Збереженість біблійних текстів

Навіть у спеціалізованій бібліотеці, ми зазвичай не читаємо всі книги підряд, а починаємо з того, що здається найцікавішим або важливішим. У Біблії теж не обов’язково читати всі книги підряд, можна почати з будь-якої. Але з чого би ви не почали, пам’ятайте – ви читаєте той же твір, того ж Автора, на ту ж тему, що підпорядковується єдиному задуму, який виражає єдину думку. Як в усій Біблії, так і в кожній її частині відображений Божий план спасіння людства.

Втім, за твердженнями самої Біблії, що вона – богодухновенна Книга, зараз важко когось здивувати. У наші дні розвелася безліч книг, в яких стверджується, що вони натхненні Вищим Розумом, якщо взагалі не спущені безпосередньо з Небес. І дедалі таких книг стає все більше і більше (і, між іншим, у Біблії давно передбачалося, що так і відбуватиметься). Чи можемо ми якось визначити – дійсно Біблія богодухновенна, чи ні? Зокрема, яким критеріям богодухновенна Книга повинна відповідати?

У першу чергу, від богодухновенного твору варто було б чекати достовірності і точності. Бог усе бачить, Його одкровення МАЄ бути точним в усіх деталях. Не менш важливе і те, наскільки викривлені тексти, що дійшли до нас, порівняно з їх оригіналами. Чи варто на них покладатися? З’ясувати, наскільки достовірна та чи інша древня книга, можна, порівнюючи її з іншими письмовими творами того ж історичного періоду. Це досить цікаве завдання. “Наймолодший” текст Біблії написаний приблизно 1900 років тому, найдревнішому – біля 4000 років. Але давайте скорочено зупинимося лише на Новому Завіті, якому “всього” 1900-1950 років. Ці тексти написані упродовж другої половини I століття н.е. і, відповідно, відносяться до античного періоду історії. Що заважає нам порівняти їх з іншими творами античної літератури і подивитися, наскільки достовірний текст, який ми маємо в розпорядженні сьогодні, майже через дві тисячі років?

З’ясовується, що такі твори античної літератури, як, наприклад, “Історія” Геродота або “Юдейська старовина” Йосифа Флавія дійшли до нас у кількості лише біля одного десятка списків. Адже до того, як був винайдений друкарський верстат, книги переписувалися від руки. Коли сувій приходив у непридатність, його переписували – лише так він міг дійти до нас – а старий оригінал викидали.

Не збереглося оригіналів жодного з древніх текстів – тільки списки! Так от, практично від усіх античних текстів до нас дійшло лише близько десятка списків, не більше. Неймовірно рекордне положення по цьому показнику займає “Іліада” Гомера – близько шестисот екземплярів. Число ж древніх списків Нового Завіту, що дійшли до нас, перебільшує двадцять п’ять тисяч екземплярів!!! І всі ці списки співпадають один з другим на рівні описок переписувачів, що не впливають на значення тексту, – крапок, ком, рисок, іншого написання тих же слів.

Але наскільки ці списки віддалені в часі від написання оригіналу? Адже списки можуть бути виконані через багато століть. А чим пізніші версії ми маємо, тим менше впевненості, що текст їх близький до оригіналу. Для таких загальновизнаних творів античної історії, як, скажімо, “Аннали” Тацита або “Галльські війни” Юлія Цезаря, характерна різниця між оригіналом і самим раннім фрагментом списку, що дійшов до нас, складає 500 – 1600 років. Що ж до книг Нового Завіту, то для фрагмента цей проміжок складає всього 25 років, для майже повного тексту – 100 років, для абсолютно повного тексту – 250 років. Зверніть увагу – ми маємо в розпорядженні фрагменти списків, виконаних ще за життя тих, хто особисто знав авторів тексту. Природно, навряд чи вони можуть бути підробкою, бо сучасники легко викрили б обман.

Далі, важливим чинником є міра збереження матеріалів. Древні твори найчастіше доходять до нас у вигляді фрагментів. Найбільш часто бувають загублені початок і кінець – зовнішні краї сувоїв і книг псуються в першу чергу. З 142 книг “Римської історії” Лівія збереглися лише 35. Від “Римської історії” Тацита з 14 книг до нас дійшли 4,5. “Аннали” Тацита вважаються фундаментальним твором античної історії, але з 16 книг тільки дві збереглися повністю і ще дві – частково. У той же час у Новому Завіті немає жодного втраченого фрагмента! Ми маємо в розпорядженні абсолютно повний текст.

Ми також маємо в розпорядженні різноманітні зовнішні підтвердження достовірності цих текстів. Першим типом такого зовнішнього підтвердження являються переклади іншими мовами. Як вже казалося, люди, які читали Біблію, хотіли, щоб інші теж прочитали її. І, не зважаючи на жодні витрати – часу, грошей, праці, – вони перекладали її на інші мови (часто створюючи писемність для народів, які не мали її). Ми маємо в розпорядженні переклад Біблії латинською і сирійською мовами, які зроблені вже до 150 р. н.е. (тобто лише через 50 років, після завершення останньої біблійної книги), а пізніше – іншими мовами античного світу. І по всіх цих перекладах можна переконатися, що вони були зроблені з того ж тексту, який ми маємо в розпорядженні сьогодні.

Крім того, Книгу часто цитують. Її цитують сьогодні, її цитували і раніше. І за древніми небіблійними текстами (художні твори, листування, трактати, полеміка), датованих з 96-го по 400-й роки, ми можемо скласти повний текст Нового Завіту лише на підставі цитат, що наводяться там. Навіть якщо б до нас не дійшов Новий Завіт у його оригінальному стані, ми все одно мали б повний текст завдяки цитатам, збереженим як у книгах прибічників Писання, так і його ворогів. Останні наводили щедрі цитати, бажаючи спростувати християнське вчення; Господь же використовував їх завзяття, заготовлюючи для нас свідчення достовірності Біблійних текстів. Цікаво виходить: усі, хто колись бився проти Біблії, лише створювали шум, що привертав увагу, і тим самим допомагали затвердитися цій Книзі.

Висновок дуже важливий: ми маємо достовірні і повні тексти Нового Завіту – саме ті, що були написані спочатку. Після ж виявлення в 1947 році Сувоїв Мертвого Моря (мова про них піде далі) відпали і всі сумніви відносно текстів Старого Завіту. Ми маємо повний текст Писання, що відповідає оригіналу.

Попередній запис

Біблійна композиція

Передусім, варто звернути увагу, що Біблія, взагалі - не одна книга, а ціла збірка книг. Першим, що ви побачите, відкривши ... Читати далі

Наступний запис

Достовірність написаного

Німецька Біблія часів Мартина Лютера Що ж, збереження текстів – добра справа. Але чи є істинним те, ... Читати далі