Біблія, Книга книг, містить у собі безліч корисних настанов… і не менше попереджень для тих, хто вирішив сам стати для себе єдиним мірилом цінностей і через те не коритися Божим заповідям. А непокора Божим заповідям є непокорою Богові, зневажання Ним. Ясна річ, що таке ставлення матиме сумні наслідки. До того ж навіть не сам Бог каратиме за це людину, як вважає багато людей світу цього (і не тільки люди світу цього, але і багато вірних припускається такої помилки) – не Бог карає людей, а вони самі карають себе, пожинаючи з часом те, що власноруч посіяли: «Не обманюйтесь: Бог зневаженим не буває. Що посіє людина, те й пожне. Хто сіє для плоті своєї, від плоті пожне тління, а хто сіє для духа, від духа пожне життя вічне» (Гал. 6:7,8). І байдуже, що стосовно цього думають люди, які не задумуючись над неминучими наслідками, коять усілякі мерзотності.
Свого часу подібне сталося з вавилонським царем Валтасаром як це повідомляє книга пророка Даниїла. Цей нечестивий цар «зробив великий бенкет для тисячі вельмож своїх і перед очима тисячі пив вино. Скуштувавши вина, Валтасар наказав принести золоті і срібні сосуди, які Навуходоносор, батько його, виніс із храму Єрусалимського, щоб пити з них царю, вельможам його, дружинам його і наложницям його» (Дан. 5:1,2), а сосуди ці були священними, тобто посвяченими Богу, з їх допомогою звершувалося старозавітне богослужіння в Єрусалимському храмі, і, ясна річ, з цих сосудів не можна було вживати напої. Ні, загалом можна було, проте за таке блюзнірство неодмінно слідувала Божа відплата, так що задля власної безпеки, краще було взагалі не чіпати ці священні сосуди.
Але для п’яного Валтасара Божий закон був, як мовиться, не писаний, тому він не тільки пив вино з цих священних сосудів як «і вельможі його, дружини його і наложниці його» (в. 3), а й ще глузував, зневажав Бога Ізраїлевого, славлячи «богів золотих і срібних, мідних, залізних, дерев’яних і кам’яних» (в. 4). А ви ніколи не задумувалися навіщо люди робили собі видимих ідолів? Одна річ, коли люди роблять ідола з грошей: адже за гроші багато що можна придбати у світі цьому. Не все, але багато що. А на резонне зауваження вірних, що за гроші не можна придбати життя вічне, такі погани-скептики зазвичай відповідають, що ще побачимо чи не можна або ж ще треба глянути чи є те життя вічне після смерті. Можемо їх відразу запевнити, що якщо вони не покаються, життя вічного після смерті для них точно не буде. Ну, а на небесах цінуються зовсім інші «гроші»… Стосовно ж причин, які спонукають людей створювати видимих ідолів, можемо припустити, що таким чином люди намагаються приборкати страх перед природними стихіями, лихами та житейськими негараздами. Тобто люди намагаються цим видимим божкам приписати певні атрибути, властивості і через цих божків «порішати», щоб ці лиха і негаразди їх оминали. Звучить якось безглуздо, проте набагато безглуздіше поклонятися цим божкам (як і грошам). Але повернімось до Валтасара.
А його нечестиве святкування раптом припинилося. До того ж найнесподіванішим чином: «У ту саму годину вийшли пальці руки людської і писали навпроти лампади на вапні стіни чертогу царського, і цар бачив кисть руки, яка писала. Тоді цар змінився у лиці своєму; думки його збентежили його, зв’язки стегон його ослабли, і коліна його стали битися одне об одне» (в. 5,6). І куди ж, просто цікаво, поділась вся бравада царя? …Кудись, наче її не було. А що ж було написано? – На це запитання зумів відповісти лише Божий пророк Даниїл, який перед тим зазначив, що саме за скоєне блюзнірство була послана від Бога «кисть руки, і накреслено це писання. І ось що накреслено: мене, мене, текел, упарсин. Ось і значення слів: мене – обчислив Бог царство твоє і поклав кінець йому; текел – ти зважений на терезах і знайдений дуже легким; перес – розділене царство твоє і дане мидянам і персам» (в. 24-28). Це попередження збулося просто блискавично: «У ту ж саму ніч Валтасар, цар Халдейський, був убитий, і Дарій мидянин прийняв царство» (в. 30,31).
Уроки з цього біблійного попередження лежать просто на поверхні: не варто звеличуватися і зневажати заповіді Божі. Навіть, якщо ти вавилонський цар чи президент російської федерації.
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Попередження нечестивцям
Ваш коментар: