Їли, пили, женилися, заміж виходили, аж до того дня, коли… прийшов же потоп, і всіх вигубив.
Звичайне життя. Одні працюють, садять, будують, їдять, бавляться, одружуються та виходять заміж. Другі будують ковчег. Перші сміються з других, але саме отих других згодом буде врятовано з хвиль потопу.
Сьогодні люди теж працюють, ідуть пішки або їдуть маршруткою чи «мерседесом» на роботу, купують продукти, повертаються до своїх дітей, дивляться телевізійні фільми, ідуть до зоопарку, прогулюються в лісі. Серед них також є ті, хто, крім того, пам’ятає про Бога, ставиться до Нього серйозно – будує для себе ковчег. З тих других світ сміється.
Нехай сміється. Сміється той, хто сміється останній.
