Упродовж християнської історії алкоголь рідко виявлявся під забороною, як це відбувається в певних колах сьогодні. Джон Кальвін по церковному контракту отримував щорічно 900 літрів вина. Дружина Мартина Лютера була відомим виробником пива, що поза сумнівом розм’якшило серце закоханого реформатора. Сім’я Гіннес створила свій сорт пива в якості поклоніння Ісусу Христу. Від Бордо до Берліна, вино і пиво завжди були частиною церковної традиції. Але те, що одного разу вважалося нектаром небес, пізніше чомусь засудили як диявольський напій.
Розумний підхід
Хоч деякі християни і проповідують повне утримання від алкоголю для усіх вірних, у Біблії немає закликів Христовим послідовникам утримуватися від хмільних напоїв. Біблія засуджує пияцтво і п’яне рабство (Еф. 5:18, Тит 2:3), але ніколи не стверджує, що чаювання – більш богоугодна справа. Насправді в Біблії не говориться про те, що кращий спосіб уникнути пияцтва – ніколи не споживати алкоголю. Замисліться над цим. Алкоголізм був людською проблемою упродовж усієї історії, але Біблія не примушує людей відмовитися від алкоголю взагалі.
Якщо християни заради боротьби з пияцтвом хочуть заборонити всяке вживання алкоголю, то, будучи послідовними, їм слід відмовитися і від заробляння грошей, щоб уникнути впливу матеріалізму і влади мамони.
Алкоголь як свідоцтво
Іноді я чую думку, що питущі християни руйнують силу свого свідоцтва про Христа. Чесно кажучи, я не розумію, з яких висновків витікає цей висновок. Одна справа, якщо ви свідчите алкоголікові або служите в мусульманському світі, але в більшості випадків невіруючі, яких я знаю особисто, втрачають інтерес до питань віри, коли чують наші категоричні «можна і не можна», вигадані сучасними вірними. Мене навряд чи вдасться переконати, що якщо мій невіруючий сусід побачить мене з пляшкою пива, він ніколи не захоче почути Благу звістку з моїх вуст. У більшості випадків Євангеліє сприймається набагато більш охоче, коли ми ламаємо вигадані стереотипи про християнство і запрошуємо свого сусіда розділити з нами пляшку холодного пива.
Коли ми відмовляємося від рукотворних завіс, що приховують світло Божого Євангелія, уся слава Христова сяє набагато яскравіше. У багатьох випадках світ відкидає зовсім не Христа, а парафраз, переказаний Його недбайливими представниками. Деякі не захотіли слухати Євангелія, тому що були переконані, що слідування за Христом несумісне з пляшкою пива з товаришами по службі щоп’ятниці після роботи. Якщо така наша «блага звістка» – справжня краса євангельської звістки затьмарена нашим рукотворним «не пий ніколи». На хресті був розіпнутий не директор Анонімних алкоголіків, і не утримання від алкоголю дає нам вічне життя. Будь-яке рукотворне, небіблійне додавання до Євангелія насправді заважає і ображає істинне Євангеліє.
Зовсім не те вино?
Дехто каже, що в біблійні часи алкоголь був не міцніший за виноградний сік, тому ні Ісус, ні автори книг з Біблії не могли бути захисниками вживання алкоголю. Інші кажуть, що вино так сильно розбавляли, що в ньому взагалі практично не містився алкоголь. Але в Писанні немає підтвердження жодної з наведених теорій. Якщо вино було лише соком, чому тоді Павло закликав ефесян не упиватися виноградним соком, а сповнюватися Святим Духом? Щось не стикується тут. Мабуть, вино і правда було тоді не таким міцним, як багато сьогоднішніх напоїв. Але якою б не була його міцність, люди примудрялися тоді упиватися (Пр. 20:1, Іс. 5:11). І проте Біблія не говорить нам про те, щоб ми взагалі не пили.
Є ще один напій, який у Біблії згадується в якості «міцного напою», – сикера. Єврейське слово, від якого пішла ця назва, перекладається як ферментований солод. Саме тому в деяких перекладах «сикера» перекладена як «пиво». Міцність сикери була в районі 6-12 відсотків, як у деяких бельгійських сортів міцного пива. Як і з усіма алкогольними напоями, Біблія забороняє упиватися пивом (Іс. 5:11, 28:7, Пр. 20:1, 31:4). Але в помірних дозах пити пиво навіть рекомендується (Пр. 31:6). А якщо вже зовсім чесними бути, то у Втор. 14:26 Бог повеліває ізраїльтянам витратити частину своєї десятини на купівлю пива, щоб відсвяткувати з Господом. Ніколи не чули, як читають цей вірш під час збору пожертвувань у церкві? А ще ним було заповідано приносити Богові до двох літрів пива шість днів на тиждень, а в суботу ще більше (див. Чис. 28:7-10). Саме тому відсутність вина і пива була проявом Божого суду на народ.
Вино як благословення
Але Біблія не зупиняється на визнанні, що пити вино дозволяється. Через усе Писання виробництво і вживання пива і вина пов’язане із заповітними Божими обіцянками.
Згідно Старого Завіту, укладеному з Богом, вино – це благословення (Втор. 7:13, 11:14), а його відсутність – це прокляття (28:39,51). Коли Ізраїль заглядав у майбутнє, Бог обіцяв винні струмки з гірських вершин (Ам. 9:14, Іоїль 2:19,24).
Ісус, сповіщаючи про початок таких благословень, перетворює в Кані 500 літрів води у вино (Ін. 2:1-10). А під час Тайної Вечері Він освячує чашу з вином в якості нового заповіту в Його крові (Лк. 22:14-23). Коли Христос повернеться, Він приготує трапезу «з найчистіших вин» (Іс. 25:6) – ті самі вина, які завжди на верхніх полицях і які мені ніколи не будуть по кишені, – за якимсь богословським задумом їх у тій трапезі буде в повному достатку.
І хоча хороше пиво і старе вино – благословення від Бога, приймати їх слід з усіма заходами обережності. Щоб вживати алкоголь у міру, потрібні сила волі і самовладання. Келих пива може бути святковим напоєм, але не в руках 16-річного підлітка, що грає у відеоігри в гаражі своїх батьків. Бельгійський ель має не лише міцність, але і безліч смакових відтінків. Пити його треба повільно, смакуючи і вивчаючи його аромат. Віддавайте славу і честь Богові, а не тільки своїй спразі, коли отримуєте задоволення від благословень едемських. Зрозуміло, пияцтво не включене Богом у список найстрашніших гріхів, але це не означає, що від нього можна просто відмахнутися, наліпивши ярлик архаїчних помилок християнських фундаменталістів.
За матеріалами сайту https://www.hristiane.ru
