Щоб увійти в курс справи, спочатку прочитайте два біблійних уривки.
Уривок перший: «І побачив я іншого звіра, що виходив із землі; він мав два роги, подібні до ягнячих, і говорив, як дракон. Він діє перед ним з усією владою першого звіра і примушує всю землю і тих, що живуть на ній, поклонятися першому звірові… І він зробить те, що всім, малим і великим, багатим і вбогим, вільним і рабам буде начертання на праву руку їх або на чоло їх» (Одкр. 13:11,12,16).
Уривок другий: «І глянув я, і ось, Агнець (Ісус) стоїть на горі Сионі, і з ним сто сорок чотири тисячі, в яких ім’я Отця Його написане на чолах» (Одкр. 14:1).
Що є спільного в цих двох уривках, окрім того, що вони взяті з однієї біблійної книги? – Начертання на чолах людей. Загалом, книгу Одкровення варто сприймати алегорично, а не буквально, на цьому наполягають більшість авторитетних тлумачів цієї пророчої книги. Зважаючи на це, не будемо вважати, що в людей буде буквально зроблений на лобі якийсь напис, хоча остаточно відкидати можливість цього теж не варто. Але суть зараз не в цьому, а в тому, що саме символізував у часи появи книги Одкровення напис на лобі певної людини? Великої таємниці в цьому немає: у ті рабовласницькі часи напис на чолі людини вказував на те, чиєї власністю, тобто чиїм рабом вона була.
З’ясувавши це, повернемось до начертань, які згадуються в книзі Одкровення. З контексту книги виходить, що одні люди поклоняться першому звірові, тобто антихристові, і внаслідок цього отримають начертання на чоло або на праву руку, що свідчитимете про їх приналежність звірові, а фактично вони стануть його власністю: «Хто ким буває переможений, той тому i раб» (2Пет. 2:19); інші ж люди залишаться вірними Христові, про що свідчитимете «ім’я Отця Його написане на чолах» їхніх. Тільки не варто вважати що це буде буквально 144000 обраних, не забуваймо, що книга Одкровення алегорична, вона послуговується певними образами, і 144000 в цьому випадку означатиме повноту, тобто 12 разів по 12000.
Що в нас залишається в підсумку? Є лише дві категорії людей: одні належать Христові, другі – антихристові. Третьої категорії немає: або ти обираєш одну сторону, або ти обираєш – іншу. Чи можна поглянути на цей процес з іншого ракурсу: якщо не обираєш одну із сторін, то автоматично потрапляєш до другої. Але попри зміни ракурсів не змінюється кінцевий підсумок: кожен з людей опиниться в одній із двох груп. Третьої не дано, не зважаючи на те, що люди думають з цього приводу. За ними залишається вибір до якої з двох груп прилучитися.
Але є один, між іншим, багатьом відомий нюанс: якщо людина свідомо не обирає бік Бога, вона потрапляє в антихристовій табір. І це не є, так би мовити, «помстою» з боку Бога, просто людська натура гріховна по своїй суті, і без докладання певних зусиль, без свідомого волевиявлення людина скочується у вир гріха і потрапляє у ворожій Богові табір. Так що не варто легковажити покаянням, свідомим наверненням до Бога, адже прогаявши протягом життя надані Богом численні можливості, у підсумку потрапиш «у пітьму непроглядну: там буде плач і скрегіт зубів» (Мф. 8:12).
На останок можна лише повторити, що кожен з нас стоїть перед вибором: обрати Божий табір або піти від нього. Нікому не вдасться уникнути цього вибору. Навіть у тому випадку, якщо ми не будемо безпосередніми учасниками подій, про які йде мова в книзі Одкровення Іоанна Богослова.
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Два табори
Ваш коментар:
