Що не кажіть, а Христос міг дивувати, ламаючи Своєю поведінкою, словами, тим більше чудами, сталі стереотипи. Але, певно, Його слова звернені одного дня до єрихонського старшого над митарями: «Закхею, злізь скоріше, бо сьогодні Мені належить бути в тебе в домі» (Лк. 19:5), – стали, як би сьогодні сказали, інформаційною бомбою! Можна було не сумніватися, що все населення Єрихону було просто вражене, шоковане, збите с пантелику цією Христовою заявою. А найбільше, у цьому можна не сумніватися, був вражений сам Закхей.
Усе, що сталося з ним далі: його благородний порив, слова, які він вимовив: «Господи, половину добра мого я віддам убогим і, якщо кого скривдив чим, поверну вчетверо» (Лк. 19:8), – це все було наслідком тої карколомної зустрічі, що сталася того дня біля смоківниці. Але про що думав Закхей, коли поспішно злізав із смоківниці та радо приймав Христа разом з Його учнями у своєму домі? – Це залишиться тайною для нас. А про що б думали ви, якби до вас завітав чи то відомий пророк, чи то учитель моральності, а дехто стверджував, що це взагалі був месія, довгоочікуваний цар Ізраїлю?
Напевно, вас, як і Закхея, захлиснув би вир емоцій, і у вашій голові було б безліч суперечливих думок. Але добре бути поруч з Богом, адже перебування поруч з Ним розставляє у вашому житті все по належних місцях, і ви навіть того до кінця не розуміючи, але відчуваючи серцем, що це саме те, що необхідно робити, що це саме те, до чого прагнули все своє життя: обіцяєте Богові чи привселюдно, чи наодинці, але щиро, як мовиться, від усієї душі, що від сьогоднішнього дня кардинально зміните власне життя. І після цих слів, що фактично розділять ваше життя на до і після, ви почуєте з Божих вуст запевнення, що Він не сумнівається, що у вас з цим все обов’язково вийде.
«Бачите, яку любов дав нам Отець, щоб нам називатися і бути дітьми Божими» (1Ін. 3:1), – свого часу поділився власним спостереженням Іван Богослов, любимий учень Ісуса Христа, як він себе іменував. «Добре мати такого Батька», – подібними спостереженнями діляться люди, які відчули у своєму житті Божу підтримку, переконалися на власному досвіді, що попри всі численні відступи і падіння, Бог продовжує вірити в нас. Вірити навіть тоді, коли в нас розчарувалося оточення і ми самі. «Нині прийшло спасіння дому цьому, бо і він син Авраамів» (Лк. 19:9), – такі слова підтримки дорого коштують, цими словами Спаситель відновив гідність митаря, який заплутався у власному житті, у своїх фінансових махінаціях, і не знав як діяти далі.
Також цими словами Христос допоміг Закхеєві втілити в життя його обіцянку: «Господи, половину добра мого я віддам убогим і, якщо кого скривдив чим, поверну вчетверо» (Лк. 19:8). Чи ви гадаєте так просто роздати все своє майно, яке донедавна було сенсом твого життя? Чи так просто полишити своє старе, у певній мірі комфортне життя, і розпочати життя нове, яке можна охарактеризувати лише одним словом: невідомість. «Для людей це неможливо, та не для Бога, бо все можливо Богові» (Мк. 10:27). Так що добре, коли маєш поруч такого Батька, Який допоможе тобі зробити крок у невідомість, полишивши звичне і грішне старе життя. Як би не Бог, у жодного з нас цього ніколи б не вийшло, у нас просто б забракло духу вчинити таке. Пам’ятайте про це.
Можна не сумніватися, що Христовий візит в Єрихон змінив не тільки життя Закхея та його рідних, він змінив і життя багатьох людей, які завдяки щедрості Закхея змогли поправити свої фінансові справи, а також відродити їх віру в Божий промисел, у те, що Йому є діло до нас. Таке часом стається, коли люди бачать добрі справи інших людей, які ті роблять не заради слави людської, не заради власної вигоди, а лише заради того, що Спаситель колись сказав: «Ви – світло світу. Не може сховатися місто, яке стоїть на верху гори. І не запалюють світильник, щоб поставити його під посудину, але на свічник, – і світить всім у домі. Так нехай сяє світло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла і прославляли Отця вашого Небесного» (Мф. 5:14-16).
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Христовий візит
Ваш коментар: