ІІ. Боротьба із самотністю
Дехто радить самотнім людям вступити в якийсь клуб або більше часу проводити в подорожах. Це непогані ідеї, але необхідно пам’ятати, що вони не є вирішенням проблеми самотності. Наведені нижче поради допоможуть вам вирватися з порочного кола думок, емоцій і поведінки, що ведуть до самотності.
- Необхідно зрозуміти, що почуття і стан самотності властиві кожній людині, але він не має бути постійним.
Ставтеся до своєї самотності як до спокуси: «Вас спіткала спокуса ніяка інша, тільки людська» (1Кор. 10:13а). Подібні спокуси і випробування проходять інші люди: «Будьте тверезі, пильнуйте, бо супротивник ваш диявол ходить, рикаючи, наче лев, і шукає, кого б пожерти. Станьте проти нього міцною вірою, знаючи, що такі самі страждання трапляються і з вашими браттями у світі» (1Пет. 5:8-9).
- Необхідно визнати проблему: Тільки після того, як ви зізнаєтеся собі і Богові в тому, що ви страждаєте від самотності, ви зможете почати по-справжньому боротися з вашою самотністю та ізоляцією.
- Необхідно усвідомити причину: Необхідно проаналізувати своє життя у світлі перелічених вище чинників і причин самотності і виявити ті з них, які стосуються вас.
- Необхідно пам’ятати, що Бог завжди поруч і готовий вам допомогти позбутися самотності: «Вас спіткала спокуса ніяка інша, тільки людська; і вірний Бог, Який не попустить вам, щоб ви були спокушені більше, ніж можете, але разом із спокусою дасть і полегшення, щоб ви могли перенести» (1Кор. 10:13).
Псаломщик ставить самому собі питання: «Чому сумуєш, душе моя, чому хвилюєшся в мені? Уповай на Бога, бо я ще буду хвалити Його, Спасителя мого і Бога мого» (Пс. 41:6).
Наступний біблійний вірш може вам допомогти затвердитися в цій істині: «Але я на Тебе, Господи, уповаю і кажу: “Ти – Бог мій”. У руці Твоїй доля моя. Визволи мене з рук ворогів моїх, від гонителів моїх» (Пс. 30:15-16).
Господь закликає нас в усьому покладатися на Нього, а Він, у свою чергу, обіцяє дати нам мир і спокій: «Не турбуйтесь ні про що, але завжди в молитві та проханні з подякою відкривайте свої бажання перед Богом, і мир Божий, який перевищує всякий розум, збереже серця ваші й помисли ваші в Христі Ісусі» (Флп. 4:6-7).
- Змиріться з тим, чого змінити не можна:
Смерть близького друга або другої половинки, переїзд від рідних і близьких в інше місто або країну – це те, що вже сталося і від нас не залежить. З цим треба змиритися. Біблія учить, що «тим, які люблять Бога, покликаним з Його волі, усе сприяє для добра» (Рим. 8:28). Іншими словами, Господь здатен змінити вашу ситуацію на краще. Усе, що вам треба зробити, це перестати триматися за минуле і рухатися вперед: за прикладом апостола Павла «забуваючи те, що позаду, я пориваюсь вперед. Прагну до мети, до почести вишнього покликання Божого в Христі Ісусі» (Флп. 3:13-14).
- Пробуйте змінити те, що можна змінити:
Більшість з причин, що викликають самотність, можуть бути усунені. Якщо ви уникаєте людей через свою низьку самооцінку. Якщо ви залишаєтеся сидіти удома перед телевізором замість того, щоб піти на якісь громадські і церковні заходи. Якщо ви або ваш кращий друг переїхав в інше місто або країну, то вам необхідно докласти зусиль і зробити кроки, щоб змінити ваш душевний стан. Замість того, щоб втікати від проблеми, занурюючись у себе, вам необхідно зустріти проблему самотності лицем до лиця:
А. Працюйте над своєю самооцінкою
Перестаньте занижувати свою самооцінку, постійно переконуючи себе в тому, що ви нікому не потрібні і ні на що нездатні.
