12 квітня – Здоровий початок

Під час поїздки в Індію я гостював у людини, яка дійсно любить цю країну – лікаря Пола Бренда, що прожив там майже півжиття. Він організував для мене незабутній тур індійськими медичними установами.

У деяких стосунках медицина в Індії мало чим відрізняється від ситуації в США і Європі, проте за межами міст, у мільйоні індійських сіл робота медиків – це суцільний подвиг. Що, наприклад, може зробити лікар із зневодненими жертвами холери, якщо поблизу немає стерилізованої води? Усе просто: він вішає замість крапельниці свіжий кокос. Глюкозна суміш усередині герметичного плоду така ж стерильна і майже така ж поживна, як будь-який засіб із складу медпрепаратів. Та все ж, дещо дивно бачити, як довга гумова трубка звивається від руки пацієнта до блискучого, зеленого кокоса.

За клінікою Християнського медичного коледжу у Велорі закріпилася репутація однієї з найкращих медустанов в Азії. Щоб студенти не були відірвані від життєвих реалій, коледж побудував окрему будівлю – точну копію сільської лікарні з глинобитними стінами і солом’яним дахом для імітації умов роботи лікарів у селі. Тепер усі студенти ХМК обов’язково проходять навчання в цій лікарні, використовуючи тільки медичні засоби, доступні у віддалених індійських селищах.

Крім того, коледж організовує регулярні виїзди в далекі села. У встановлений день автобус ХМК переправляє молодих лікарів і асистентів в якесь поселення, де вони дружно встановлюють оглядові столи і приступають до повсякденної роботи медиків: роблять ін’єкції і нескладні операції, накладають шини і тому подібне. Так, тисячі пацієнтів щомісячно отримують медичну допомогу прямо в себе в селах.

Про плоди двовікової вірної праці місіонерів красномовно свідчить статистика: з мільярдного населення Індії християнами себе називають менше 3 відсотків, проте християни забезпечують більше 18 відсотків охорони здоров’я сектора країни.

Незважаючи на багато незграбних помилок перших місіонерів, християни дарували Індії благословенну спадщину освіти і медицини. Якщо ви скажете індійському селянинові, який, можливо, ніколи і не чув про Ісуса Христа, слово «християнин», то, швидше за все, у нього перед очима відразу ж з’явиться лікарня або медичний автобус, який раз на місяць приїжджає в село, щоб надати безкоштовну, персональну допомогу в ім’я Христове. Звичайно, це – не зовсім Євангеліє, але і непоганий початок.

З книги «Я просто цікавлюся»

Попередній запис

11 квітня – Надія від єврейського екстреміста

Нам потрібні обнадійливі історії. Ми з такою легкістю засуджуємо церкву, що організувала хрестові походи, і іслам, що обмежує права жінок, ... Читати далі

Наступний запис

13 квітня – Боже обличчя

Кадр з кінофільму "Страсті Христові" (2004 р.) Моя письменницька праця, в основному, обертається навколо проблеми страждань. ... Читати далі