Рабі Єлеазар учив:
– Світло, створене Передвічним у перший день творення, було такої чистоти і сили, що людина могла бачити від кінця до кінця всесвіту. З появою на землі гріха це чудове світло почало тьмяніти і, нарешті, було відняте Всевишнім у земного світу і приготоване для праведників у загробному житті.
***
Рав Ієгуда вчив зі слів Рава:
– Ніщо у світі Божому не створено без мети. Навіть ті тварини, існування яких здається людині абсолютно недоцільним, сприяють ладу і порядку всесвіту, і Творець здійснює волю Свою через кожне Своє творіння, не виключаючи навіть змію, жабу, найменшу комаху.
***
Створена була тільки одна людина. Це має служити вказівкою, що:
- той, хто губить хоча б одну людську душу, руйнує цілий світ, і хто рятує одну душу, рятує цілий світ;
- не може одна людина загордитися перед іншою людиною, кажучи: мій рід знатніший за твій рід;
- кожній людині слід пам’ятати, що для неї та під її відповідальність створений цей світ.
***
Створивши людину, Господь повів її садами Едему, кажучи:
– Дивись, який прекрасний цей світ, створений Мною для тебе. Бережи його і пам’ятай, що пошкодженого тобою нікому буде виправити.
НАПЕРЕДОДНІ СУБОТИ
10 речей було створено напередодні Суботи, у сутінки:
- паща землі (що поглинула Корея та його спільників),
- гирло колодязя (що йшло, за переказом, за ізраїльтянами в пустелі),
- людський голос Валаамової ослиці,
- веселка (що з’явилася після припинення Потопу),
- манна небесна,
- жезл Мойсеїв,
- шамір (черв’як, за допомогою якого, за переказом, Соломон тесав гігантське каміння при будівництві Храму),
- письмена,
- стиль для письма,
- скрижалі Завіту.
АПОФЕОЗ ВСЕСВІТУ
Рав Хама бар Ханіна вчив:
– Подібно до царя, який милується побудованим ним палацом, Господь, поглядаючи на юний світ, казав:
– Світ Мій, світ Мій! О, якби вічно перебував ти таким же прекрасним і чистим в очах Моїх, як у перші дні твого існування!
***
Рав Танхума вчив:
– Світ був створений в урочний час, раніше якого йому не личило бути створеним.
ЄВА
“І Господь створив Єву з ребра Адама”.
Розсудив Господь так:
– Не створю її з голови його, щоб вона не була зарозумілою; не з ока його – щоб вона не була цікавою; не з вуха – щоб не підслуховувала; не з вуст – щоб не була балакучою; не з серця – щоб не була заздрісною; не з рук – щоб не була користолюбною; не з ніг, – щоб не була гулящою.
З ребра – скромної і прихованої частини тіла – створив Господь жінку і, у міру створення кожного з членів тіла її, наказував: “Будь лагідною, жінко! Будь доброчесною, жінко!”
Проте від жодного з перерахованих недоліків не вільна жінка.
***
– Ваш Бог – злодій, – сказав кесар рабан Гамліелю, – навів сон на Адама і в сонного ребро вкрав.
– Дозволь мені, отче, – сказала дочка р. Гамліеля, – відповісти замість тебе.
І, звертаючись до кесаря, продовжувала:
– Я вимагаю правосуддя: минулої ночі до нас забралися злодії і, викравши срібний кубок, залишили нам кубок з щирого золота.
– О, якби щодня посилали нам боги подібних злодіїв! – вигукнув кесар.
– Чи так погано було Адаму, що замість ребра йому дана була жінка?
ГРІХОПАДІННЯ
“Змій був хитрішим за всіх звірів польових” (Буття 3:1).
Він міркував: “Якщо я звернуся прямо до Адама, він мене не послухається. Спокушу спочатку Єву, – жінки легковірні”.
І почав змій ганьбити Господа, кажучи:
– Він сам скуштував від цього дерева – і створив світ. А вам, людям, сказав: “Не їжте від нього”, бо побоюється, щоб ви не стали теж творити світи.
І ще говорив змій:
– Майбутнє належить тим, хто народився пізніше. Ви створені після всіх створінь, щоб володарювати над світом. Поспішіть ж скуштувати плодів цих, поки Бог ще не створив інших людей, які почнуть володарювати над вами.
Підійшов змій до дерева, взявся за стовбур і почав трясти його. Затрепетало дерево, зашуміло листя його: “Не смій доторкатися до мене, нечестивцю!” А змій каже Єві:
– Ось я доторкнувся до дерева – і не помер. Доторкнися і ти; побачиш – жива залишишся.
Доторкнулася Єва до дерева і бачить – примара смерті стоїть перед нею.
– Горе мені! – вигукнула вона. – Тепер я помру, а Бог зробить іншу жінку і дасть її Адаму!
Негайно ж вона взяла плодів і їла, і дала також Адаму, і він їв.
ПІСЛЯ ГРІХОПАДІННЯ
Наступив перший сонячний захід після вигнання з раю. Затремтіло від страху серце Адамове.
– Горе мені! – закричав він. – За гріх мій згас світильник дня, і світ знову повертається в хаос. Це смерть, що посилається в покарання мені небом!
Всю ніч просиділи Адам і Єва, каючись і плачучи. Коли ж знову зійшло сонце, вони зрозуміли, що такий порядок у природі, і жертвопринесенням подякували Господу.
