Божа відплата

«Якась невідома сила…» зруйнувала багато українських міст і селищ, забрала безліч життів українських військовиків і мирних жителів. Ясна річ, що ім’я цій невідомій силі – армія рф. Але багато людей із самої рф, з багатьох країн світу, а дехто знаходиться і в самій Україні, стверджують, що все це накоїла «якась невідома сила». Це мерзотно, це цинічно, це кажуть не тільки політики, але і пересічні громадяни. Кажуть, навіть не червоніючи, позабувши усякий сором і страх. Страх за можливі наслідки сказаного і зробленого. Але наслідки обов’язково будуть, але пізніше, з часом, а доки люди кажуть і роблять те, що вважають за потрібне.

«Неправедний нехай ще чинить неправду; нечистий нехай ще оскверняється; праведний же нехай ще творить правду, і святий нехай ще освячується. Ось, прийду скоро, відомщення Моє зі Мною, щоб воздати кожному за ділами його» (Одкр. 22:11,12), – отже, Спаситель запевняє, що дає кожному з нас свободу вибору: творити добро чи коїти зло. Зі Свого боку лише уточнює, що настане час, коли доведеться кожному платити за зроблене і скоєне: «Всім нам належить стати перед судом Христовим, щоб кожному одержати згідно з тим‚ що він робив, живучи в тілі, добре або лихе» (2Кор. 5:10).

І з чого люди взяли, що цей суд обов’язково відбудеться лише після смерті? Суди Господні відбуваються і за земного життя людини, до того ж неодноразово. Якби Господу було байдуже до нас, тоді так, Він дав людям можливість грішити і коїти усілякі гидоти «досхочу», щоб потім після смерті «спитати» їх по повній, як казали в радянські часи, за «всією суворістю закону». Але, на щастя, Господь Бог не такий безжальний, як радянська влада (за що вона Його і ненавиділа), Він «благий і лагідний і многомилостивий до тих, що призивають» Його (Пс. 85:5). Як Він сам запевняє через пророка Єзекиїля: «Хіба Я хочу смерти беззаконника? – говорить Господь Бог. Чи не того, щоб він повернувся від шляхів своїх і був живий?» (18:23), через те суди Господні з кожним з нас відбуваються куди частіше, ніж нам того хотілося. Загалом, дай людям волю, більшість з нас взагалі б воліли, щоб над нами ніколи не звершувалися суди Господні… Але, на наше щастя, такого немає, бо в іншому випадку вся земля перетворилася б на пекло. От лише цю річ розуміє не так вже багато людей, як і біблійну істину: «Господь, кого любить, того карає» (Євр. 12:6). Карає, ясна річ, задля нашого блага, щоб ми у свою чергу не потерпали від наслідків власних гріхів.

Проте багато людей, та що там люди, цілі народи, попри численні Божі напучення все одно наполягають на своєму, залишаючись при своїх гріхах, з часом з лихвою пожинаючи «посіяне». Як пожнуть ті мудрагелі, які запевняють, що всі біди Україні принесла «якась невідома сила»: «Горе тим, які зло називають добром, і добро – злом, пітьму вважають світлом, і світло – пітьмою, гірке вважають солодким, і солодке – гірким! Горе тим, які мудрі у своїх очах і розумні перед самими собою!» (Іс. 5:20,21). А під цей опис підпадає ну ду-у-у-же багато людей. Втім, це їх власні труднощі.

А нам, у свою чергу, не варто забувати про власні гріхи та їх сумні наслідки, і тому, користуючись великим милосердям Божим, слід у них щиро каятися, щоб в якійсь мірі уникнути Божих судів, адже «кожен з нас дасть за себе відповідь Богові» (Рим. 14:12). Навіть, якщо ми особисто не називаємо чорне білим, а біле – чорним, і є жертвами російської агресії.

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docБожа відплата


Ваш коментар:

Попередній запис

Навіщо мені розплачуватися за власні гріхи?

Теза перша: Закономірні наслідки гріха і є покарання, яке людина добровільно переймає на себе, погоджуючись на гріх. У сучасних кінокомедіях ... Читати далі

Наступний запис

Звідки в людях жорстокість?

Чому серце людське стає жорстоким? Відповідь здається простою і очевидною: від перенесених страждань і тягот, від нужди, від непосильного горя. ... Читати далі