Дивна благодать Господа нашого Ісуса Христа, безкрайня любов Бога і близька дружба Святого Духа нехай перебуватимуть з усіма вами. 2Кор. 13:13, The Message
Для того, щоб увійти до близьких стосунків з іншою людиною, у першу чергу ми повинні розуміти, які наші точки зіткнення. Чим більше ми знатимемо про те, що людина любить, чого не любить, до чого вона прагне, тим сильніше розвиватиметься глибока дружба. Так само, якщо ми хочемо мати близькі стосунки з Духом Святим, ми повинні раніше прагнути зрозуміти Його особу.
Як ми вже зрозуміли з попереднього розділу Ісус зробив приголомшуючу заяву Своїм учням: «Краще для вас, щоб Я пішов. Бо, якщо Я не піду, Утішитель не прийде до вас; а як піду, то пошлю Його до вас» (Ін. 16:7). Це Той же самий Ісус, Який одного разу сказав: «Відкрию в притчах уста Мої, сповіщу сокровенне від створення світу» (Мф. 13:35). Ісус, найбільший Учитель з усіх що колись жили, Той, Хто відкрив таємниці, приховані від створення світу, намагається переконати Своїх найближчих друзів, що Дух Божий – не Сам Ісус, присутній фізично, – буде кращим компаньйоном для них і прийдешніх поколінь. Ого! Не знаю, як вас, але мене це примушує ще більше бажати Святого Духа.
Давайте почнемо з місця Писання з Другого послання до Коринф’ян (13:13). Павло каже: «Благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога Отця‚ і причастя Святого Духа нехай буде зо всіма вами».
Павло підкреслює особливість кожної особи Божества. Він починає з «благодаті Ісуса Христа». Як вірні ми не повинні забувати, що нашої праведності перед Богом – наріжного каменю дивовижних стосунків з Духом – не було б без благодаті нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа. Цю благодать неможливо заробити або заслужити, це великий дар Його життя, що включає прощення, спокутування і силу.
Павло продовжує далі: «…і любов Бога». Коли я думаю про те, як сильно я люблю усіх своїх чотирьох синів, я не можу уявити життя тільки з одним з них. Проте мені нестерпна навіть думка, що в мене тільки один син і я повинен віддати його на смерть заради своїх ворогів. Адже ми дійсно були Божими ворогами, коли Він віддав за нас Свого єдиного Сина (див. Рим. 5:10). Яка велика любов! Хіба ви не раді, що Отець Небесний любить вас? Раніше ви були Його ворогом, а тепер ви Його дитя; наскільки ж більше Він виливатиме Свою любов на вас. Він любить вас особливо і абсолютно як Свого власного.
Я безмірно обожнюю своїх дітей, проте моя здатність любити і насолоджуватися ними далека від Божої любові до нас. Його Слово каже: «Бо я певний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні початки, ні сили, ні теперішнє, ні майбутнє, ні висота, ні глибина, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, що в Христі Ісусі, Господі нашому» (Рим. 8:38,39). Яка дивна обіцянка! Хіба ви не вдячні за те, що ніхто не зможе відлучити вас від Отчої любові?
Тепер давайте подивимося на другу частину вірша (2Кор. 13:13), пам’ятаючи про те, що цей останній лист Павла до Коринфської церкви. Це послання (написане у вигляді листа) наповнене винятковою мудрістю і одкровенням. Що вибирає Павло при водійстві Духа на закінчення цього глибокого листа? «Причастя Святого Духа зо всіма вами». Зверніть увагу, що Павло пов’язує слово «спілкування» з Духом Святим. Я виріс у католицькій церкві, і тому, вимовляючи слово «спілкування» (англ. communion – «причастя». – Прим. пер.), я б уявив хліб і вино. Очевидно, що Павло не каже тут про причастя. Отже, що ж означає «спілкування Святого Духа»? Якщо повернутися до оригінального грецького тексту, то ми побачимо, що грецькою «спілкування» означає koіnonіa. От декілька визначень цього слова, знайдених мною: дружба, товариство, спілкування, близьке знайомство, тісний взаємозв’язок, соціальний зв’язок, партнерство, спільна участь і тісна взаємодопомога.
Це довгий і потужний перелік. Дозвольте мені розділити усі вищеперелічені визначення на три категорії:
- дружба;
- партнерство;
- близькість.
Спілкування означає дружбу
Мій словник визначає дружбу як «дружні компанійські стосунки, коли друзі діляться усім, що в них є». Близькі друзі і товариші дружать. Вони діляться тим, що в них є, розмовляють один з одним і знають про те, що відбувається в житті один одного.
Як я вже згадував, мені дуже подобається грати в гольф. Для гри я зазвичай запрошую своїх близьких друзів. Ми проводимо цілий раунд за розмовами. Це найкраща обстановка для якісного часу з друзями, бо нас мало що відволікає. Колись у коледжі мені дуже подобалося грати в теніс, але проблема в тому, що на тенісному корті неможливо спілкуватися з суперником. Гольф я люблю головним чином через можливість спілкування з суперниками. На полі мені вдається будувати набагато ближчі стосунки з людьми, ніж десь ще. Саме там відбувається моє «спілкування». Тепер ви, напевно, розумієте, чому мені дійсно хочеться заманити туди свою дружину, – бо на усій землі немає іншої людини, компанію якої я віддав перевазі б перед нею!
Одні з моїх найближчих друзів – це члени команди «Messenger International». Ми регулярно обговорюємо свої ідеї, виклики і завдання. Я дуже сильно довіряю їх досвіду і дружбі. Я не знаю, де б я був сьогодні без цих дивовижних чоловіків і жінок. Ми часто проводимо час разом, без цього постійного спілкування місія служіння «Messenger International» – учити, досягати і рятувати, була б неможливою.
З Писання ясно видно, що апостоли повністю залежали від спілкування зі Святим Духом. У книзі Діянь написано: «І ось нині я [Павло], за велінням Духа, йду до Єрусалима, не знаючи, що там зустріне мене; тільки Дух Святий по всіх містах свідчить, кажучи, що кайдани і скорботи чекають мене» (Діян. 20:22,23). Павло спілкувався зі Святим Духом про те, що чекає його попереду. Зверніть увагу, Святий Дух не казав йому, що кайдани і скорботи чекають його в якомусь одному місті. Швидше, завдяки постійному спілкуванню зі Святим Духом, Павло знав, що випробування чекали його в усіх містах.
Не знаю, як ви, але якби мій партнер – людина, з якою я близько спілкуюся, – постійно казала мені, що скорбота чекає мене всюди, куди б я не пішов, я, напевно, почав би сумніватися в ній. Я казав би приблизно так: «Ти що, передумала?», «Може, є шанс дещо змінити перспективу?» чи «Як щодо легких незручностей замість скорботи?» Дух Святий не радів стражданням Павла, Він швидше готував Павла до того, що чекало його попереду. І Він міг його готувати – адже їх зв’язувало міцне дружнє спілкування.
Бували часи, коли Дух Святий казав мені щось, чого я не хотів чути. Я продовжував запитувати Його про те ж саме (сподіваючись почути щось приємніше), але день за днем отримував одну і ту ж відповідь. Коли ми спілкуємося зі Святим Духом таким чином, Він врешті-решт перестає говорити, немов дає нам зрозуміти: «Я вже ясно показав тобі, тепер ти вибирай – прийняти або не прийняти Мій напрям». Мати близьку дружбу зі Святим Духом – означає проходити часи, коли Він говорить те, чого ти не хочеш чути.
У книзі Діянь, розділі 10, ми бачимо, як Петро отримував такий напрям від Святого Духа. Бог дав Петру видіння, що відкривало бажання Бога дати спасіння і язичникам. У вірші 19 написано: «…Ось, три чоловіки шукають тебе». Ці люди прийшли, щоб проводити Петра в дім до язичницького сотника, куди Петро, як вірний єврей, ні за що не пішов би сам. Тому Святий Дух ясно сказав йому: «Там внизу тебе чекають гості. Я хочу, щоб ти вийшов до них. Ти потрібен Мені для цього завдання». Дух Святий знав, що Петро не стрибатиме від радості від такої звістки, Він сказав йому, що треба робити, не даючи якихось подальших вказівок.