Дивіться на себе очима Божими. Читайте Біблію, особливо ті уривки, які говорять про Божу жертовну любов, що відкрилася людині на хресті.
Б. Займіть себе і свій вільний час допомогою оточенню.
Коли ми нічим не зайняті, тоді в нас з’являється час на те, щоб жаліти себе нещасних і жалкувати за своєю самотністю. Господь же приготував для нас багато роботи і призначив нас для добрих справ. Допомагайте хворим і тим, хто має потребу. Зателефонуйте людині, підбадьорте її. Пошліть їй підбадьорливу листівку. Навколо вас, напевно, є люди, що потребують вашої уваги і турботи. Якщо ви будете уважними до їх потреб, то ви будете настільки зайняті допомогою оточуючим, що у вас не залишиться часу на жалість до самого себе. Присвятіть себе якійсь певній справі. Запишіться волонтером (добровольцем) у добродійній організації, церкві або християнській місії. Це допоможе вам знайти друзів і надати допомогу тим, хто має потребу. І таким чином Господь заповнить вашу нужду і позбавить вас від самотності.
В. Що робити з самотністю?
Намагайтеся менше проводити часу вдома. Не пропускайте Богослужінь та інших церковних заходів.
Коли ви одні, використовуйте цей час з максимальною віддачею. Усамітнення (не плутайте з самотністю) може бути корисним. Адже у вас з’являється можливість замислитися над своїм життям, почитати і порозмислити над Слово Божим, помолитися про свої потреби і про потреби ближніх. Як не дивно, але сьогодні багато хто страждає через те, що в них зовсім немає часу побути наодинці із самими собою і з Господом Богом. Якщо ви самотні, то у вас є величезна перевага перед іншими людьми.
Г. Постарайтеся завести друзів.
У пошуку друзів намагайтеся керуватися правилом: хочеш мати друзів, – будь другом.
Багатьом самотнім людям сьогодні бракує сміливості і завзятості в пошуку нових контактів і друзів. Їм у першу чергу необхідно здолати свою соромливість і боязнь бути знехтуваним оточенням. Якщо ви відноситеся до цієї групи самотніх людей, то, намагаючись встановити і розвинути дружні взаємини з людьми, постарайтеся керуватися наступними принципами:
- Намагайтеся знайти знайомих, які б розділяли ваші інтереси.
- Не бійтеся проявляти ініціативу: не соромтеся їм телефонувати. Хто знає, можливо, вони, як і ви, перебувають у пошуках нових друзів.
- Дайте час для того, щоб ваша дружба розвинулася і зміцніла. У жодному разі не перевантажуйте нового знайомого своєю думкою і великою кількістю своїх проблем. Вчиться не лише давати поради, але і уміти уважно слухати співрозмовника.
Д. Домашні тварини.
Багато хто радить самотнім людям завести домашніх тварин.
Якщо ви живете один, то, можливо, вам не зашкодить у господарстві домашня тварина. Зрозуміло, кіт або собака не замінять вам людину, але з ними вам буде не так самотньо. Проте, часто домашні тварини сприяють ще більшій ізоляції і самотності, оскільки багато хто робить ідола зі свого вихованця, і приносять йому «в жертву» своїх друзів, рідних і близьких. Тому, завівши домашню тварину, постарайтеся цього не робити, інакше ви так ніколи і не позбудетеся самотності.
Отже, від самотності можна позбутися. Але для цього вам доведеться докласти зусилля і піти на певні жертви. Зверніться по допомогу до Бога і попросіть Святого Духа про водійство і мудрість у пошуку нових друзів. Господь прийшов для того, щоб дати нам життя з лишком. Довіртеся Йому. Він знає, як зробити ваше життя щасливим і повноцінним.
Висновок:
Самотність. Це болісне почуття: воно ранить, проникаючи глибоко в серце. Іноді людині хочеться комусь сказати про свою самотність, але вона боїться навіть заговорити про це: «А якщо люди не зрозуміють мене? Мені від цього стане ще болючіше, і ще самотніше».
