Тема мучеників у Церкві або взагалі не згадується, або ж, що відбувається частіше, надмірно акцентується. І другий варіант не є чимось кращим за перший, адже мученики свого часу були цілком звичайними, часто мало примітними людьми, і особисто їм було б явно не вподоби та увага, на яку звертають на них люди. Особливо, коли за цим поклонінням забувають про Бога Живого.
Між іншим, темі мучеництва в Біблії присвячено не так багато сторінок, хоча Спаситель прямо попереджав неодноразово про це. Чого тільки вартують слова, звернені до широкого загалу людей: «Якщо хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе, візьме хрест свій та йде за Мною. Бо хто хоче зберегти свою душу, той погубить її, а хто погубить душу свою заради Мене, той збереже її» (Лк. 9:23,24). Про це Спаситель попереджав і учнів напередодні Своїх хресних страждань: «Якщо Мене гнали, то гнатимуть і вас… Виженуть вас із синагог; прийде навіть час, коли всякий, хто вбиватиме вас, буде думати, що тим він служить Богові» (Ін. 15:20; 16:2). Ці слова сповнилися за кілька років після Христового вознесіння. І першим із значного числа мучеників став диякон Стефан (Степан), муж, сповнений «віри і Духа Святого» (Діян. 6:5).
От що повідомляє Біблія стосовно його кончини: «Стефан, сповнений Духа Святого, глянувши на небо, побачив славу Божу й Ісуса, Який стояв праворуч Бога, і сказав: “Ось, я бачу небеса, що розкрились, і Сина Людського, Який стоїть праворуч Бога”. Вони ж (обвинувачі юдеї), закричавши гучним голосом, позатуляли вуха свої і одностайно кинулися на нього, і, вивівши за місто, стали побивати його камінням. Свідки ж поклали свої одежі біля ніг юнака на ім’я Савл. І побили камінням Стефана, який молився і говорив: “Господи Ісусе, прийми дух мій”. І, ставши на коліна, викликнув гучним голосом: “Господи, не вважай їм це за гріх!” І, сказавши це, упокоївся» (Діян. 7:55-60).
Саме ж слово «мученик» прийшло до нас з латині (martyr), що буквально означає свідок. І не треба дивуватися цьому, адже мученики, зокрема диякон Стефан, засвідчили своєю смертю, що є цінності, які значно перевершують за своєю вартістю життя з усіма його принадами. Крім того, приклад, які вони являють оточуючим, настільки вражає, що стає причиною навернення багатьох з них. Навіть, якщо вони перебувають серед кола вбивць, як це сталося згодом з юнаком на ім’я Савл, що увійшов до церковної (і світової) історії під ім’ям апостол Павло. Втім, у випадку навернення Савла виникла потреба в безпосередній появі Бога, але це вже дещо інша історія.
З наступним мучеником згаданим на ім’я, а не за рахунком, ми стикаємося в 12-му розділі Діянь Апостольських: «У той час цар Ірод (онук царя Ірода, того самого Ірода, що наказав знищити віфлеємських немовлят) підняв руки на декого з церкви, щоб заподіяти їм зло, і мечем убив Якова, брата Іоанового» (в. 1, 2). І на особу цього апостола хотілося б звернути особливу увагу. З усіх Євангелій ми дізнаємося, що Яків разом зі своїм братом Іоанном та апостолом Петром входив до найближчого кола Христових учнів. Ісус завжди брав цих трьох учнів, коли хотів відкрити найпотаємніші істини, зокрема на горі під час Свого Преображення, або ж у Гефсиманському саду напередодні Іудиної зради. Здавалося б, Яків мав прожити довге і плідне життя заради поширення Царства Божого на землі, як це сталося у випадку з Петром, і особливо з Іоанном, а тут така передчасна смерть. Де ж логіка в тому, що Господь допустив смерть одного з найближчих учнів? Логіка в Божій любові: «Немає більше від тієї любови, як хто душу свою покладе за друзів своїх. Ви – друзі Мої, якщо виконуєте те, що Я заповідаю вам» (Ін. 15:13,14). Можна не сумніватися, що Яків був другом Ісусові, і Він попрохав Свого друга про дружню послугу, про послугу, яку можуть попросити лише в найближчого друга: прийняти на себе удар ворожих сил, щоб тим самим засвідчити всьому світові, що є цінності, які значно перевершують за своєю вартістю життя з усіма його принадами. І як ми з’ясовуємо з Біблії, Яків на це погодився. – «Слово ж Боже росло і поширювалось» (Діян. 12:24), – таким був підсумок мученицької смерті Якова. Таким же має бути в ідеалі підсумок мучеництва будь-якої людини, яка віддала своє земне життя заради небесної нагороди.
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Плоди мучеництва
Ваш коментар: