Жити тут і зараз

Спочатку біблійний уривок про чудесний лов риби: «Одного разу, коли народ тиснувся до Нього, щоб слухати Слово Боже, а Він стояв біля озера Генісаретського, і побачив Він два човни, що стояли при озері; а рибалки, вийшовши з них, полоскали сіті. Увійшовши в один з човнів, який належав Симонові, Він просив його відплисти трохи від берега і, сівши, навчав людей з човна. Коли ж перестав навчати, сказав Симонові: відпливи на глибину і закиньте сіті свої для лову. Симон сказав Йому у відповідь: Наставнику, ми трудилися всю ніч і нічого не впіймали, але за словом Твоїм закину сіть. Зробивши це, вони наловили дуже багато риби, аж проривалася сіть у них. І дали знак друзям з другого човна, щоб прийшли допомогти їм; і прийшли, і наповнили обидва човни так, що вони почали тонути. Побачивши це, Симон-Петро припав до колін Ісусових і сказав: Господи, відійди від мене, бо я чоловік грішний! Бо жах охопив його і всіх, що були з ним, від того улову риби, яку зловили; також і Якова та Іоана, синів Зеведеєвих, які були спільниками Симона. І сказав Ісус Симонові: не бійся, віднині будеш ловцем людей. І, витягнувши обидва човни на берег, залишили все і пішли за Ним» (Лк. 5:1-11).

А тепер запитання, хто залишився з рибою, та ще з такою кількістю? Адже хтось мав залишитися з рибою, хіба не так? Недаремно ж рибалки, вибачте за тавтологію, рибалили? – Можна не сумніватися, що лишилися, проте ніхто не пам’ятає цих людей. Зате пам’ятають імена чотирьох апостолів, для яких слово Боже виявилося дорожчим за рибу, навіть за такий багатий улов.

Дехто може зауважити, що то були апостоли, а що взяти з нас – простих і нічим не примітних людей, яких долають вкрай насущні питання: «Що нам їсти? чи що пити? або: у що одягтися?» (Мф. 6:31)? А з чого ви взяли, що цих чотирьох рибалок не долали ці самі питання? Чи ви гадаєте, що вони чимось відрізнялися від нас, пересічних обивателів? Якщо чим і відрізнялися так це тим, що повірили Христовим словам: «Шукайте ж спершу Царства Божого і правди Його, і все це додасться вам» (Мф. 6:33). Повірили і втілили цей принцип у власному житті. І питається, що заважає комусь або всім нам скористатися цією Христовою порадою? Або для початку узгодити своє життя з наступними Христовими словами: «Не піклуйтеся про завтрашній день, бо завтра саме за себе піклуватиметься. Досить кожному дневі своїх турбот» (Мф. 6:34). Повірте, живучи так, ви з часом відкриєте важливу істину, про яку здогадується безліч людей, але не хоче це для себе визнати, що від них залежить насправді не так багато речей… окрім сьогоднішнього дня, а від цього дня залежить їх майбутнє.

А наприкінці, все ж таки хотілося задуматися над подальшою долею рибалок, які залишилися з багатим уловом. Не можна бездумно засуджувати цих людей за їх меркантильність, адже не всім дано бути апостолами, священиками, служителями чи видатними учителями чи ще кимсь у Церкві Христовій. Проте кожен з нас може наслідувати наведені Христові поради, щоб належного часу почути з пречистих вуст нашого улюбленого Спасителя: «Гаразд, добрий і вірний сине (дочко)! У малому ти був вірним, над великим тебе поставлю; увійди в радість» (Мф. 25:21) Господа твого!

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docЖити тут і зараз


Ваш коментар: