Що ми робитимемо в раю?

Нещодавно в мене запитали – що ми робитимемо в раю? Звичайно, на місці розберемося – головне туди дістатися – але щось ми знаємо вже зараз.

Найголовніше, що станеться в раю – ми побачимо Бога. Як каже апостол, «Улюблені! Ми тепер діти Божі, але ще не відкрилося, що будемо. Знаємо тільки, що‚ коли відкриється, будемо подібні до Нього, тому що побачимо Його, як Він є» (1Ін. 3:2). Христос обіцяє, що ми побачимо Його славу (Ін. 17:24). Про Небесний Єрусалим сказано: «І місто не має потреби ні в сонці, ні у місяці для освітлення свого, бо слава Божа освітила його, і світильник його – Агнець» (Одкр. 21:23). Латиною це зветься vіsіo beatіfіca – «блаженне бачення», можливість ангелів і святих прямо бачити Бога, знати Його безпосередньо, а не побічно, як зараз. Апостол Павло каже: «Отже, ми завжди маємо сміливість: і, як знаємо, що, поки живемо в тілі, ми відсторонені від Господа, – бо ми ходимо вірою, а не видінням, – сміливість же маємо і бажаємо краще вийти з тіла і оселитися в Господа». (2Кор. 5:6-8). Тут ми знаємо Бога через Його одкровення – Писання, іноді ми отримуємо якийсь відблиск небесної слави в містичному досвіді, але, перебуваючи тут, ми в якомусь сенсі усунені від Господа, ми не бачимо Його безпосередньо. Як каже апостол Павло: «Тепер ми бачимо ніби у тьмяному дзеркалі, тоді ж віч-на-віч; тепер я знаю частинно, а тоді пізнаю, подібно як і я пізнаний» (1Кор. 13:12).

Це бачення обличчя Божого – це все, абсолютне все, що треба створеній розумній істоті – людині чи ангелові – щоб бути повністю, безмежно, невичерпно щасливим. Святі, які бачать Бога, прибули на місце, їх шлях завершений, вони вдома, вони досягли мети, для якої були створені.

Одна райська справа, яка постійно згадується в Писанні, – вони співають. Рай повний співом або, вірніше, тим, що в нашому пропащому світі найкраще порівняти зі співом. Якщо ви любите хорошу музику, ви зрозумієте, про що мова. Рай дійсно повний музики.

Души праведників, які бачать Бога, досягли досконалості (див. Євр. 12:23) – і можна зрозуміти схильність деяких авторів на цьому зупинятися і бачити рай як щось статичне. Але, судячи з Писання, це не зовсім так. Світ, який буде відтворений Богом, включатиме не лише духів – ангелів і душі людей, які споглядатимуть Бога, але і багато чого ще. Нове Небо і Нову Землю, Місто, річки, дерева. Самі люди воскреснуть у тілах – тобто включені в це життя відновленого і преображеного творіння. І в цьому творінні буде щось відбуватися, змінюватися, розвиватися, рости.

Спасенні люди досконалі – але це ще не означає «завершені». Здорова, щаслива п’ятирічна дитина досконала – але не завершена, їй ще потрібно рости. І блаженні в раю зростатимуть, дізнаватимуться нове, здійснюватимуть відкриття, створюватимуть щось немислимо прекрасне, відбиватимуть ту славу Божу, якою вони будуть сповнені, далі в створений світ. Заповідь «обробляти і зберігати» була дана до падіння, як і заповідь «володарювати» над створеним світом. Це припускає якусь творчу працю, ту радість, відблиски якої ми бачимо тут, на землі, у плідній і осмисленій роботі. Ми щось робитимемо – щось важливе і гідне, як праця, радісне, як гра, хвилююче, як відкриття, веселе, як танець. Хоча нам і важко зараз уявити, як дитині в дитячому садку важко уявити собі труди і радощі дорослої людини. Ті сяючі, могутні, добрі і радісні істоти, якими ми станемо, коли досягнемо Дому, робитимуть щось, велич і красу чого нам зараз не зрозуміти.

Але в міру нашого духовного зростання тут, на землі, ми помалу наближатимемося, розумітимемо, бачитимемо відблиски небесної радості. І, якщо ми не звернемо зі шляху, ми виявимося там. Вдома, у світлі Його обличчя. Як сказав блаженний Августин, «Блаженна та душа, яка, звільнившись від земної темниці, сходить на небо і лицем до лиця бачить Тебе, солодкого Господа. Вона не боїться, але радіє нетлінню вічної слави; вона спокійна, безпечна і не боїться ні ворога, ні смерті. Вона отримала Тебе, благого Господа, Якого довго шукала і завжди любила. Вона, з’єднавшись з хором співаків, усю вічність оспівує солодкі пісні вічного тріумфу в похвалу слави Твоєї, Царю благий, Ісусе Христе, бо вона захоплена потоком солодкості від величі дому Твого».

Попередній запис

Як потрапити до раю?

Райський сад, Ян Брейгель Старший Бо вони втішаться Рай – місце розради; Лазар, який тяжко страждав ... Читати далі

Наступний запис

Чи буде у вічності нудно?

Рай – це там, де праведники в безглуздих халатах і з картонними крильцями за спиною нескінченно грають на арфах. Досить ... Читати далі