Ну от, для багатьох росіян, які були лише спостерігачами подій, що їх розв’язала власна держава на території України, тепер настали абсолютно інші часи: у зв’язку з об’явленням мобілізації на території рф чи особисто їм, чи їх близьким або ж знайомим доведеться стати безпосередніми учасниками цих подій. І тоді вони зможуть на власному досвіді переконатися в «правдивості» російських ЗМІ. Певно, реальність їх сильно розчарує… І у всіх цих, так би мовити, карколомних подіях, є корисний урок і для самих українців. Урок до того ж цілком богословський. Який самий? – Байдужість не рятує від реалій цього світу.
Хоча, слід віддати належне багатьом росіянам, лише новина про мобілізацію сколихнула багатьох з них, і вони почали активно діяти… кинулися навтьоки. Не факт, що це їм сильно допоможе, але принаймні спробу варто відзначити. От лише виникає зустрічне питання: а де ви були більше ніж півроку, доки війська вашої країни (або країни громадянами якої ви є) систематично знищували сусідню Україну?
Загалом, на це запитання і не треба відповідати: і так відомо – багато де і займався кожен власними справами, а новини про «операцію в Україні» більшість сприймала як «футбольний матч», в якому, звісно згідно цих новин, постійно перемагала їх «команда». А тепер настав і їх час влитися в цю «команду». До того ж, «переможну». І який же результат? – Жалюгідний: більшість не виявляє великого бажання стати «футболістом». Навіть більше того, багато хто з них починає задумуватися чи здогадуватися, що не все «йде за планом», як у цьому їх усіх переконували ЗМІ. Але який у тому сенс, якщо вже об’явлена мобілізація, а за ухилення від неї загрожує великий тюремний термін?
Але годі про проблеми росіян, яких ставатиме все більше, поговоримо про богословський урок, який можна отримати з цієї історії. І допоможе нам у цьому 25-й розділ Євангелія від Матфея: «Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй і всі святі ангели з Ним, тоді сяде на престолі слави Своєї, і зберуться перед Ним усі народи; і відділить їх одних від одних, як пастир відділяє овець від козлів. І поставить овець праворуч Себе, а козлів – ліворуч… Тоді скаже й тим, які ліворуч від Нього: ідіть від Мене, прокляті, у вогонь вічний, уготований дияволу і ангелам його. Бо голодував Я, і ви не дали Мені їсти; спраглим був, і ви не напоїли Мене; був подорожнім, і не прийняли Мене; був нагим, і не зодягли Мене; недужим і у в’язниці, і не відвідали Мене. Тоді й вони скажуть Йому у відповідь: Господи! Коли ж ми бачили Тебе голодним, або спраглим, чи подорожнім, або нагим, або недужим, або у в’язниці і не послужили Тобі? Тоді скаже їм у відповідь: істинно кажу вам: не зробивши цього одному з менших цих, Мені не зробили. І підуть ці на вічні муки» (вв. 31-33, 41-46).
Так, багато хто у світі запевняє, що все, що сказане в Біблії – вигадка, або ж, у крайньому випадку, лише алегорія, яку не варто сприймати буквально. Що ж, це їх право та особистий вибір, за який і відповідати їм доведеться теж особисто. Ну а нам же треба пам’ятати, що світ часто (фактично завжди) видає бажане за дійсне, намагаючись переконати нас що наша «футбольна команда» впевнено виграє, але, як з’ясовується згодом, вона ганебно програє, і загалом ми (чи часом за нас) вибрали зовсім не ту «футбольну команду». Зважаючи на все це, краще триматися Божого вічного слова, бо воно ніколи не схибить: «Бо всяка плоть як трава, і всяка слава людська як цвіт на траві; як засохне трава, і цвіт її одпаде; Слово ж Господнє перебуває повік» (1Пет. 1:24,25).
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Корисний урок російської мобілізації
Ваш коментар: