Жива книга Євангелія (Ів. 14:6-14)

Хто бачив Мене, той бачив Отця.

Ми хотіли б побачити Бога, але, на жаль, наші очі не придатні для цього. Бог – це дух. Однак люди завжди сильно прагнули бачити Бога: хотіли бачити Його апостоли, бажаємо бачити Його й ми.

На прохання Пилипа Ісус відповів: «Стільки часу Я з вами, ти ж не знаєш, Пилипе, Мене? Хто бачив Мене, той бачив Отця» (Ів. 14:9).

Не сумніваємося в цих словах, адже Втілення Ісуса показало нам Бога. І не лише за посередництвом того факту, що Ісус був справжньою людиною і справжнім Богом, а й за допомогою Його життя, з якого можна пізнати, ЯКИМ є Бог.

Кожен християнин, частинка Церкви, є продовженням втілення Христа. Це означає, що якоюсь мірою і ми об’являємо світові Бога. Люди, дивлячись на нас, повинні бачити Бога. Повинні бачити, але чи бачать?

Маємо бути живою книгою Євангелія, але чи справді нею є? Бог, щоправда, вміє писати рівними літерами на кривих лініях людського життя, але це не повинно бути виправданням для нас і легковажним ставленням до гріха.

Змінюймо своє життя, щоб добре прожити його, але також і для того, щоб показати це життя іншим, щоб вони запрагнули жити так, як ми.

Попередній запис

Дорога, Правда, Життя (Ів. 14:1-12)

Я – дорога, і правда, і життя! На світі чимало доріг. Ідеться, щоправда, не про ті асфальтові, бетонні чи биті, ... Читати далі

Наступний запис

До діла (Ів. 14:6-14)

Хто вірує в Мене, той учинить діла, які чиню Я. Втілення Бога, яке звершилося в Ісусі Христі, мусить мати продовження. ... Читати далі