Варто сказати «так» (Лк. 19:11-28)

Не хочемо, щоб він був над нами царем!

«Не хочемо, щоб він був над нами царем!» (Лк. 19:14). Знаємо, якою сумною була доля тих людей, які відмовилися коритися своєму цареві. Цей приклад, однак, нічого не вчить, бо покоління за поколінням, століття за століттям, народ за народом відмовляються коритися Ісусові.

І йдеться тут не про зовнішню обгортку – вона може бути дуже побожною, – а про серце, про те, що воно відчуває, як ставиться до Ісуса.

Не любимо, коли хтось має владу над нами. Можливо, тому, що не надто довіряємо. Ми не раз могли пережити розчарування в тій чи іншій особі, яка мала владу, – і це правда. Сьогодні недовіра та стеження за руками влади, здається, стало навіть ознакою розсудливости. Ісус, однак, інший – Йому варто повірити і не треба Його боятися.

Навіть якщо багато хто каже «ні», варто сказати «так».

Попередній запис

Зробити із себе дурня? (Лк. 19:1-10)

Сьогодні на дім цей спасіння прийшло. Варто ставитися до себе із самоіронією. Пригальмувати, розслабитися, почати більше прислухатися до серця, ніж ... Читати далі

Наступний запис

«Прошу не турбувати» (Лк. 19:41-44)

І не позоставлять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти часу відвідин твоїх. У кожного є свій час ... Читати далі