Як вже було сказано, ці три звернення до Бога людського духу – дяка, хвала і поклоніння – дають нам можливість з’єднатися з трьома різними аспектами Божої природи. Дякою за усе добре і хороше, що Він робить для нас, ми підтверджуємо Божу доброту. Правильною реакцією на Його велич, що вселяє благоговіння, – хвалінням, ми визнаємо Божу велич. І, нарешті, поклонінням, ми визнаємо Божу святість.
Ми зупинимося детальніше на хвалінні, і найкраще почати з Псалму 47:2: «Великий Господь і вельми хвальний у місті Бога нашого, на горі святій Його».
Таким чином, наше визнання величі Бога – це хваління Його величі. Іншими словами, наше хваління має відповідати Його величі, що означає, воно має бути безмірним. Ми ніколи не зможемо вичерпати до кінця силу і можливості хваління. Чим більше ми славимо Бога, тим більше ми визнаємо Його велич.
Ми бачили вже, коли говорили про дяку в 99-му Псалмі, що дяка – перший крок або етап у нашому зверненні до Бога. Хваління ж – другий крок.
І дяка, і хваління мають для вірного дуже важливий психологічний ефект. Якщо ми приходимо до Бога з великими проханнями, які здаються дуже важкими і складними, чим більше ми дякуємо Богові за те, що Він вже зробив, тим легше нам повірити Йому, що Він виконає наші прохання. Але, якщо ми не прийдемо з вдячністю, у нас не буде психологічного зміцнення нашої віри.
Давайте поглянемо ще раз на Псалом 99:4: «Входьте у ворота Його з хвалою, у двори Його – з піснями хвальними. Хваліть Його і прославляйте ім’я Його».
І я не думаю, що для когось буде стомливим повторити три незмінні причини для дяки і хваління Бога (в. 5): «Бо Господь милосердний, милість Його вічна й істина Його з роду в рід».
Чому б не вимовити вголос ці три причини прямо зараз, як вираз нашої віри? “Бо Господь милосердний, милість Його вічна й істина Його з роду в рід“. Тепер давайте скажемо: “Дякуємо Тобі, Господи!” Це приклад практичного застосування вивченого уроку.
В Ісаї даний опис міста Божого, міста, в яке ми можемо увійти тільки через спасіння і Кров Ісуса. В Ісаї 60:18 дане дуже красиве зображення цього міста: «Не чутно буде більше насильства в землі твоїй, спустошення і руйнування – у краях твоїх».
Ми можемо прийти в місце присутності Божої, де насильство і руйнування лише слабке відлуння, вони нереальні в присутності Божій. І як же ми потрапимо туди?
«…І будеш називати стіни твої спасінням і ворота твої – славою».
Стіна, яка оточує присутність Божу – це спасіння. Але усі ворота мають одну назву – слава. Іншими словами, якщо ви хочете проникнути за ці стіни, через які ворота вам потрібно пройти?
Правильно, через ворота слави. Немає слави – немає входу. Це єдиний шлях у присутність Божу.
Якщо ви переживаєте скрутні часи і вам важко славити Бога, спробуйте приділити час читанню Псалмів, в єврейському оригіналі Біблії слово “псалми” означає “славослів’я”. Псалми – найдовша книга в Біблії, що приділяє славослів’ю багато місця, як важливому елементу одкровення про Бога. Читайте різні псалми вголос, коли ви наодинці, і скажіть: “Господи, це моя молитва. Це була молитва, дана Святим Духом через псалмиста, і я читаю її зараз Тобі”. Я вірю, що роблячи це, через певний час хваління стане для вас природнішим і, таким чином, це увійде у вас до звички – славити Бога.
Щоб утвердити вас, у Писанні міститься сім фактів про прославлення. Там є значно більше, але ці сім важливих принципів допоможуть зміцнити вашу віру.
Передусім, давайте звернемося спочатку до Псалму 21:4, в якому є слова, адресовані Господові: «Ти ж у святині живеш, хвало Ізраїля».
Єврейське слово, яке перекладене, як “живеш”, також означає “сидіти”. Як підтвердження факту, коли люди в Ізраїлі запитували Руту і мене, де ми живемо, ми відповідали єврейською: “Ми сидимо в Єрусалимі”. Це стандартне єврейське слово, що означає “проживати”. Отже, хоча це абсолютно правильно говорити: “Ти ж у святині живеш, хвало Ізраїля“, це також означає: “Ти, ж у святині сидиш, хвало Ізраїля”.
На чому сидить Бог? На престолі. Знаєте, є християнська пісня, де співається: “Хвалою ми будуємо Тобі престол; о, прийди, сядь на ньому!”
Таким чином, коли ми славимо Бога, ми надаємо Йому престол у нашому житті.
З цієї миті коли б ви не збиралися разом і не починали славити Бога, уявіть собі, що ви пропонуєте Ісусові престол у своєму житті, щоб Він сів на ньому. Таким чином ви визнаєте Його своїм Царем.
Псалом 105:47 відкриває нам, як дяка і хвала можуть привести Божий народ до повної перемоги: «Спаси нас, Господи, Боже наш! Збери нас з-поміж народів, щоб славити святе ім’я Твоє та хвалитися славою Твоєю».
