В Україні триває війна, хоча багато людей намагаються на це не звертати уваги: як самі громадяни України, так і громадяни інших країн. І якщо багатьох українців ще можна якось зрозуміти: адже вони таким чином намагаються психологічно захиститися від стресу викликаного війною, то байдужість громадян інших країн виправдати в жодній мірі не можна, втім, як і байдужість, яку ми всі проявляємо в тій чи іншій ситуації. «Але що вони можуть зробити?», – таке питання можна часто почути на захист людської байдужості, проте численні свідчення як пересічні, проте зовсім не байдужі громадяни інших країн знаходили можливості хоч чимось, але все таки допомогти Україні та її біженцям, спростовують цю відмовку.
Але годі про байдужість, все одно її менше не стане, головне, щоб ми особисто не розповсюджували її, адже наслідки для тих, хто свого часу не виявив до ближнього милосердя досить жалюгідні: на Остаточному Божому суді, більш відомому як Страшному, саме вони почують з вуст Небесного Судді слова звернені на їх адресу: «Ідіть від Мене, прокляті, у вогонь вічний, уготований дияволу і ангелам його. Бо голодував Я, і ви не дали Мені їсти; спраглим був, і ви не напоїли Мене; був подорожнім, і не прийняли Мене; був нагим, і не зодягли Мене; недужим і у в’язниці, і не відвідали Мене» (Мф. 25:41-43). Але знову ж таки, годі про звичайну байдужість, адже «хто має вухо, нехай чує» (Одкр. 2:7), а хто не має змоги чути – то це його труднощі.
А от про що варто згадати, так це про злочинну байдужість, яку проявляють громадяни країн-агресорів (на забуваймо про білорусь!) стосовно війни в Україні. Мова, звісно, не про тих, хто свідомо підтримує агресивні дії кремлівського режиму – вони є співучасниками його злочинів і понесуть від Бога не меншу кару, ніж прямі виконавці і тих, хто віддає накази. А мова про тих, хто повторює неначе мантру: «А що ми можемо зробити?» – А вже нічого не треба робити. Ви все зробили своєю мовчазною згодою, коли два диктаторські режими-близнюки протягом десятиліть набирали силу. Тоді вас все влаштовувало, тоді ви були «поза політикою», а нині… а нині вам всім доведеться пожинати все «посіяне» протягом цих кровавих десятиліть, платити свою ціну за кожну сльозинку, за кожну кровинку пролиту рашистськими нелюдами. І решті світу буде байдуже до ваших страждань.
І як тут не згадати багатьох західних політиків і бізнесменів, які буквально зростили путінський режим. Насправді, вони гірші за нього. Кремлівський нелюд, принаймні, не приховує своїх намірів, ці ж вдаючи, що вони цілком пристойні люди, на словах підтримуючи Україну, і надалі допомагають цьому нелюду, відшукуючи чергові жалюгідні виправдання. Навіть страшно уявити, яке покарання Господнє вони назбирують на свою голову. Сподіваємось, що Бог не забариться зі Своїми судами і ми їх неодмінно побачимо.
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Злочинна байдужість
Ваш коментар:
