День 15: Пізнаючи Бога Його духом

Тепер давайте прочитаємо увесь вірш з Першого послання до Коринф’ян: «Бо хто з людей знає, що в людині, окрім духу людського, що живе в ній? Так і Божих думок ніхто не знає, окрім Духа Божого» (1Кор. 2:11, NASB).

Грецьке слово, перекладене тут як «думки», означає головним чином «стан буття або стан розуму». Павло, по суті, каже, що неможливо пізнати істинний «стан розуму» Бога (тобто глибини Його серця), не пізнавши Духа Божого. Під словом «пізнати» я маю на увазі розуміння, яке набагато більше поверхневого знання, що набувалося з невеликим зусиллям або взагалі без зусилля. Майже кожна людина в Сполучених Штатах знає, хто в нас президент, але більшість з нас не мають особистих взаємин з ним. Ми не знаємо його найпотаємніших бажань, не знаємо, що рухає ним, у що він насправді вірить. Так само ми ніколи не матимемо більше ніж просто «найпоширенішого знання» про Бога, якщо не пізнаємо Його Духом.

Павло продовжує: «Ми ж прийняли не духа світу цього, а Духа від Бога, щоб знати дароване нам від Бога» (1Кор. 2:12). Які дивні слова. Ніхто не знає думок Божих, окрім Його Духа (вірш 11), але Він дарував нам цього Духа! За допомогою стосунків з Духом Божим ми можемо мати близькість з Творцем на духовному рівні – найвищому рівні взаємин.

Павло був на цьому рівні з Духом. Попри те, що фізично він ніколи не ходив з Ісусом, він сказав: «Сповіщаю ж вам, браття, що Євангеліє, яке я благовістив, не є людське; бо я прийняв його і навчився не від людини, а через одкровення Ісуса Христа» (Гал. 1:11,12). Яким чином Павло отримав одкровення Ісуса Христа? Павло ясно каже, що одкровення прийшло не від людини. Якщо воно було не від людини і він не провів час з Ісусом тілом, тоді він, мабуть, отримав одкровення через Духа Христового (Святого Духа).

Чи можливо, що Павло зміг досягти глибшого рівня стосунків з Ісусом, бо фізично ніколи не ходив із Спасителем? Петро, що фізично спілкувався з Ісусом, написав наприкінці свого життя лист, де сказав такі слова: «…Улюблений брат наш Павло, за даною йому премудрістю‚ написав вам, як він говорить про все це і в усіх своїх посланнях, у яких є дещо малозрозуміле» (2Пет. 3:15,16). Петро був одним з тих, хто спілкувався з Ісусом лицем до лиця щодня упродовж декількох років. Він був поруч, коли Ісус прославився на горі Преображення. Він був свідком розп’яття, і після воскресіння він бачив Ісуса і спілкувався з Ним. Але проте цей учень – що мав честь насолоджуватися спілкуванням з Ісусом, коли Він був на землі в тілі, – сказав, що деякі одкровення Павла від Духа «малозрозумілі», тобто важкі для розуміння. Я особисто вважаю, що це показує, що Павло мав глибший рівень взаємин з Ісусом, ніж Петро.

За натхненням Духа, Павло написав велику частину книг у Новому Завіті, хоча він ніколи не ходив з Ісусом. Як же таке було можливе? Бо саме Дух повністю відкриває Ісуса. Пам’ятаєте слова Господні: «Ще багато чого маю сказати вам, але ви тепер не можете вмістити. Коли ж прийде Він, Дух істини, то наставить вас на всяку істину [дасть вам повне одкровення]» (Ін. 16:12,13). Павло не міг будувати свою віру в Ісуса на підставі фізичного спілкування з Ним, оскільки в нього не було цього досвіду. Йому доводилося вірити і отримувати одкровення іншим способом. По суті, він був позбавлений будь-якого фізичного сприйняття в спілкуванні, яке могло тільки перешкодити прийняти те, що Дух намагався показати йому. От що має на увазі Ісус, відповідаючи Фомі. Завдяки тому, що Павло не мав фізичних взаємин з Христом, на які він міг би спертися, йому доводилося повністю залежати від духовних стосунків з Учителем. Іншого вибору в нього не було.

У нас, як і в Павла, є можливість йти за Ісусом без якихось можливих попередніх каменів спотикання, що склалися через фізичне сприйняття. Приголомшлива істина полягає в тому, що ми можемо стати набагато ближчими до Ісуса, не бачачи Його, ніж якби ми бачили Його. Не маючи можливості фізично ходити з Ним, ми вимушені спілкуватися з Ним за допомогою Духа Христового, що перебуває усередині нас, – таким чином затверджуючи глибокі духовні взаємини з Богом. Яке диво!

Переживати Його на якнайглибшому рівні

Бог знає, що плоть людини (поки) не спокута. Дух людини спокут, він є точним образом і подобою Ісуса (див. 1Ін. 4:17). Душа ще в процесі спокутування (див. Як. 1:21). Але фізичне тіло доки не піддалося спокутуванню.

Ви колись помічали, як швидко ми втомлюємося від речей? Деякі люди купують нову машину, і вже через тиждень новина про купівлю стає старою. Така тілесна природа, що не спокута. У фізичної сторони мало глибини, вона живе недовго і скоро зникне. Тому Бог у Своїй добрості сказав: «Я не відкриваю Себе фізично Моєму народу. Я дам йому можливість спілкуватися зі Мною Духом Моїм, щоб він по-справжньому дізнався Мене». Тобто Бог говорить приблизно наступне: «З Моїми улюбленими в Мене будуть стосунки, розділені великою відстанню, щоб вони змогли по-справжньому пізнати Моє серце».

Як Церква ми Наречена Христова. Бог готує нас до приголомшливих шлюбних стосунків з Ним. Він дозволяє нам пізнавати Його на якнайглибшому рівні (духовному) перш, ніж ми дізнаємося Його на фізичному рівні. Ось чому Павло написав: «Тому ми віднині нікого не знаємо за плоттю; а коли й знали Христа за плоттю, то тепер уже не знаємо» (2Кор. 5:16). Ми знаємо Його за Духом – Духом живого Бога. Був час, коли Христос явився в тілі. Але зараз, оскільки Його вже немає на землі у фізичному тілі, у нас є можливість пізнавати Його Духом.

Якщо ми нехтуємо спілкуванням з Духом, значить, тим самим ми позбавляємо себе можливості знати Сина. Дух досліджує усі глибини серця і розуму Божого, щоб відкрити нам Ісуса. Якщо ви хочете глибоких стосунків з Богом, ви повинні вийти за межі поверхневого знання про Нього і почати подорож, яка розкриє Його вам в істинному світлі. Ця подорож можлива тільки через спілкування з Духом. Ось чому відносно Святого Духа ми не можемо триматися за традиції (звичний образ думки), не вкорінені у вічному Божому Слові. Якщо ми допускатимемо нерозуміння, особисті упередження або негативний досвід, здатний спотворювати наше уявлення про Духа Святого, ми не зможемо сповна насолоджуватися обіцянням про Божу славну присутність у наших життях. Ми не зможемо пізнавати Бога окремо від Його Духа.

Я вірю, що можна мати стосунки з Духом, якщо захотіти того, чого хоче Він, і відчути те, що відчуває Він. Вам доступний якнайглибший рівень взаємин – духовний. На ньому ви виявите близькість зі своїм Творцем, як ні з ким іншим. Але ви повинні прагнути пізнавати Святого Духа, якщо хочете бути в близькому спілкуванні з Ним. Як же можна Його пізнавати? Через читання Його Слова і проведення часу в Його присутності. Бог хоче наблизитися до вас, вам треба тільки зробити перший крок Йому назустріч.

Поміркуйте над віршами з Писання, наведеними нижче, і нехай Дух Святий зробить роботу у вашому серці. Коли звертатиметеся до Бога, попросіть Його видалити з вашого розуму всяку пелену, що перешкоджає переживанню Його присутності. Щойно пелена піде, ви зможете споглядати Його як ніколи раніше. У міру того як ви дивитиметеся в Його обличчя (проведіть якісний час з Ним, як зі своїм близьким другом), Він перетворюватиме вас на Свій образ. Залишаю вас із словами апостола Павла: «Але коли навертаються до Господа, тоді це покривало знімається. Господь є Дух; а де Дух Господній, там свобода. А ми всі‚ відкритим обличчям, як у дзеркалі, дивлячись на славу Господню, перетворюємося на той же образ від слави у славу, як від Господнього Духа» (2Кор. 3:16-18).

Попередній запис

День 14: Фізичний, душевний і духовний рівні

Отже, що насправді мав на увазі Ісус, коли говорив ці слова Фомі? Щоб відповісти на це питання, дозвольте пояснити вам, ... Читати далі