Зверніть увагу, знову той же порядок: дяка і потім хваління. Коли ми славимо Бога, ми стоїмо в славі. У культурі Древнього Риму та античного світу це не досягнення перемоги – це святкування перемоги, яка вже досягнута. Отже, коли ми славимо Бога, ми не просимо Його про перемогу, ми відмічаємо факт, що перемога вже досягнута. Ми приєднуємося до її тріумфу. Апостол Павло каже в 2-му до Коринф’ян 2:14: «Але дяка Богові, Який завжди дає нам торжествувати у Христі».
Торжество – це святкування перемоги, під час якого генерал, що здобув перемогу, проїздив вулицями Риму в колісниці, запряженій білим конем, а увесь народ стояв по боках або на тротуарі, вихваляючи його. І усі полонені, усі вороги, яких він переміг, йшли за ним у кайданах. Де наше місце в цій картині? Нас не ведуть у кайданах. Ми навіть не на тротуарах, прославляючи його. Ми їдемо прямо в колісниці. І славослів’я – це крок у колісницю.
Третій біблійний факт про славослів’я міститься в Псалмі 29:12,13. Я пережив реальність цього Псалму особисто в 1975 році, коли я втратив свою першу дружину – це було важким переживанням у моєму житті. Я хочу сказати, що вірш 12 дуже правдивий. Це діє.
«І Ти змінив плач мій на радість, зняв з мене одежу смутку і одягнув мене веселістю».
І наступний вірш дає нам причину, для чого Бог зробив усе це.
«…Нехай же славить Тебе душа моя і не вмовкає. Господи, Боже мій, буду славити Тебе повік».
Коли Бог звільняє нас від нарікання, Він робить це з певною метою – щоб наша душа могла хвалити Його. Що ж таке слава? Я дам вам відповідь прямо з Писання. Псалом 15:9 в єврейському оригіналі звучить таким чином: «Тому зраділо серце моє і звеселилася слава моя; навіть і плоть моя заспокоїться в надії».
Переклад цього вірша в багатьох різних версіях звучить по-різному, але в Діяннях 2:26 Петро, натхненний Духом Святим, звертається до Псалму 15:9, роз’яснюючи слово “слава”: «Від того зраділо серце моє і звеселився язик мій; навіть і плоть моя спочине в упованні».
Так що ж ваша слава? Ваш язик! Головна причина, чому Бог дав вам язик – щоб славити Його. Це головний член, яким ми можемо славити Бога. Це наша слава. І будь-яке використання язика, яке не славить Бога, – неправильне. Бо Він вклав його, щоб ми славили Його. І це ваша слава, коли ви використовуєте його за призначенням.
Четвертий духовний факт про прославляння міститься в Ісаї 61:3. Тут знову послання для тих, хто нарікав і був пригнічений. Саме через цей вірш Господь багато років тому звільнив мене від духу депресії: «…Сповістити тим, що тужать на Сионі, що їм замість попелу дасться прикраса, замість плачу – єлей радости, замість сумного духу – славний одяг».
І це в точності те, від чого мене звільнив Бог – від сумного духу. Але зверніть увагу: “замість сумного духу – славний одяг” . Якщо ви не хочете сумувати і допускати до себе сатану з його похмурими ознаками і злими думками, одягайтеся в одяг славослів’я. Він і близько до вас не підійде!
Багато років тому я був пастором маленької церкви в західній частині Лондона, і там були дві сестри – російські єврейки – які прийшли якось відвідати нас з дружиною. Вони прийняли Ісуса Господом ще будучи в Росії і потім дивом змогли поїхати з Росії. Після цього вони пережили наповнення Святим Духом. Вони були баптистками, але коли вони молилися з нами, вони були більш шумними, ніж більшість п’ятидесятників на заході. Вони знали, як славити Господа!
Ми чудесно проводили час учотирьох, просто прославляючи Бога, коли раптом пролунав дзвінок у двері. Я пішов відкривати, перед входом стояла пані, яка теж була членом церкви. Вона вела за руку чоловіка.
“Це мій чоловік, – сказала вона. – Він щойно вийшов з в’язниці. У нього демон. Ви помолитися за нього?” У цей час я не стикався з демонами. Я просто не знав, що робити з ними і був дуже збентежений. У мене абсолютно не було жодних ідей із цього приводу. Я сказав: “Піднімайтеся, ми якраз молимося”. Це усе, що я міг придумати.
Отже, ми просто продовжували голосно молитися, поки цей чоловік не підійшов обережно до мене і не сказав:
“Мені це не подобається – надто багато шуму. Я йду”.
Бог підказав мені, як відповісти. “Слухай-но, – сказав я, – це диявол не любить шуму, бо ми славимо Ісуса, а він ненавидить це. У тебе є вибір: якщо ти підеш зараз – диявол піде з тобою, якщо залишишся – диявол піде без тебе”.
“Я залишаюся”, – сказав він. Через десять хвилин він підійшов знову. “Це пішло! – вигукнув він. – Я відчув, як це пішло через горло”.
Я ніколи не забуду це, бо цей приклад показує, що прославляння лякає диявола в набагато більшій мірі, ніж він може злякати нас.
У Псалмі 32:1 псалмист каже, що “праведним подобає похвала“. Славослів’я – дійсно дивовижний одяг для вашого духу.
Отже, якщо ви спокушаєтесь смутком, печаллю або журбою, надівайте одяг хваління замість духу смутку. Я знаю, що це допомагає, бо це допомогло мені!
