Покірливі… серцем (Мт. 11:28-30)

Я тихий і серцем покірливий.

Ісус був тихий і покірливий. Ми теж маємо бути тихими і покірливими – це зрозуміло. Деколи, однак, ми не помічаємо того, про що також сказано у Євангелії, що маємо бути тихими і покірливими – серцем.

Легко вдавати із себе тихого і покірливого. Над кожним із нас висить загроза того, що з віком ставатимемо дедалі ліпшими акторами. Однак Церква й світ – це не акторська школа й не театральні підмостки, а справжнє життя.

І в цьому житті мусимо бути справжніми – не вдаваними, не штивними, штучними, а правдивими. А правда завжди народжується десь у нутрі, у серці людини – там, де міститься джерело наших життєвих позицій і вчинків. Ісусе, тихий і покірливий, зроби серця наші подібними до Твого.

Попередній запис

Спаситель чи тягар? (Мт. 11:25-30)

Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою! Бог об’являється людині для того, щоб людина пізнала правду ... Читати далі

Наступний запис

Проявиш свою велику силу (Мт. 11:28-30)

Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, і знайдете спокій душам своїм. ... Читати далі