Сміється той, хто сміється останній (Лк. 17:26-37)

Їли, пили, женилися, заміж виходили, аж до того дня, коли… прийшов же потоп, і всіх вигубив.

Звичайне життя. Одні працюють, садять, будують, їдять, бавляться, одружуються та виходять заміж. Другі будують ковчег. Перші сміються з других, але саме отих других згодом буде врятовано з хвиль потопу.

Сьогодні люди теж працюють, ідуть пішки або їдуть маршруткою чи «мерседесом» на роботу, купують продукти, повертаються до своїх дітей, дивляться телевізійні фільми, ідуть до зоопарку, прогулюються в лісі. Серед них також є ті, хто, крім того, пам’ятає про Бога, ставиться до Нього серйозно – будує для себе ковчег. З тих других світ сміється.

Нехай сміється. Сміється той, хто сміється останній.

Попередній запис

Царство Боже всередині нас (Лк. 17:20-25)

Божеє Царство всередині вас! Часом мріємо: «От якби він або вона змінилися, якби в мене був інший шеф, якби я ... Читати далі

Наступний запис

Сила в слабкості (Лк. 18:1-8)

Оборони мене від мого супротивника! Людині важко визнати, що чогось не може, не вміє, що щось перевищує її сили та ... Читати далі