Не залишу вас сиротами (Ів. 14:15-21)

Я прибуду

Людина боїться бути сама – без родини, без знайомих, без друзів. Туга за близькою особою є характерною рисою людської натури, адже людина – істота суспільна. Немовби бажаючи заспокоїти нас, переконати не боятися, Ісус каже: «Я не кину вас сиротами, Я прибуду до вас!» (Ів. 14:18).

У родині, знайомих, друзях не раз і не два розчаруємося. Це теж характерно для людської натури з усіма її слабкостями. В Ісусі не розчаруємося ніколи. Тільки Він є скелею, на яку сміливо можна спертися.

Тож повірмо Тому, хто хоче бути нашим Отцем, Матір’ю, Братом і Другом.

Попередній запис

До діла (Ів. 14:6-14)

Хто вірує в Мене, той учинить діла, які чиню Я. Втілення Бога, яке звершилося в Ісусі Христі, мусить мати продовження. ... Читати далі

Наступний запис

Мир (Ів. 14:27-31)

Мир Свій вам даю. Багато християнських молитов, кожна Євхаристія містить прохання про мир. Мир – це те, за чим тужить ... Читати далі