А сьогодні хотілося поговорити про людину, яку в певний період її життя багато хто з нас вважав цілком невдахою, людиною, яка примудрилася із самих висот соціальної ієрархії впасти, до речі за власним бажанням, фактично до її самого низу. Мова йде про пророка Мойсея. Саме про того пророка, який свого часу вивів ізраїльський народ з єгипетського полону і отримав з рук Господніх скрижалі із заповідями. Пророка, якого шанують три світові релігії: Іудаїзм, Іслам та Християнство. І як після цього цю людину можна вважати невдахою?
Дуже просто, якщо поглянути лише на один етап його життя: «Мойсей пас овець у Іофора, тестя свого…» (Вих. 3:1), – на цей вірш (точніше, його початок) мало хто звертає увагу, адже для нас набагато важливіше його продовження: «Одного разу провів він отару далеко в пустелю і прийшов до гори Божої, Хорива», де і сталася доленосна не тільки для ізраїльського народу, але й для всього світу зустріч Мойсея з Ангелом Господнім. Але ми все ж таки звернемо увагу саме на початок вірша: «Мойсей пас овець у Іофора, тестя свого».
Мойсей провів багато років у пустелі, проте все що він зміг досягнути, так це пасти вівці тестя свого! Людина, яка жила в царському палаці, перебувала на верхніх шаблях тогочасного суспільства, зійшла до рівня найманого працівника! І, між іншим, це сталося з Мойсеєм з його ж власної волі, звісно, якщо вірити Священному Писанню: «Мойсей, досягнувши віку, відмовився називатися сином дочки фараонової і захотів краще страждати з народом Божим, ніж мати тимчасову гріховну насолоду, і ганьбу Христову вважав більшим для себе багатством, ніж єгипетські скарби; бо він дивився на нагороду…» (Євр. 11:24-26).
А якщо поглянути на Мойсеєве життя з такого ракурсу, то перед нами постає дивовижна історія людини, яка чудовим чином ще немовлям потрапила до царського (фараонового) палацу, досягши зрілого віку покинула палац, бо не хотіла нічого мати спільного з поневолювачами власного народу і обрала долю мандрівника в пустелі (що дуже стало в нагоді під час поневірянь пустелею), і фактично викреслила себе з життя. Проте в Бога стосовно Мойсея були більш грандіозні плани, ніж пасти вівці у віддалених посушливих районах. До того ж, овець не власних (ми ще повернемось до них).
«І явився йому (Мойсеєві) ангел Господній у полум’ї вогню з середини тернового куща. І побачив він, що терновий кущ горить вогнем, але кущ не згорає. Мойсей сказав: піду і подивлюся на це велике явлення, чому кущ не згорає. Господь побачив, що він іде дивитися, і звернувся до нього Бог із середини куща, і сказав: Мойсею! Мойсею! Він сказав: ось я, Господи!… І сказав Бог: Я Бог батька твого, Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова… Я бачив страждання народу Мого в Єгипті і почув волання його від приставників його; Я знаю скорботи його і йду визволити його від руки єгиптян і вивести його з землі цієї і ввести його у землю добру і простору, де тече молоко і мед… Отже, піди: Я пошлю тебе до фараона; і виведи із Єгипту народ Мій, синів Ізраїлевих» (Вих. 3:2-10), – от так відбулося Боже покликання Мойсея, яке Господь готував протягом десятиліть Мойсеєвого життя. Життя, в якому відбулися неймовірний зліт (син рабів став прийомним сином дочки фараона) і не менш неймовірне падіння: втекти з царського палацу, щоб пасти в далечині навіть не власних овець, а овець свого тестя (до овець ми ще повернемося). Але все це було частиною Божого плану із врятування ізраїльського народу з неволі. Які ж уроки ми можемо витягнути з цієї біблійної історії?
Передусім, не варто зневірятися, коли у вас, у вашого народу справи йдуть геть кепсько, можливо саме зараз розгортається Божий план зі спасіння вашого народу і вас особисто. Тому ніколи не треба полишати надії на Бога.
По-друге, не треба зневажати людей, які здаються на перший погляд невдахами в житті. Адже нам не відомо, як це з ними сталося, і можливо, що саме вони є складовою частиною Божого плану зі спасіння вашого народу і вас особисто.
І по-третє, якщо так сталося, що ви, як і Мойсей, пасете «отари чужих овець», тобто не досягли значних успіхів у соціальному плані, можливо, що так угодне Богові. Адже якщо отари були Мойсеєвою власністю, хтозна, чи відгукнувся він так скоро на заклик Господній?
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Відомий невдаха
Ваш коментар: