Мир (Ів. 14:27-31)

Мир Свій вам даю.

Багато християнських молитов, кожна Євхаристія містить прохання про мир. Мир – це те, за чим тужить християнська душа. Мир і повсякдення. Просто жити собі, працювати, мати близьких людей і любити їх.

По-справжньому християнським є псалом 131: «Господи, серце моє не пишнилось, і очі мої не підносились, і я не ганявсь за речами, що більші й дивніші над мене! Таж я втихомирював і заспокоював душу свою, як дитя, від перс мами своєї відлучене, як дитина відлучена в мене душа моя!». Це дуже схоже на слова Ісуса: «Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю!» (Ів. 14:27).

Християнська душа тужить за миром, Ісус веде мову про мир, та й цілий світ, зрештою, говорить про мир. Ісус, немовби передбачаючи це, додає: «Я даю вам не так, як дає світ» (Ів. 14:27). Його мир інший, бо побудований не на страху, рівновазі сил, обрахунку зисків і втрат можливої війни чи присутности миротворчих сил ООН.

Силою Ісусового миру є любов. Тільки вона по-справжньому об’єднує людей і так впливає на них, що вони хочуть одне для одного добра.

Попередній запис

Не залишу вас сиротами (Ів. 14:15-21)

Я прибуду... Людина боїться бути сама – без родини, без знайомих, без друзів. Туга за близькою особою є характерною рисою ... Читати далі

Наступний запис

Кошик (Ів. 15:1-8)

Через Слово, що Я вам говорив, ви вже чисті... Розповідають, що один пустельник-початківець скаржився своєму духовному вчителеві: «Так легко забуваю ... Читати далі