Ісус, Який напевно міг би здійснювати чудеса, якби захотів щодня у Своєму житті, ставився до них на подив подвійно. У стосунках зі Своїми учнями Він використовував чудеса лише як доказ того, Хто Він є («Повірте Мені, що Я в Отці, а Отець у Мені! Коли ж ні, то повірте за вчинки самі.»). Проте, навіть здійснюючи чудеса, Ісус часто применшував їх значущість. Марко описує сім окремих випадків, коли Ісус сказав зціленій Ним людині: «Не оповідай нічого нікому».
Він добре знав недовговічність ефекту, здійсненого чудесами, – у дні Мойсея, та в дні Іллі. Так, чудеса притягали натовпи, але вони рідко спонукали до довготривалої вірності. Ісус же ніс непросте послання про послух і жертву, а не спектакль для роззяв і шукачів сенсацій. (Звичайно, скептики Його днів, так само, як і люди сьогодні, знаходили Його чудодійним силам раціональні пояснення.)
Біблія з вражаючою постійністю показує, що чудеса (ми говоримо про драматичні чудеса, що приводять публіку в захват, які як і раніше жадає багато хто з нас) просто не викликають глибоку віру. Щоб переконатися в цьому, досить поглянути на епізод з преображенням, коли обличчя Ісуса засяяло, як сонце, а Його одяг став сліпуче білим. На подив учнів, поряд з ними в хмарі з’явилися Мойсей і Ілля. Прозвучав голос Божий. Це було вже занадто, і учні в страху попадали на землю.
Але яке ж враження справила на Петра, Якова та Івана ця видатна подія? Чи замовкли їх питання і чи сповнилися вони віри? Через декілька тижнів, коли Ісус потребував їх найбільше, вони всі покинули Його.
Хоча чудеса Ісуса були занадто виборчими, щоб позбавити усіх людей від їх бід, вони служили знаменнями Його місії – відгомонами того, що Бог одного разу зробить для усього творіння. Тим, хто пережив їх (наприклад, паралізований, якого, як люстру, спустили із стелі), зцілення давали переконливі докази того, що Бог відвідав землю. У всіх же інших вони лише пробудили бажання, які не виконаються, доки не буде покладений край всякому болю і смерті.
Чудеса робили те, що і передбачав Ісус. Тим, хто вирішив вірити в Нього, вони давали ще одну причину для віри. Для тих же, хто рішуче відкидав Його, чудеса мало що означали. У деякі речі треба просто повірити, щоб їх побачити.
З книги «Розчарування в Богові»
