Незрозумілий Бог

«І вивів їх до Вифанії, і, піднявши руки Свої, благословив їх. І коли Він благословляв їх, почав віддалятися від них і вознісся на небо. Вони, поклонившись Йому, повернулися до Єрусалима з великою радістю» (Лк. 24:50-52).

Чому раділи апостоли, адже їх любимий Учитель покинув їх? – Раділи, бо їхні серця гріли Ісусові слова: «Отже, йдіть, навчайте всі народи, хрестячи їх в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все, що Я заповів вам; і ось Я з вами по всі дні, до кінця віку. Амінь» (Мф. 28:19,20).

«Я з вами по всі дні» – ці слова надихають, вселяють надію не тільки апостолам, але й нам: тим, кому пощастило вірувати в Христа майже через 2000 років після Його Воскресіння і Вознесіння.

Ісус помер – щоб ми мали життя вічне, вознісся – щоб назавжди залишитися з нами: «Бо, де двоє чи троє зібрані в ім’я Моє, там Я серед них» (Мф. 18:20). Такий Він – наш незрозумілий Бог – Ісус Христос.

Редакція сайту


Ваш коментар: