21 січня – Ісус і бравий Норман

генерал Норман Шварцкопф

Коли настав час учити про Заповіді блаженства мій клас у Церкві Чикаго на вулиці Ласаль, я в процесі підготовки переглядав фільми про Ісуса. Оскільки я вибирав фрагменти з п’ятнадцяти різних картин, на їх пошук і перегляд епізодів у мене за тиждень пішло декілька годин. При цьому основну частину часу я просто сидів, чекаючи, поки відеомагнітофон перемотає плівку до потрібної сцени. Щоб було не так нудно слухати нескінченне дзижчання і клацання магнітофона, що ганяє туди-сюди касету, я включив як фон у телевізорі канал CNN. Поки механізм мотав плівку, скажімо, до відмітки «18 хвилин 20 секунд» фільму «Цар царів» Сесіла де Міля, я мимохідь дивився міжнародні новини, після чого натискав кнопку відтворення і знову переносився в Палестину першого століття.

У той тиждень 1991 року, коли я учив про Заповіді блаженства, у світі сталося багато важливих подій. У наземній операції, яка тривала лише сто годин, війська міжнародної коаліції здобули блискучу перемогу над Іраком під час війни в Персидській затоці за звільнення Кувейту. Як і більшість американців, я не міг повірити, що ця війна, якої всі так довго боялися, закінчилася так швидко і майже без втрат з боку Америки. Поки мій відеомагнітофон відлічував кадри чергового фільму про Ісуса, на екрані різні телекоментатори за допомогою схем і карт ілюстрували те, що відбувається в Кувейті. Потім на екрані з’явився генерал Норман Шварцкопф.

Диктори CNN оголосили про зміни в телепрограмі зважаючи на пряме включення з уранішньої прес-конференції командувача коаліційними силами. Певний час я намагався продовжувати підготовку до своїх занять. П’ять хвилин я дивився версію Пазоліні Нагорної проповіді Ісуса, потім декілька хвилин – версію генерала Шварцкопфа захоплення коаліційними військами столиці Кувейту.

Незабаром я повністю відвернувся від відеомагнітофона – бравий Норман був занадто вже захоплюючий. Він емоційно говорив про маневр в обхід елітного підрозділу іракської республіканської гвардії, про оманливе вторгнення з моря, про те, що коаліційні війська пройшли маршем до самого Багдада, не зустрівши опору. Він відмітив великий вклад Кувейту, Британії, Саудівської Аравії та інших учасників коаліційних сил. Мова Шварцкопфа, який був упевнений у важливості своєї місії і безмірно гордився солдатами, що виконали цю місію, була наповнена неприхованою бравадою. Пам’ятаю, я тоді подумав: «От справжній зразок воєначальника».

(Продовження див. 22 січня)

З книги «Ісус, Якого я не знав»

Попередній запис

20 січня – Усе правильно

«Я ніколи не молитимуся, як Мартін Лютер. У мене ніколи не буде такої сили духу, як у Матері Терези». Згоден. ... Читати далі

Наступний запис

22 січня – Заповіді блаженства навпаки

Кадр з фільму "Найвеличніша з колись розказаних історій" (Продовження від 21 січня) Прес-конференція завершилася, на CNN ... Читати далі