або про те, чому Церква не схвалює астрологію
Нещодавно ще одна відома людина – про яку, між іншим, було відомо, що вона віруюча – розповіла про свій знак зодіаку і про те, як він впливає на її життя. Звичайнісінька справа – майже в кожній газеті друкується гороскоп, щоб тельці, скорпіони і козероги могли дізнатися, що день прийдешній для них готує. Знайомлячись, люди запитують “а хто ви за знаком зодіаку”, (сподіваюся, не телець – гороскоп не радить мені мати справи з тельцями!), а на екранах телевізорів час від часу з’являються загадкові особи, які таємничими голосами сповіщають ніби деякі пророцтва – втім, пророцтва не збуваються ніколи, що не заважає загадковим особам віщати далі з тим же таємничим виглядом.
Цікаво, що астрологи процвітають – і в змозі оплачувати дорогу рекламу. Люди готові не лише слухатися їхніх порад – але готові і платити за них. З іншого боку, багатьох засмучує, коли їм говорять, що захоплення астрологією несумісне з християнством.
Давайте розглянемо це трохи детальніше. У стародавньому світі астрологія користувалася величезною популярністю. Це частково зрозуміло – для людей, які вели сільське господарство, було дуже важливо виконувати роботи вчасно, сіяти дуже рано чи надто пізно могло означати голодну смерть. Природним календарем, з яким люди звірялися, були зірки – і їм здавалося очевидним, що раз такі важливі рішення, як сіяння та жнива, треба визначати за зірками, то це треба віднести і до інших важливих дій – одруження, військові походи і тому подібне. Здавалося, що раз так важливо сіяти і орати за зірками, за ними стоять якісь могутні божества, з волею яких треба узгоджувати всі свої справи.
При дворах східних володарів важливе місце займали, як ми б зараз сказали, “експерти”, які повинні були визначати сприятливі чи несприятливі часи для тих або інших дій. Деякі історики навіть відмічають, що таким чином складалося свого роду колегіальне управління – досвідчені віщуни могли утримати молодого і палкого царя від поспішних дій, посилаючись на “несприятливі ознаки”.
Біблія згадує про таких “експертів” і говорить про їх порожнечу і марність. Пророк говорить про загибель Вавилона: “Залишайся ж зі своїми чаклуваннями і з безліччю чародійств твоїх, якими ти займалася від юности твоєї: можливо, допоможеш собі, можливо, встоїш. Ти стомлена безліччю порад твоїх; нехай же виступлять спостерігачі небес і звіздарі й віщуни по новомісяччях, і спасуть тебе від того, що повинно статися з тобою. Ось вони, як солома: вогонь спалив їх, – не визволили душі своєї від полум’я; не залишилося ні вугілля, щоб погрітися, ні вогню, щоб посидіти біля нього. Такими стали для тебе ті, з якими ти трудилася, з якими вела торгівлю від юности твоєї. Кожен побрів у свій бік; ніхто не рятує тебе” (Іс. 47:12-15).
У наші дні астрологія змінилася мало – хіба що акцент робиться не на пророцтвах подій державного масштабу, а на надання особистих консультацій. Як Вам слід поводитися, якщо ви – тілець? А якщо хочете взяти людину на роботу, що Вам може сказати дата її народження? А в який день краще укласти угоду чи прооперуватися?
Чому ж все це погано з погляду Церкви? Ми, християни, віримо в дві реальності, несумісні з пророцтвами, – у вільну волю людини і в Промисел Божий. Розпочнемо з вільної волі.
Вільна воля означає, що ми самі – автори наших рішень. Зрозуміло, ми стикаємося з різними впливами, добрими і поганими, ми маємо певні вроджені риси – наприклад, хтось за вдачею людина флегматична, а хтось, навпаки, темпераментний, але рішення, які ми приймаємо перед лицем усіх цих впливів, повністю наші. Вони не зумовлені чимось ще – генами чи зірками.
Людина сама вибирає свій шлях у житті – працю чи злочин, любов або егоїзм, завзятість або лінь, віру чи забобони. І те, до чого вона прийде у своєму житті – а головне, у вічності – визначається рішеннями, які вона приймає. Якою людиною вона буде, який характер у собі розвине – теж результат її рішень.
Ці рішення – а, отже, і їхні наслідки – не визначаються зірками, генами чи соціальним оточенням. З вільною волею пов’язані такі принципові для нашої віри поняття, як гріх і покаяння. Коли ми каємося – а це абсолютно необхідно для нашого вічного спасіння – ми визнаємо, що ми згрішили і потребуємо прощення. Бо саме ми приймали неправильні рішення і здійснювали неправильні вчинки, не якась сила за нас, будь то зірки чи щось інше, привела нас у цю точку в нашому житті. Ми згрішили, ми винні, ми потребуємо того, щоб прийняти прощення і допомогу для того, щоб виправити наші шляхи.
І ми можемо прийняти рішення їх виправити – це залежить саме від нас, а не від рішення зірок, – ми можемо в будь-який момент звернутися до Бога і отримати Його прощення і допомогу. Цей вибір залежить саме від нас, а не від того, що написано в гороскопах.
Інша необхідна складова нашої віри – Промисел Божий. Ми віримо, що Бог направляє все, що відбувається до визначених Ним цілей, так що все, що відбувається у світі – і в житті конкретних людей – буде спрямоване до вічного блага і спасіння вірних. Це переживання Промислу Божого знаходить відображення, наприклад, у 138 псалмі:
“Господи, Ти випробував мене і знаєш мене. Ти знаєш, коли я сяду і коли я встану. Ти наперед знаєш думки мої. Стежку мою і місце перебування мого Ти визначив, і всі путі мої відомі Тобі. Ще нема слова на язиці моїм, а вже Ти, Господи, все знаєш. Ти ствердив мене і поклав на мене руку Твою. Дивне для мене всевідання Твоє; високе воно для мене, і я не можу збагнути його. Куди піду я від Духа Твого і від лиця Твого куди втечу? Зійду на небо – Ти там перебуваєш; зійду в пекло – і там Ти. Чи візьму крила в ранньої зорі і переселюся на самий край моря, і там рука Твоя поведе мене, і правиця Твоя триматиме мене. Сказав би я: може, темрява сховає мене, то й темрява стане світлою перед Тобою. Не сховає від Тебе й темрява, бо й ніч перед Тобою як день; і пітьма перед Тобою як світло. Ти створив усе нутро моє, витворив мене в утробі матері моєї. Прославляю Тебе за те, що Ти так дивно створив мене. Дивні діла Твої, і душа моя добре це знає. Не були втаєні від Тебе кості мої, коли в тайні зачався я, коли в утробі витворювалося тіло моє. Очі Твої бачили зародок мій, і в книзі Твоїй були записані всі дні, призначені для мене, коли ще й одного з них не було. О, які величні для мене замисли Твої, Боже! І яка велика кількість їх!” (138:1-17).
Бог все знає, у тому числі про всі акти вільного волевиявлення людей, ангелів або бісів. Бог знає – завжди знав – що я напишу цю статтю, і що Ви її прочитаєте. Наші вчинки визначаються нами, а не Богом, вони повністю вільні – але для Бога, Котрий знаходиться поза часом, вони вже здійснені і включені в Його задум.
Богопротивники, звичайно, і не подумують про виконання волі Божої – Ірод і Пилат переслідують свої цілі і, звичайно, вони переслідують їх самі, Бог не змушує і не примушує їх поступати таким чином. Але в результаті вони зроблять саме те, що планував Господь.
Це можна порівняти із сеансом одночасної гри зі всезнаючим гросмейстером – кожен із гравців робить ходи сам, за своєю волею, виходячи зі своїх власних цілей і задумів, але всезнання гросмейстера призведе до того, що партія розвиватиметься саме так, як він намітив, і призведе саме до того результату, який він визначив.
Воля Божа жодним чином не може бути підпорядкована розташуванню зірок; Бог – Творець цих зірок, а не слуга їм. Наше майбутнє в Його руках. Тому Церква завжди негативно ставилася до астрології. Наше життя визначається не зірками – але Творцем зірок.
Автор: Сергій Худієв
