої правила і вимагаючи від новачків заслужити своє членство в банді вбивством небажаних ув’язнених. Адміністрація в’язниці закривала на все це очі, дозволяючи цим «тваринам» бити і навіть вбивати один одного.

І от Джоана, приваблива молода жінка, почала щодня відвідувати нетрі цієї в’язниці. Вона несла просте послання прощення і примирення, намагаючись практикувати в малому масштабі той самий принцип, який Мандела і єпископ Туту застосовували в цілому до всієї країни. Вона організувала малі групи, учила їх в ігровій формі довірі один до одного, і виводила на відверту розмову про подробиці їх жахливого дитинства. За рік до того, як Джоана почала свої відвідування, у цій в’язниці було зафіксовано 279 випадків насильства, але наступного року їх вже було лише два. Досягнуті нею результати були настільки вражаючими, що телеканал Бі-Бі-Сі направив з Лондона знімальну групу, щоб зняти про неї два годинні документальні фільми.

Я зустрівся з Джоаною і її чоловіком, який також приєднався до її служіння, у ресторані на набережній Кейптауна. За журналістською звичкою, я спробував з’ясувати в неї, що ж саме так перетворило ту в’язницю. Завмерши з вилкою в руці, не донісши її до рота, Джоана поглянула на мене і, не замислюючись, відповіла: «Розумієш, Філіпе, Бог вже був присутнім у тій в’язниці. Мені просто треба було зробити Його видимим».

Я часто згадую ці слова Джоани, які прекрасно формулюють суть місії для кожного з нас, хто прагне пізнати Бога і йти за Ним. Бог вже є присутнім у найнесподіваніших місцях. Нам треба просто зробити Його видимим.

З книги «Знаходячи Бога в несподіваних місцях»

Попередній запис

29 вересня – Веселкова країна

У 2006 році я побував у декількох містах ПАР, проповідуючи про благодать. Південна Африка – один з кращих сучасних прикладів ... Читати далі

Наступний запис

1 жовтня – Божа присутність

На кожній зустрічі в поїздці по ПАР в 2006 році я розповідав історію Джоани, що з'єднала благодать і примирення. Коли ... Читати далі