Двома розділами раніше описаний ще один приклад повного сподівання на Святого Духа. «А Филипові ангел Господній сказав: Устань та йди на південь, на дорогу, що йде з Єрусалима в Газу» (Діян. 8:26). Тут ми бачимо ангела Господнього, що дає Филипові вказівку. Тут не сказано, що ангел з’явився Филипові, але написано: «Филипові ангел Господній сказав». Кожен переклад підтверджує цю подробицю. Чому настільки важливе це розрізнення? З цього уривка ми розуміємо, що Филип міг відрізнити голос ангела і голос Святого Духа, тому що далі в цьому ж розділі написано: «Дух сказав Филипові: “Підійди і пристань до цієї колісниці”» (Діян. 8:29). Филипу був знайомий голос Святого Духа настільки, що він міг відрізняти Його голос від голосу ангела!
Я так добре знаю голос своєї дружини, що можу розрізнити його серед множини інших, навіть не бачачи її. Ми можемо перебувати в різних кінцях приміщення, повного людей, але коли вона говорить, я дізнаюся її голос серед десятків інших. Настільки ж добре перші християни знали голос Духа. Можу собі уявити, як Филип розповідає Луці, коли той пише книгу Діяння. Филип каже: «Ні, Луко, голос, що промовив до мене в тому місті, не був голосом Духа. Це був ангел. Але саме Дух сказав мені пристати до тієї колісниці». Чи знайомий нам Його голос так само добре? Чи можливо, що існує ще міцніша близькість з Духом, але ми її доки не дізналися?
Коли Филип перебував у пустелі, Святий Дух сказав йому пристати до конкретної колісниці. Чому ця зустріч була настільки важлива? Той джентльмен у колісниці був третьою особою в усій Ефіопії. Завдяки його впливу і владі порятунком Ефіопії став початок поширення Євангелія в його країні. Якби Филип не був таким чутливим до водійства Духа, він втратив би велику можливість.
Через декілька розділів описується історія за участю Тимофія, Павла і Сили: «Коли ж вони пройшли Фригію та Галатійську країну, заборонив їм Святий Дух проповідувати слово в Асії. Дійшовши до Місії, вони поривалися йти у Вифинію; але Дух не допустив їх» (Діян. 16:6,7).
Зверніть увагу, що вони «не були допущені» Святим Духом, і що «Дух не допустив їх».
Тепер ви розумієте, як багато перші християни спілкувалися зі Святим Духом? Хіба сьогодні має бути інакше? Чи є в нас засіб краще, щоб служити Господові, ніж Святий Дух? Чи просто лідери ранньої Церкви мали примітивні методи, тому що їм бракувало сучасних технологій? Звісно ні. Ні технології, ні методи ніколи не замінять голос Святого Духа.
Ці лідери чекали, що Дух братиме активну участь в їх життях, вони шанували Його присутність і запрошували Його. Нічого не змінилося. Дух бажає ходити в такому ж близькому спілкуванні з нами і сьогодні.
Можете собі уявити, щоб ми з Лізою годинами проводили час разом у себе удома, не кажучи один одному ні слова? Важко уявити. Хто побажає мати такий шлюб? Я люблю свою дружину і дуже хочу бути поряд з нею. Я люблю слухати її, звук її голосу – мелодія для моїх вух. Ми одружені вже більше тридцяти років, але якби вона була не замужем (слава Богу, вона заміжня), я б проходу їй не давав. З усіх людей на землі, поза сумнівом, вона та, з якою мені хочеться бути найбільше. Так само Дух Святий бажає бути в тісному спілкуванні з нами.
Вже двадцять чотири роки під час своїх поїздок я зупиняюся в різних готелях, і мені ніколи не буває нудно. Як я можу нудьгувати, якщо щосекунди перебуває з Богом? Він зі мною в кожному готельному номері. Саме тому я ціную свій час у готелях. Іноді я кажу, що не хочу проводити час зі своєю командою, бо хочу побути наодинці зі Святим Духом. Я люблю слухати, як Він говорить. Не зрозумійте мене неправильно, я люблю проводити час і з людьми теж, насправді мені навіть дуже подобається бути з людьми. Я в жодному разі не відлюдник і не самітник. Я дуже сильно люблю товариство людей, але в той же час я дуже високо ціную свій час (спілкування) з Духом Святим.