Людська дружба має тенденцію бути нестійкою. Вона багато в чому залежить від настрою, почуттів і емоцій людей. Навіть близькі друзі можуть охолонути один до одного через проблеми на роботі або в сім’ї. Друзі можуть забути про вас, залишити і навіть зрадити. Проте Господь Бог ніколи не залишить вас і не зрадить: «Бо Сам сказав: “Не залишу тебе і не покину тебе”» (Євр. 13:5). «Не відвертай же від мене лиця Твого і не відкидай у гніві раба Твого. Ти – Поміч моя, не відкинь мене і не покинь мене, Боже, Спасителю мій. Бо коли батько й мати покинули мене, то Ти, Господи, прийняв мене» (Пс. 26:9-10).
Через жертву Ісуса Христа на хресті, Бог довів Свою любов і відданість вам. Якщо ви примирилися з Творцем через цю жертву, то ви стали з Ним друзями. Його Дух живе у вас, і ви вже не одні: сам Господь Бог перебуває з вами і у вас!
Перед тим, як покинути землю, Ісус Христос обіцяв Своїм учням, що Він не залишить їх сиротами, але пришле обіцяного Святого Духа, Який буде нашим утішителем і учителем: «Якщо любите Мене, то дотримуйтесь Моїх заповідей. І Я ублагаю Отця, й іншого Утішителя дасть вам, щоб був з вами повік, Духа істини, Якого світ не може прийняти, бо не бачить Його і не знає Його; ви ж знаєте Його, бо Він з вами перебуває і у вас буде. Не залишу вас сиротами; прийду до вас» (Ін. 14:15-18).
Дозвольте ж Богові утішити вас у період вашої самотності. Поділіться з Ним своїми почуттями і думками про ваше положення і стан душі. Залиште гіркоту і пробачте тих людей, які чимось образили вас, відмовилися зрозуміти вас або обділили вас своєю увагою. Наслідуйте приклад апостола Павла. Його теж усі залишили і покинули на суді, але він простив їх: «При першій моїй відповіді нікого не було зі мною, але всі мене залишили. Нехай не зарахується їм!» (2Тим. 4:16).
Апостол Павло знав, що, хоча люди і покинули його, але Господь був з Ним. От як він про це пише: «При першій моїй відповіді нікого не було зі мною, але всі мене залишили. Нехай не зарахується їм! Господь же став переді мною і зміцнив мене, щоб через мене ствердилося благовістя і почули всі язичники; і я визволився б з левової пащі. І визволить мене Господь від усякого зла і збереже для Свого Небесного Царства, Йому слава на віки віків» (2Тим. 4:16-18).
Якщо ви страждаєте від самотності, то знайте, що існує вихід з цієї проблеми. Він починається з усвідомлення того, що корінь людської самотності полягає в духовній самотності – віддаленні від Бога.
Перше, що необхідно зробити вам, якщо ви самотні, – це примиритися з Богом через жертву Ісуса Христа на хресті. Запросіть Ісуса Христа у своє серце, попросіть Його пробачити ваші гріхи і стати вашим Спасителем. Коли це станеться, Господь пошле у ваше серце Святого Духа – Духа Усиновлення. Це перший крок, який приведе вас до тісних взаємин з вашим Творцем і з братами та сестрами по вірі.
Стаючи християнином, ви залучаєтеся до великої духовної сім’ї – Божої сім’ї. Друге, що треба вам зробити, – це почати постійно відвідувати церкву і усі церковні заходи. Слово Боже закликає християн не залишати своїх зібрань: «Будемо уважними один до одного, заохочуючи до любови й добрих діл, не будемо залишати зібрання свого, як у деяких є звичай; але умовляти один одного, і тим більше, чим більше бачите наближення того дня» (Євр. 10:24-25).
Третє, що вам потрібно зробити, постаратися бути не просто парафіянином – гостем у церкві, а докладати зусиль до того, щоб служити братам і сестрам своїми дарами, тобто бути служителем.
Якщо ви зробите ці три кроки, то ви позбудетеся проблеми самотності.
За матеріалами сайту Біблійний дискусійний клуб
