Йосиф

Христове дитинство, Герріт ван Гонтгорст

Мт. 1:18-25; 2:13-23

…ангел Господній з’явився йому уві сні й мовив: «Йосифе, сину Давида, не бійсь узяти Марію, твою жінку, бо те, що в ній зачалось, походить від Святого Духа. Вона породить сина, і ти даси Йому ім’я Ісус, бо Він спасе народ Свій від гріхів їхніх.

Ти також, сучасний Йосифе, часто буваєш мовчазний.

Ти маєш про що роздумувати. Коли ти на роботі, то думаєш про те, щоб якнайкраще виконати свою працю. Думаєш також про те, щоб купити кращу пральну машину для своєї Марії. Не хочеш, щоб вона так втомлювалася. Думаєш про те, що робить якраз тепер твоя донечка. Ці думки цілком не заважають тобі працювати, навпаки – згадка про втомлену Марію або про рученята, які чекають на тебе з обіймами, спонукує працювати з подвійним запалом.

Повернувшись додому, ти думаєш про те, чим допомогти дружині. Бавлячись із донею, думаєш про те, що вона – світло вашого дому і що вже починає виростати з усіх барвистих сорочечок, які пошила для неї Марія.

Увечері з дружиною думаєте про спільне життя, про нелегке завтра, яке чекає на вас, про тисячі справ: таких маленьких, як черевичок вашої доні, і таких великих, як її майбутнє щастя.

«Ти так дбаєш про нас, коханий…» – вдячно говорить Марія.

«Наш татко дбає про нас», – каже вона також дитині.

Ти – їхній опікун. Тобі, як і Йосифові з Назарета, повірено наречену і крихітку – людину. Хоча ти дав своїй дитині тіло, але ти знаєш, як і Йосиф, що дитина належить Богові. Вона повірена тобі в депозит як безцінний скарб життя, який ти, земний батько, мусиш помножувати й розвивати.

Тобі бракує слів перед лицем цих таємниць батьківства. Ти цілком не дивуєшся, що Йосифа з Назарета називають святим мовчуном. Тому що змовкають усі людські слова, коли так предивно промовляє Бог.

Ти близький родич Йосифа. Ти також вносиш своє дитя до святині. Разом із Марією ви представляєте його Богові. Приводьте туди часто вашу дівчинку, а тоді, коли вона підросте й почне губитися у світі вартостей і в юрбі інших людей, ви завжди віднайдете її у Бозі. Завжди зустрінетеся у святині. Твоїй дитині, Йосифе, також загрожує Ірод. Колись, причаївшись, він чигав на неї в гінекологічному відділенні, але ви врятували від нього вашу донечку. Однак це ще не кінець його боротьби за трон і панування. Він буде вас переслідувати. Не вбивши тіла, він хотітиме вбити її душу. Йосифе, якщо вашій дочці загрожує небезпека, встань, візьми дитя та його матір і тікай, як ті – до Єгипту. Ти відповідаєш за життя, яке Бог тобі доручив.

Коли ти вранці поспішаєш до праці, у парохіяльній церкві починає Святу Літургію отець Йосиф, ваш парох.

Чи ти знаєш, яка велика спорідненість об’єднує вас у Йосифі з Назарета? Отець Йосиф, священик, – батько вашої парохії, ти – батько маленької дівчинки, маєш частку у священстві вірних. Ти – священик вашої домашньої церкви, перший учитель віри у своїй сім’ї.

Тобі довірено людину, яка належить Богові. Отцю Йосифові довірено Тіло Бога, Який хоче належати людині. Під час Святої Літургії хліб в руках священика перемінюється на Тіло Христа – того самого, Який колись у Назареті єднав Свою дитячу ручку з сильною долонею Йосифа-теслі.

Ти приносиш людину Богові. Священик несе Бога людині. Твоя сім’я служить Церкві, яка без сім’ї не могла би зростати. А Церква служить твоїй сім’ї, яка без Церкви не мала би життя Божого.

Отець Йосиф і ти – ви обидва спадкоємці Ісусового Опікуна: ти – як опікун сім’ї, отець Йосиф – як опікун таїнственного Ісуса в церкві.

Ви обидва потрібні Церкві – кожен має свою особливу роль, яка вимагає повної самовіддачі. Кожен із вас на своєму місці будує Божу Церкву, але це будівництво вимагає співпраці та великої відповідальності обидвох Йосифів.

Кожен із них мусить вкласти в це спільне будівництво свої цеглинки праці, любові, самозречення і відповідальності. А коли заходить мова про працю та любов, відповідальність і самозречення, то з’являється ваш спільний патрон – мовчазний святий Тесля з Назарета, якому Бог довірив першу домашню церкву на землі – Ісуса й Марію. І не розчарувався Господь.

Попередній запис

Перші гості Ісуса

Поклоніння пастухів, Бартоломе Мурільйо Пастушки, Лк. 2:8-20; Мудреці, Мт. 2:1-12 ...Були ж у тій стороні пастухи, ... Читати далі

Наступний запис

Урок виховання

Знайдення Спасителя в Храмі, Вільям Холман Хант Знайдення у святині, Лк. 2:41-50 Через три дні знайшли ... Читати далі