Маленькій Еммі було всього чотири роки, а для неї Ісус уже став саме її Ісусом. Так, вона вже звернулася до Нього в щирій молитві, визнала перед Ним усі свої гріхи (знаєте, адже малята теж грішать) і попросила Його простити її, оселитися в її серденьку і стати її особистим Спасителем. Ісус точно виконав прохання маленької дівчинки, як і обіцяв! Він став таким реальним для неї, немов вона бачила Його живим перед собою. Вона розмовляла з ним у молитві про все, навіть про свої проблеми і страхи (адже в дітей також бувають проблеми і страхи). Вона дякувала Йому за все добре, що Він для неї зробив, і не тільки за те, що Він прийняв її в коло Своїх дітей, але також за Його турботу про її родину, і за те, що Він створив цуценят, блакитне небо і посилав їй печиво у святкові дні!
Коли мама читала Еммі Біблію, дівчинка чимраз ближче знайомилася з Господом Ісусом. Вона дізналася так багато дивного про Нього! Вона навіть знала багато віршів з Біблії, які не тільки вивчала напам’ять, але й зберігала у своєму серці, а потім багато розмірковувала над ними.
Один із тих віршів звучав так: «І коли чого попросите в ім’я Моє, Я те зроблю» (Ін. 14:14).
– «КОЛИ ЧОГО ПОПРОСИТЕ..?» – запитала маму Еммі.
– Так, дівчинко. Саме так Він і сказав, – відповіла мама. – Він, звичайно, ніколи не зробить того, що може завдати тобі шкоди, зате охоче виконає те, що тобі буде корисно і принесе Йому славу. Згадай, як ми читали: «Все можливе віруючому» (Мк. 9:23) і що немає НІЧОГО неможливого для Нього! (Бут. 18:14; Мф. 17:20).
Еммі замислилася, бо вже давно хотіла попросити в Бога про щось особливе для себе. А тут раптом ця Його обіцянка зробити ВСЕ, що вона тільки попросить в ім’я Його, і що немає НІЧОГО неможливого для Нього! Вона знала, що в її проханні немає нічого поганого, і була цілком упевнена, що чудо, якого вона так хотіла, принесе Йому славу… І вона щоразу більше і більше схилялася до того, що вона все-таки попросить Господа зробити те, про що вже давно мріяла.
Напевно, прохання Еммі було б незрозумілим для інших, але вона була впевнена, що Бог зрозуміє її. Інші, можливо, й посміялися б з неї, але вона знала, що Бог ніколи не буде цього робити.
Прохання її полягало в тому, щоб Бог дав їй БЛАКИТНІ ОЧІ. В її мами були такі гарні блакитні очі, а очі Еммі були карими. Насправді, вони були такими ж красивими, як і мамині очі, але її таємним бажанням було мати саме блакитні очі, щоб вони відбивали блакитний колір її платтячок і навіть колір блакитного неба… Еммі твердо вирішила: вона попросить у Бога змінити колір її очей.
Отже, одного разу ввечері вона помолилась від усього серця, щоб уже до ранку Господь чудовим чином змінив колір її очей, перетворивши її темно-коричневі очі на блакитні точнісінько, як в її мами! Вона анітрішки не сумнівалася в тому, що Він саме так і зробить.
Уранці наступного дня, тільки-но почало світати, Еммі підсунула стілець до великого дзеркала в кутку спальні. Затамувавши подих, вона поглянула в нього.
І що вона побачила?
По щоках дівчинки потекли рясні сльози, бо її очі усе ще були коричневі, і анітрішки не блакитні.
Неспроможна стримати своє розчарування, Еммі побігла на кухню до мами, щоб розповісти їй про це.
Мама відразу ж усе зрозуміла, посадила Еммі собі на коліна і ніжно сказала:
– Мила моя дівчинко. Бог не підвів тебе. Він не порушив жодної Своєї обіцянки. Він залишився вірним Своєму слову і продовжує ВІДПОВІДАТИ на молитви. І НІЩО не є неможливим для Нього, навіть перетворення карих очей на блакитні. Але, дівчинко, я впевнена, що в Нього була дуже вагома причина, коли Він, замість блакитних, дав тобі при народженні карі очі. Бачиш, на те, щоб змінити колір твоїх очей, не було Його ВОЛІ, хоча Йому було б дуже приємно відповісти на цю таємну молитву маленької дівчинки, яка так Його любить.
– Еммі, люба, повір, що в Бога була дуже вагома причина на те, щоб відмовити тобі у твоєму проханні. Правда, я зараз не знаю, що це за причина, але знаю, що навіть відповідь «ні» була дана тобі з любові.
А в Бога справді БУЛА важлива і чудова причина не відповісти на молитву Еммі так, як вона б цього хотіла.
Справа в тому, що ця дівчинка, котра полюбила Господа Ісуса всім серцем у ранньому дитинстві, виросла і стала всесвітньо відомою місіонеркою в Індії. Її звали Еммі Кармічел. Велику частину свого дорослого життя вона працювала з жінками й дітьми в Індії. У цьому служінні було дуже важливо, щоб вона якнайбільше була схожа на тих людей, з якими працювала. Таких людей вони сприймали краще. І коли вона була схожа на більшість із них, вони не думали про неї як про одну з чужоземок, до яких вони ставилися з підозрою. Вони таким чином відчували, що вона розуміє їх краще.
Адже важливо було заслужити їхню довіру, щоб вони охоче приймали слово про СПРАВЖНЬОГО Бога, про Якого раніше нічого не знали.
У жінок Індії було темне волосся – і Господь дав Еммі теж темне волосся! У них була темна шкіра – і Еммі затемнювала свою світлу шкіру за допомогою кави, щоб бути схожою на них! У них були темно-коричневі очі… І Еммі часто згадувала той вечір, коли вона в чотирирічному віці від щирого серця просила Господа змінити її карі очі на блакитні. Але мама тоді сказала: «У Господа є причина відповісти „ні“ на твою молитву».
Так, Бог міг би точно відповісти на молитву Еммі, але в Нього на серці лежала турбота про незліченну кількість душ в Індії, що ніколи і нічого не чули про Господа Ісуса Христа. Йому так хотілося, щоб вони прийшли до Нього і прийняли Його як свого особистого Спасителя! І дівчина з карими очима була дуже важливою частиною Його чудового, велелюбного плану…
