ВОСКРЕСІННЯ – СЛАВНА ПЕРЕМОГА

Звістила радість, тим хто плаче, Василь Полєнов

Господи, я збагнув суть багатства, яке мені пропонуєш! І дякую Тобі за це багатство. Радістю переповнюється серце, що Ти молився і молишся за мене, просячи Всемогутнього, щоб я мав частку серед вибраних у Царстві Божому. Я щасливий, що не потребую вкладати рук своїх у Твої рани, щоб впевнитися у Твоєму Воскресінні. Для всього світу розповідатиму про Твою невимовну любов, котру так дивно Ти виявив людству. Радість і страждання, смерть і воскресіння Ти об’єднав в одне ціле, і так подиву гідно сповнив змісту земне життя. Вчорашню журбу обернув у християнську надію; смуток і втрату – у вічність буття…

Господи, Своїм побутом серед нас Ти життєву рутину перетворив у чудо! Кожній хвилині людського життя надав сенсу і особливої ціни. Своїм воскресінням вложив у нашу свідомість незбагненну азбуку, якою читаємо про непізнані речі і звільняємося від земних рамок та ширяємо в інших світах. Ти навчив нас жити, очікуючи зустрічі, смерть фізичну об’явив єднанням із Творцем (Лк. 23:46).

Господи! Чи можливо простою людською мовою говорити про Твою велич і оповісти про величні Твої діла?! Напевно, що ні. Найбільше – про Твоє Воскресіння. Та в міру всіх своїх сил я буду говорити про Тебе: Христос Воскрес! – щоб мені були адресовані Твої слова: “Я – воскресення й життя. Хто вірує в Мене, хоч і вмре, буде жити. І кожен, хто живе та хто вірує в Мене, повіки не вмре” (Ів. 11:25-26). Нехай так мовить кожний християнин.

Христос Воскрес! І дарма, що людський розум цього збагнути не може; що готовий у своєму раціоналізмі шукати пояснення, яке б задовольнило його, і дивитись на суть Воскресіння як на потіху в скорботах; що це лише уявне видіння Його учнів; що поява Воскреслого Спасителя – це мова про привид чи духовну субстанцію. Ми, християни, що живимося Божою правдою, найбільше радіємо правдивим Воскресінням Ісуса, Який переміг смерть і в тілі, з ранами від тортур, знову прийшов до Своїх учнів (Ів. 20:27).

Христос Воскрес! Проголошує цю правду лише чисте і любляче Бога людське серце. Марія Магдалина, випробувана в горнилі пристрастей, що удостоїлась очищення Божою любов’ю, стала першою людиною, яка звістила людству про надзвичайну подію, що розширила горизонти людського пізнання та існування. Любов до Учителя як Марію, так і найближчих Його учнів – Петра та Івана, спонукала попри всякі загрози власному життю поспішити до гробу Христового і прийняти найбільшу нагороду – побачити, що в гробі немає тіла Учителя, лише полотнище і хустка… побачили і увірували (Ів. 20:5-8).

Від Христових учнів навчімося бути гідними бачити Христове Воскресіння. Не біймося випробовувань, радше пам’ятаймо, що золото – лише тоді дорогоцінний метал, як перейде через вогненну піч. Правда, що зберегти себе у вірі чистого віросповідання нелегко, та лише непохитність у вірі і геройська витривалість в обороні віри робить нас свідками страстей Христових і Воскреслого Христа. Про це стараймось у своєму житті.

Будьмо віруючими, щоб почути слова Богочоловіка: “…І, як буду піднесений з землі, то до Себе Я всіх притягну” (Ів. 12:32). Вони сповняються ось уже понад дві тисячі років на земній кулі і є основою християнського вірування. На нас, членів Христової Церкви, покладено високу місію залучати до Христа всі народи. Тому разом із сотником прославляймо Розп’ятого в кожній хвилині свого життя і звіщаймо: “Він… справді Син Божий” (Мт. 27:54).

Ділімося вірою з усіма, щоб сповнилися слова Ісуса, котрий каже: “Ідіть, повідомте братів Моїх… [про Моє воскресіння], (Мт. 28:10); Тож ідіть, і навчіть всі народи…” (Мт. 28:19). Не спокушаймо себе думкою, що всі вже про це знають, але словом про Воскреслого гонімо з серця, яке сумнівається, всяке невірство і пам’ятаймо, що втрачена хвилина – це та хвилина, в якій ми могли зробити щось доброго і для себе, і для ближнього. Що найголовніше, цю хвилину вже ніколи не повернути.

Радіймо Христовим Воскресінням і ділімося цією радістю з усіма. Саме в цій радості – суть Христових слів “…щоб радість Моя була в вас, і щоб повна була ваша радість!” (Ів. 15:11). Пам’ятаймо, що хто зустрівся з Воскреслим Христом, постійно чує Його слово привітання: “Радійте” (Мт. 28:9). З апостолами повторюймо: “Радійте в Господі завсіди, і знову кажу: радійте!І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі” (Фил. 4:4,7).

Христос Воскрес, і радості немає меж!

Попередній запис

НЕ БІЙСЯ

“Чи я не молюся, чи не ходжу до церкви, нещасть не меншає, лише збільшується”, – такі слова можна часто почути ... Читати далі