«Ніхто двом панам служити не може, бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого знехтує. Не можете Богові служити й мамоні» (Мт. 6:24), – попереджає всіх без виключення Христос. От тільки більшість людей воліє чинити за власним розсудом: у кращому випадку згадуючи час від часу Господа, а в більшості випадків – забуваючи про Нього.
І не скажеш, що це мають бути обов’язково якісь злочинці, чи свідомі атеїсти. Зазвичай ні, дехто навіть до певного моменту міг бути цілком віруючою людиною, от тільки дозволив, чи не угледів, як «клопоти віку цього та омана багатства заглушують слово, і воно зостається без плоду» (Мт. 13:22), і в підсумку людина полишає Бога. Саме людина, а не Бог, як зазвичай кажуть у таких ситуаціях. Втім, до певного часу, людина навіть комфортніше починає себе почувати від розлуки з Богом, не уявляючи на яку небезпеку себе наражає.
Зі схожим ставленням людини до Бога ми зустрічаємося в Христовій притчі про нерозумного багача. «Душе, маєш багато добра, на багато років складеного. Спочивай, їж та пий, і веселися!» (Лк. 12:19), – так він тішив себе, отримавши добрий врожай і забувши, Хто є Подателем цього рясного врожаю і Кого слід було згадати в першу чергу. Але людині не до Бога, їй передусім треба зберегти здобуте, щоб забезпечити собі безтурботне майбутнє. Багачу немає діла до того факту, що багатство дане йому не просто так, а щоб його частиною він поділився з нужденними як це заповідає Біблія. От чому його Господь іменує «нерозумним».
Але то євангельський нерозумний багач. А чим більшість з нас кращі за нього? Хіба багато хто з нас готовий чимось себе дійсно обмежити, щоб допомогти нужденному, якого в Біблії іменовано ближнім і якого Господь заповідав любити «як самого себе» (Лк. 10:27). Навряд чи… Звичайно, якщо бути чесними перед самими собою. «Отож, уважайте, щоб поводитися обережно, не як немудрі, але як мудрі, використовуючи час, дні бо лукаві!» (Еф. 5:15), – попереджає нас Біблія. Попереджає, щоб на нас свого часу не сповнилися слова, якими Господь підсумовую Свою притчу: «Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога» (Лк. 12:21). Як можна здогадатися, з такими людьми нічого доброго не відбувається.
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Господнє попередження
Ваш коментар: