Скляна намистина (Мр. 10:32-34)

Ішов попереду них.

Ісус тричі провіщав Свої страсті й воскресіння. Учні знали, що чекає на Ісуса в Єрусалимі. Вони жахалися рішучости Учителя, який так поспішав до Святого Міста, що не встигали за Ним.

Цей Ісусів поспіх дуже контрастує з людською млявістю. Сумно, що недільна Євхаристія програє телевізійному фільмові, а ранкова молитва – бажанню поспати на п’ять хвилин довше.

Ця млявість, однак, зникає, коли приходить час родинної недільної процесії в гіпермаркет та одухотвореного поклоніння МакДональдзу. Чомусь тоді людина набирається сили й бажання жити. Звичайно, так буває не завжди й не з кожним, але це явище таке часте, що варто приглянутися до нього.

Варто замислитися, чи не міняємо часом перлини на скляну намистину.

Попередній запис

Любити в сто разів більше (Мр. 10:28-31)

В сто раз більше тепер, цього часу. Ми почули один із найнезрозуміліших уривків Біблії. Найчастіше думаємо так: «Ідемо за Христом, ... Читати далі

Наступний запис

Сліпі провідники (Мр. 11:27-32)

Якою Ти владою все оце чиниш? Євреї очікували на Месію. Первосвященики, старійшини, книжники нагадували і навчали народ про це. Та ... Читати далі