СТВОРЕННЯ СВІТУ Й ПЕРШІ ПОКОЛІННЯ

Рабі Єлеазар учив:

– Світло, створене Передвічним у перший день творення, було такої чистоти і сили, що людина могла бачити від кінця до кінця всесвіту. З появою на землі гріха це чудове світло почало тьмяніти і, нарешті, було відняте Всевишнім у земного світу і приготоване для праведників у загробному житті.

***

Рав Ієгуда вчив зі слів Рава:

– Ніщо у світі Божому не створено без мети. Навіть ті тварини, існування яких здається людині абсолютно недоцільним, сприяють ладу і порядку всесвіту, і Творець здійснює волю Свою через кожне Своє творіння, не виключаючи навіть змію, жабу, найменшу комаху.

***

Створена була тільки одна людина. Це має служити вказівкою, що:

  • той, хто губить хоча б одну людську душу, руйнує цілий світ, і хто рятує одну душу, рятує цілий світ;
  • не може одна людина загордитися перед іншою людиною, кажучи: мій рід знатніший за твій рід;
  • кожній людині слід пам’ятати, що для неї та під її відповідальність створений цей світ.

***

Створивши людину, Господь повів її садами Едему, кажучи:

– Дивись, який прекрасний цей світ, створений Мною для тебе. Бережи його і пам’ятай, що пошкодженого тобою нікому буде виправити.

НАПЕРЕДОДНІ СУБОТИ

10 речей було створено напередодні Суботи, у сутінки:

  1. паща землі (що поглинула Корея та його спільників),
  2. гирло колодязя (що йшло, за переказом, за ізраїльтянами в пустелі),
  3. людський голос Валаамової ослиці,
  4. веселка (що з’явилася після припинення Потопу),
  5. манна небесна,
  6. жезл Мойсеїв,
  7. шамір (черв’як, за допомогою якого, за переказом, Соломон тесав гігантське каміння при будівництві Храму),
  8. письмена,
  9. стиль для письма,
  10. скрижалі Завіту.

АПОФЕОЗ ВСЕСВІТУ

Рав Хама бар Ханіна вчив:

– Подібно до царя, який милується побудованим ним палацом, Господь, поглядаючи на юний світ, казав:

– Світ Мій, світ Мій! О, якби вічно перебував ти таким же прекрасним і чистим в очах Моїх, як у перші дні твого існування!

***

Рав Танхума вчив:

– Світ був створений в урочний час, раніше якого йому не личило бути створеним.

ЄВА

“І Господь створив Єву з ребра Адама”.

Розсудив Господь так:

– Не створю її з голови його, щоб вона не була зарозумілою; не з ока його – щоб вона не була цікавою; не з вуха – щоб не підслуховувала; не з вуст – щоб не була балакучою; не з серця – щоб не була заздрісною; не з рук – щоб не була користолюбною; не з ніг, – щоб не була гулящою.

З ребра – скромної і прихованої частини тіла – створив Господь жінку і, у міру створення кожного з членів тіла її, наказував: “Будь лагідною, жінко! Будь доброчесною, жінко!”

Проте від жодного з перерахованих недоліків не вільна жінка.

***

– Ваш Бог – злодій, – сказав кесар рабан Гамліелю, – навів сон на Адама і в сонного ребро вкрав.

– Дозволь мені, отче, – сказала дочка р. Гамліеля, – відповісти замість тебе.

І, звертаючись до кесаря, продовжувала:

– Я вимагаю правосуддя: минулої ночі до нас забралися злодії і, викравши срібний кубок, залишили нам кубок з щирого золота.

– О, якби щодня посилали нам боги подібних злодіїв! – вигукнув кесар.

– Чи так погано було Адаму, що замість ребра йому дана була жінка?

ГРІХОПАДІННЯ

Змій був хитрішим за всіх звірів польових” (Буття 3:1).

Він міркував: “Якщо я звернуся прямо до Адама, він мене не послухається. Спокушу спочатку Єву, – жінки легковірні”.

І почав змій ганьбити Господа, кажучи:

– Він сам скуштував від цього дерева – і створив світ. А вам, людям, сказав: “Не їжте від нього”, бо побоюється, щоб ви не стали теж творити світи.

І ще говорив змій:

– Майбутнє належить тим, хто народився пізніше. Ви створені після всіх створінь, щоб володарювати над світом. Поспішіть ж скуштувати плодів цих, поки Бог ще не створив інших людей, які почнуть володарювати над вами.

Підійшов змій до дерева, взявся за стовбур і почав трясти його. Затрепетало дерево, зашуміло листя його: “Не смій доторкатися до мене, нечестивцю!” А змій каже Єві:

– Ось я доторкнувся до дерева – і не помер. Доторкнися і ти; побачиш – жива залишишся.

Доторкнулася Єва до дерева і бачить – примара смерті стоїть перед нею.

– Горе мені! – вигукнула вона. – Тепер я помру, а Бог зробить іншу жінку і дасть її Адаму!

Негайно ж вона взяла плодів і їла, і дала також Адаму, і він їв.

ПІСЛЯ ГРІХОПАДІННЯ

Наступив перший сонячний захід після вигнання з раю. Затремтіло від страху серце Адамове.

– Горе мені! – закричав він. – За гріх мій згас світильник дня, і світ знову повертається в хаос. Це смерть, що посилається в покарання мені небом!

Всю ніч просиділи Адам і Єва, каючись і плачучи. Коли ж знову зійшло сонце, вони зрозуміли, що такий порядок у природі, і жертвопринесенням подякували Господу.

Наступний запис

ПОТОП

Спочатку, до створення людини, одні тільки води славили Всевишнього. "Сильніший шуму багатьох вод могутніх, у небесах могутній Господь!" – співали ... Читати далі