Світити, а не коптіти (Лк. 8:16-18)

А світла засвіченого ніхто не покриває посудиною, і не ставить під ліжко, але ставить його на свічник, щоб бачили світло, хто входить.

Неприхованість життя, відкритість, свідчення – це світило на свічнику. Це програма дій для Церкви й світу. Це також програма дій для кожного з нас.

Однак часто стикаємося з мимовільною реакцією приховати щось, надіти маску, вкусити себе за язик, щоб чогось не сказати. Так відбувається тоді, коли відчуваємо страх або маємо нечисте сумління. І перша, і друга ситуація фатальна.

А тому треба навести лад зі собою, а потім зайняти місце на свічнику. Не для того, щоб надиматися, а для того, щоб світити. Наголошую: світити, а не коптіти.

Попередній запис

З мотикою на сонце (Лк. 8:1-3)

Із ним Дванадцять були, та дехто з жінок. Їх було так мало: Ісус, дванадцять апостолів, кілька жінок. Пішли здобути цілий ... Читати далі

Наступний запис

Так легко це втратити (Лк. 8:19-21)

Моя мати й брати Мої це ті, хто слухає Боже Слово, і виконує! Християни стають братами не через те, що ... Читати далі