Євангелія повні драматичні епізодів, які абсолютно нічим не поступаються найкращим детективним тріллерам. От, для прикладу, історія, якою поділився євангеліст Марко: Христос «прийшовши до учеників, побачив багато народу біля них і книжників, які сперечалися з ними. І відразу, побачивши Його, всі люди здивувалися, і, підбігаючи, вітали Його. Він запитав книжників: про що сперечаєтеся між собою? Один з натовпу сказав у відповідь: Учителю, я привів до Тебе мого сина, що має духа німого. Де тільки нападе на нього, кидає його на землю, і він пускає піну, і скрегоче зубами своїми, і ціпеніє. Я казав ученикам Твоїм, щоб вигнали його, та вони не змогли. Він же, відповідаючи йому, сказав: о роде невірний, доки буду з вами? Доки буду терпіти вас? Приведіть його до Мене. І привели його до Нього. Побачивши Його, дух стряснув його; він упав на землю і валявся, пускаючи піну» (9:14-20).
Якби це був художній фільм, то б глядачі просто затамували подих, а кінокритики б записали: Який непередбачуваний розвиток подій, яка напруга! І можна зовсім не сумніватися, що головний герой дасть цьому раду. Але, як у справжньому захоплюючому тріллері, завжди має бути інтрига, сценарист (або ж режисер) завжди має витримати часову паузу з метою наростання цієї інтриги. Історія, якою поділився євангеліст Марко, відповідає цьому канону: «Ісус запитав батька його: скільки років, як це сталося з ним? Він сказав: з дитинства; багато разів дух кидав його і в огонь і у воду, щоб згубити його; але, якщо можеш, допоможи нам, змилосердься над нами» (вв. 21,22).
От, здається, настає довгоочікувана розв’язка, усі застигли в очікуванні, настав момент діяти Героєві: «Ісус, побачивши, що збігається народ, заборонив духові нечистому, сказавши йому: душе німий і глухий! Я тобі повеліваю: вийди з нього і більше не входь у нього». Але це ще не все! «І, закричавши та сильно напружившись, вийшов; і він став наче мертвий, так що багато хто говорив, що він помер. Але Ісус, взявши його за руку, підняв його; і той устав» (вв. 25-27). Оце так фінал, який навряд хто б міг передбачити! А дехто вважає Біблію нудною книгою! Та більшості сценаристам сучасних захоплюючих тріллерів треба вчитися і ще раз вчитися такій майстерності. І не факт, що в них після цього щось гідне вийде.
Але в згаданому євангельському епізоді є один момент, який навряд чи побачиш хоча б в одному тріллері, і цей момент чудово ілюструє, чому так багато людей оминають Біблію стороною. Мова йде про діалог, який виник між нещасним батьком та Ісусом: «Ісус сказав йому: якщо хоч трохи можеш вірувати, все можливе віруючому. І тут же скрикнув батько отрока, зі сльозами говорячи: вірую, Господи! Допоможи моєму невірству» (вв. 23,24). Це не вигадка, це не кіно, а реальне життя зі своїми нещастями і трагедіями. А цього більшість людей дивитися не дуже любить, досить власних бід і нещасть, щоб ще чужі споглядати.
І не варто в цьому небажанні звинувачувати людей. Загалом, тільки садисту може подобатися споглядати чужий біль та страждання, хоча дехто прикриває ці схильності намаганням знати всю правду про оточуючий світ. Але мова зараз не про садизм чи ще якісь хворобливі психічні відхилення, а про віру в милосердного Бога, віру, «яка дiє любов’ю» (Гал. 5:6). Віру, якої так, здавалося б, бракувало нещасному батькові юнака, проте якої виявилося достатньо, щоб звернутися з проханням про зцілення до Бога. А це хіба не віра?
«Для людей це неможливо, та не для Бога, бо все можливо Богові» (10:27), – за інших обставин передає Христові слова євангеліст Марко. І з цих слів можна дійти цілком логічного висновку, що віра в Божу всемогутність відкриває для вірних безліч можливостей. Вони, за словами Христовими, зможуть навіть переставляти гори (див. Мф. 17:20). От лише такої віри насправді мало хто хоче. Багатьом куди цікавіше переглядати захоплюючи тріллери, ніж перейматися проблемами ближніх; жити уникаючи зайвого клопоту і проблем, ніж брати на себе біди і проблеми ближніх. Лише коли людей особисто спіткає якась халепа чи біда, тільки тоді вони починають згадувати і шукати підтримки в Бога. Але чи вистачить тоді в них віри?
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
А чи вистачить віри?
Ваш коментар: