Зло та його походження

Біблія каже: «Бог є любов» (1Ін. 4:8), «Бог є світло, i немає в Ньому ніякої темряви» (1Ін. 1:5). Але як же співвіднести ці Божі риси з усіма жахливими трагедіями, що відбуваються на створеній Ним планеті? Напевно, Ви самі не раз запитували себе: «Якщо Бог добрий, то чому у світі стільки зла?» Ми хочемо запевнити Вас, що Біблія має відповідь на це питання. Давайте ж звернемося до перевіреного часом джерела мудрості і знання.

Бог не несе відповідальності за зло

Уважно прочитайте наступні біблійні слова: «Всяке добре даяння і всякий досконалий дар сходять зверху, від Отця світів, у Якого немає зміни і ні тіні переміни» (Як. 1:17). Отже, тут сказано, що все те добре і досконале, що ми маємо, приходить до нас від Бога. Але звідки ж тоді береться зло?

Одного разу ведуча телепрограми запитала академіка Лихачова, чи вірить він у Бога. Отримавши ствердну відповідь, вона поставила йому те ж саме питання, яке ми щойно поставили: «Якщо Бог є, то чому в світі так багато зла?», на що Дмитро Сергійович відповів: «Але ж крім Бога існує ще й сатана».

Коли наш Господь Ісус Христос жив на землі, Йому часто доводилося переносити знущання і презирство від людей, які ненавиділи істину. Але Він знав, що за ними стоїть інша особистість, що підкорила їх своїй владі, і прямо говорив про це: «Ваш батько є диявол; і ви хочете виконувати похоті батька вашого. Він людиновбивцею був споконвіку і не стоїть в істині, бо істини немає в ньому. Коли він говорить неправду, від себе говорить, бо він неправдомовець і батько неправди» (Ін. 8:44).

Батько брехні і душогуб, диявол, сатана – ось хто відповідальний за все зло, що відбувається на нашій планеті.

Як з’явився Диявол?

Як це не дивно звучить, але він з’явився з небес. Ісус сказав про це: «Я бачив сатану, що, як блискавка, впав з неба» (Лк. 10:18).

Значить, раніше сатана був на небесах. Звідки він там узявся? Біблія каже нам про те, що Бог є Творцем всього сущого: «Все через Нього сталось, і без Нього ніщо не сталося, що сталося» (Ін. 1:3). В іншому тексті сказано: «Словом Господнім сотворено небеса, і духом уст Його – вся сила їх» (Пс. 32:6). Невже Він створив і сатану?

На сторінках Святого Письма ми знаходимо сумну розповідь про те, як прекрасний ангел-херувим, що викликав загальне захоплення, зловжив свободою, дарованою Богом, і повстав проти свого Творця. Ось як описує це пророк Єзекіїль: «…Ти печатка досконалости, повнота мудрости і вінець краси. Ти знаходився в Едемі, у саду Божому; твій одяг був прикрашений усяким коштовним камінням; рубін, топаз і алмаз, хризоліт, онікс, яспис, сапфір, карбункул і смарагд і золото, все, майстерно посаджене у тебе у гніздах і нанизане на тебе, приготоване було в день створення твого. Ти був помазаним херувимом, щоб осіняти, і Я поставив тебе на те; ти був на святій горі Божій, ходив серед вогнистих каменів. Ти довершеним був на путях твоїх від дня створення твого, доки не знайшлося в тобі беззаконня» (Єз. 28:12-15). Неможливо не відчути за цими словами глибокої печалі і жалю. Святий і невинний ангел на ім’я Люцифер, що означає «світлоносний», «син зорі», був першим серед херувимів і постійно споглядав промені слави Божої. Як же він перетворився в диявола?

Там же, у пророка Єзекіїля, сказано: «…внутрішнє твоє наповнилося неправдою, і ти згрішивВід краси твоєї загордилося серце твоє, через марнославство твоє ти погубив мудрість твою» (Єз. 28:16,17). Продовження цієї думки ми знаходимо в іншій біблійній книзі: «…говорив у серці своєму: “зійду на небо, вище за зірки Божі піднесу престіл мій і сяду на горі у зібранні богів, на краю півночі; зійду на висоти хмарні, буду подібний до Всевишнього”» (Іс. 14:13,14).

Марнославство і заздрість, що зародилися в серці Люцифера і не приборкані їм вчасно, переросли в гордість, спрагу самопрославлення і самозвеличення. Його любов до Творця охолола і була витіснена егоїстичними бажаннями. Непомітно для себе самого він став падати все нижче і нижче, поступово перетворюючись з прекрасного ангела в брехуна і звабника.

Весь Всесвіт тримається на мудрих і справедливих законах Бога, в основі яких лежить любов. Але Творець не хотів, щоб створені Ним світи механічно або зі страху жили за цими законами. Вони могли прийняти або відкинути їх. Чому Люцифер вибрав недовіру Богу, залишається загадкою. Біблія називає його вибір «тайною беззаконня».

Одного разу заподіяний гріх заражає все навколо. Сатана не хотів бути на самоті і зробив все, щоб захопити за собою інших ангелів. Бажаючи бути подібним Всевишньому і зайняти місце свого Творця, він став сіяти насіння недовіри до Бога серед небожителів, використовуючи при цьому брехню і наклеп («диявол» у перекладі з грецької означає «наклепник»).

Біблія повідомляє нам, що одна третина ангелів повірила йому і встала на його бік. Таким чином була порушена згода і гармонія, що панували на небесах. Почалася велика боротьба, що триває досі, боротьба між добром і злом, між любов’ю і ненавистю, між Богом і сатаною.

«І відбулася на небі війна: Михаїл і ангели його воювали проти дракона, і дракон і ангели його воювали проти них, та не встояли, і не знайшлося вже місця для них на небі. І скинутий був великий дракон, древній змій, званий дияволом і сатаною, що спокушає всю вселенну, скинутий на землю, і ангели його скинуті з нимОтже, веселіться, небеса і ті, що живуть на них! Горе тим, що живуть на землі і на морі! Бо зійшов диявол до вас у великій люті, знаючи, що небагато йому лишається часу» (Одкр. 12:7-9,12). Так Люцифер позбувся слави і величі і разом з іншими падшими ангелами був вигнаний з небес. «Бо всякий, хто підноситься, буде принижений, а хто принижує себе, піднесеться» (Лк. 14:11). Але виникає інше питання. Чому ми тепер повинні страждати від його влади на землі?

Відповідь на це питання ми знаходимо на самому початку Біблії – у книзі Буття, де описується створення Богом землі. Людина була створена «за образом Божим» і отримала від Господа право панувати «над рибами морськими і над птахами небесними, і над усякою твариною, що плазує по землі» (Бут. 1:27,28). На землі панувала повна гармонія в спілкуванні між Богом – Творцем і створеною Ним людиною.

Створення Адама, Ян Брейгель Молодший

«І взяв Господь Бог людину, [яку створив,] і оселив її в саду Едемському, щоб обробляти його й оберігати його. І заповів Господь Бог людині, сказавши: від усякого дерева в саду ти будеш їсти, а від дерева пізнання добра і зла не їж від нього, бо в той день, коли ти з’їси від нього, смертю помреш» (Бут. 2:15-17).

Завдяки цій забороні людина могла відчувати себе вільною, бо в Адама залишалося право вибору: послухатися Бога чи ні. Бог не бажав, щоб люди підпорядковувалися тільки йому. Йому потрібні були вільні істоти, що довіряли Його любові і мудрості.

Давайте подивимося, що відбулося далі: «Змій був хитрішим за всіх звірів польових, яких створив Господь Бог. І сказав змій жінці: чи дійсно сказав Бог: не їжте ні від якого дерева в раю? І сказала жінка змію: плоди з дерев ми можемо їсти, тільки плодів з дерева, яке посеред раю, сказав Бог, не їжте їх і не доторкайтеся до них, щоб вам не померти. І сказав змій жінці: ні, не вмрете, але знає Бог, що того дня, коли ви з’їсте їх, розкриються очі ваші, і ви будете, як боги, що знають добро і зло. І побачила жінка, що дерево добре для їжі, і що воно приємне для очей і жадане, тому що дає знання; і взяла плодів його і їла; і дала також чоловікові своєму, і він їв» (Бут. 3:1-6).

Коли наша праматір стояла під деревом, слухаючи голос спокусника, її свідомість мала пронизати думка, що змій суперечить Богу. Хто ж був правий? Диявол сказав Єві, що Господь приховує від людей щось дуже хороше. Бажання стати подібним Всевишньому колись поглинуло й призвело до падіння Люцифера. Тепер сатана постарався викликати його у Єви і в цьому досяг успіху. Адам виявився не сильнішим за свою дружину і, піддавшись на її вмовляння, можливо, злякавшись назавжди її втратити, також з’їв заборонений плід. Отже, наші прабатьки не витримали випробування свободою. І відразу ж відчули, до чого це призвело. Відчувши вперше сором, провину і страх, вони раптом ясно усвідомили, що втратили все: щастя, досконалу любов, спілкування з Творцем, свій дім і панування над землею. Ослухавшись Бога, вони перетворилися на рабів гріха!

Адам і Єва повірили сатані і тим самим передали йому владу над собою. Апостол Павло в Новому Завіті пише: «Невже ви не знаєте, що кому ви віддаєте себе в раби на послух, того ви і раби, кому підкоряєтесь…» (Рим. 6:16). Також і в іншому біблійному тексті сказано: «…бо хто ким буває переможений, той тому і раб» (2Пет. 2:19).

Тепер на прикладі нашої планети весь Всесвіт бачить, що означає правління без Бога і Його закону. Весь цей час земля несе на собі тягар наслідків гріхопадіння. Вона стала страшним видовищем у Всесвіті, місцем хвороб, насильства і смерті.

Як врятуватися від зла?

Чи справді сатана так небезпечний, що нам потрібно вживати серйозні заходи для захисту від нього? Біблія каже: «…зійшов диявол до вас у великій люті, знаючи, що небагато йому лишається часу» (Одкр. 12:12). І в іншому тексті Священного Писання сказано: «Будьте тверезі, пильнуйте, бо супротивник ваш диявол ходить, рикаючи, наче лев, і шукає, кого б пожерти» (1Пет. 5:8).

Як же нам врятуватися від брехні і підступності цього людиновбивці? Прислухайтеся до поради Святого Письма: «Отже, покоріться Богові; противтеся дияволові, і він утече від вас» (Як. 4:7).

Як протистояти дияволу? У Біблії сказано: «Хто чинить гріх, той від диявола, бо спочатку диявол згрішив. Заради цього і явився Син Божий, щоб зруйнувати діла диявола. Кожний, народжений від Бога, не чинить гріхаБо всякий, народжений від Бога, перемагає світ» (1Ін. 3:8,9; 5:4).

Апостол Іоанн тісно пов’язує диявола і його спокуси з належною йому територією, тобто з нашим світом, який повернувся до Бога спиною. Він каже у своєму посланні, що «весь світ лежить у зліБо все, що в світі: похіть плотська, похіть очима і гордість житейська, не від Отця, а від світу цього. І світ минає, і похіть його, а той, хто виконує волю Божу, перебуває повік» (1Ін. 5:19; 2:16,17). Щоб перемогти світ гріха потрібно народитися від Бога, стати новою людиною. А для цього необхідна віра: «…Ця перемога, що перемогла світ, – віра наша. Хто перемагає світ, як не той, хто вірує, що Ісус є Син Божий?» (1Ін. 5:4,5).

Віра допоможе нам здобути перемогу, якщо ми приймемо Христа як свого Спасителя і щодня будемо спілкуватися з Ним через Духа Святого, через Слово Боже, через молитву, довіряючи Богові як найближчому Другові всі свої печалі, радості і мрії. Любов до Ісуса не дозволить нам вдаватися до гріха, бо ми постійно будемо відчувати, що будь-який наш неправедний вчинок спричинить Йому біль. Апостол Іоанн пише про це так: «Ми знаємо, що всякий, народжений від Бога, не грішить, але народжений від Бога береже себе, і лукавий не торкається його» (1Ін. 5:18).

Любов Божа, любов Христова – це та сила, яка допоможе нам подолати нашу гріховну природу. Ввергаючи людину в пучину беззаконня, диявол жадає її загибелі, тому в хвилину спокуси зверніться до Христа, нашого Захисника, і почуєте у відповідь: «Якщо ворог прийде як ріка, подув Господа прожене його» (Іс. 59:19);

«Він спасе тебе від сіті ловця і від пошести згубної. Плечима Своїми Він захистить тебе, і під тінню крил Його ти надійно спочиватимеш. Обороною тобі буде правда ЙогоНа гаспида й василиска ти наступатимеш і потопчеш лева й змія» (Псалми 90:3,4,13);

«Бо каже Господь: “За те, що він поклав надію на Мене, Я визволю його і захищу його, бо він знає ім’я Моє. Буде кликати Мене, Я почую його; буду з ним у скорботі, визволю його і прославлю його. Довгим життям обдарую його і дам йому спасіння Моє”» (Псалми 90:14-16).

Підготувала: Світлана Хрущ

Попередній запис

Якщо Бог благий, то чому у світі стільки зла?

Ми живемо у світі, повному страждань і зла. Складається парадоксальна ситуація – усі люди говорять про мир і любов, у ... Читати далі

Наступний запис

Тягар відповідальності

«Усе, що треба для тріумфу зла – це щоб хороші люди нічого не робили», – ці слова приписують мислителю і ... Читати далі